Справа №22ц- 2102/2009р Головуючий у 1 інстанції Олещенко Л.Б.
Категорія 22 Доповідач Жданова B.C.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2009 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Голубинського A.M.
судців Жданової B.C., Прокопчук Л.М.
при секретарі Володіній О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору довічного утримання недійсним за апеляційною скаргою ОСОБА_3 - представника позивачки ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 14 листопада 2008 року,-
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Ленінського районного суду м. Донецька від 14 листопада 2008 року у задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору довічного утримання недійсним відмовлено.
В апеляційній скарзі представника позивачки ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено вимоги матеріального та процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 17 вересня 2003 р. року між позивачкою ОСОБА_1 та ОСОБА_2, яка є донькою позивачки, укладено договір довічного утримання, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4 за реєстровим № 2090
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивачки, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст.425, 426 ЦК України, які діяли на час укладання договору, за договором довічного утримання одна сторона, що є непрацездатною за віком або станом здоров»я (відчужувач), передає у власність другій стороні (набувачеві майна) будинок або частину його, взамін чого набувач зобов'язується надавати відчужувачеві довічно матеріальне забезпечення в натурі у вигляді житла, харчування, догляду і необхідної допомоги.
Договір довічного утримання повинен бути нотаріально посвідчений В договорі довічного утримання повинна бути зазначена оцінка відчужуваного будинку, що визначається за згодою сторін, а також види матеріального забезпечення, що надаються набувачем майна відчужувачеві, та їх грошова оцінка, яка визначається за згодою сторін.
Відповідно до ст.48 ЦК України / ред. 1963 p. / недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущімлює особисті майнові права неповнолітніх дітей.
Як вбачається з матеріалів справи 17.09.2003 року сторонами було укладено договір довічного утримання, який посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4 та зареєстрований КП Бюро технічної інвентаризації м. Донецька (а.с.29), тобто вимоги закону щодо нотаріального посвідчення та державної реєстрації вказаного договору дотримані.
Апеляційним судом не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги про те, що Закон України «Про нотаріат» не надавав право приватним нотаріусам посвідчувати договори довічного утримання, з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст. 7 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а на території Республіки Крим, крім того, - законодавством Республіки Крим, наказами Міністра юстиції України, нормативними актами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Відповідно з п.2 Указу Президента України від 23 серпня 1998 року N 932/98 «Про врегулювання діяльності нотаріату в Україні», який набрав чинності згідно з п.4 Перехідних положень Конституції України, приватні нотаріуси мають право посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та всі інші нотаріальні дії, які вчиняються державними нотаріусами, за винятком видачі свідоцтва про право на спадщину та вжиття заходів до охорони спадкового майна. При встановленні зазначених фактів і постановленні рішення судом не було порушено норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права.
Доводи апеляційної скарги необгрутовані і не спростовують висновків суду.
У відповідності до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.303 -315 ЦПК України, апеляційний суд
УХВАЛ ИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - представника ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 14 листопада 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили цією ухвалою.