Справа №22-1384-2009 Головуючий у 1 інстанції Анісімова Н.Д.

Категорія 26 Доповідач Олейникова Л.С.,

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2009року Апеляційний суд Донецької області у складі: Головуючого судді Зінов»євої А.Г.,

Суддів Олєйникової Л.С., Соломахи Л.І., При секретарі Баранові В.В.,

В присутності позивача ОСОБА_1 представників сторін , Розглянув у відкритому судовому засіданні місті Донецьку цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду м.Донецька від 26 вересня 2008 року за позовом ОСОБА_1 до Відкритого Акціонерного Товариства «Донецький металургійний завод»,третя особа Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Кіровському районі міста Донецька про відшкодування недоплат по відшкодування шкоди,заподіяної здоров»ю внаслідок нещасного випадку на виробництві та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:
 В березні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відкритого

Акціонерного Товариства «Донецький металургійний завод» про відшкодування недоплат по відшкодування шкоди, заподіяної здоров»ю внаслідок нещасного випадку на виробництві та моральної шкоди.

Зазначав, що з 8 січня 1981 року він знаходився у трудових відносинах з Донецьким металургійним заводом, правонаступником якого є Відкрите Акціонерне Товариство «Донецький металургійний завод»,де працював помічником машиніста тепловозу, а також виконував роботу за сумісництвом поставника потягу ,за яку отримував доплату. 16 квітня 1982 року при виконанні обов»язків помічника машиніста тепловоза він був травмований унаслідок чого отримав ампутацію обох ніг та визнаний інвалідом 1 групи з втратою 100% працездатності. Вважає ,що середини заробіток для обчислення відшкодування шкоди підприємством визначений неправильно: не включені ,крім заробітної плати помічника машиніста інші виплати по заробітній платі, а саме доплати за сумісництво, у зв»язку з чим недоплата з вересня 1982 року по 1 січня 1992 року складає 16360 грн.22 коп. Крім того, з 1982 року по 1992 рік сума відшкодування шкоди позивачу була незмінною-109 рубл 63 коп, тоді як протягом цих років на підприємстві підвищувалися ставки та оклади, с січня 1992 року середня заробітна плата за його v спеціальністю складала 9625 карб, а відповідач сплачував з 1 січня 1992 року- 1096 карб щомісячно, чим грубо порушував ЗУ «Про індексацію грошових доходів громадян та ЗУ «Про охорону праці».3а період до листопада 2001 року ,коли справа була передана Фонду ,недоплата складає 31 349 грн.28 коп. Щомісячна виплата повинна складати не 367 грн.97 коп, а 522 грн.76 коп,

Крім того, відповідачем з липня 1993 року по 1 листопада 2001 року не виплачувалися виплати по догляду ,які складають згідно Постанови КМУ №472 від 23 червня 1993 року -3 мінімальної заробітної плати на медичний догляд,2мінімальні заробітні плати- на звичайний догляд та 1 мінімальна заробітна плата на побутовий догляд.

Та за період з 1 вересня 1996 року по 1 листопада 2001 року заборгованість складає 20525 грн.21 коп.

Оскільки підприємством не в повному обсязі та несвоєчасно виплачені суми відшкодування шкоди, підприємство повинно виплатити компенсацію ,яка складає з 1 липня 1993 року по 1 листопада 2001 року 19138 грн.36коп.

Крім того, вважає, що неправомірними діями відповідача, який протягом тривалого часу не в повному обсязі сплачував йому суми відшкодування шкоди,йому спричинено моральну шкоду ,розмір якої дорівнює загальній сумі недоплат та компенсацій .

 Рішенням Кіровського районного суду м.Донецька від 26 вересня 2008 року в

задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду , ОСОБА_1, його представник ОСОБА_2 подали апеляційні скарги, в яких посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просили скасувати рішення місцевого суду та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог.

При цьому зазначали, що суд не дав належної оцінки його доказам ,неповно та неправильно розглянув вимоги позивача.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 доводи апеляційних скарг підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити,рішення суду скасувати.

Представник ВАТ «Донецький металургійний завод»ОСОБА_3

заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила її відхилити, рішення суду залишити без змін.

Представник Відділення виконавчої дирекції Фонду СС в Кіровському районі м.Донецька в судове засідання не з»явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь судді - доповідача ,пояснення позивача. його представника, представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги в межах її доводів, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно статті 213 ЦПК України в редакції 2004 року рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Постановляючи рішення та відмовляючи ОСОБА_1 в частині позову відшкодування недоплат по відшкодування шкоди, заподіяної здоров»ю внаслідок нещасного випадку на виробництві, суд виходив з того, що нарахування позивачі сум відшкодування шкоди провадилося у відповідності з діючими нормативними актами , суми відшкодування нараховувалися вірно та заборгованісті по вищевказаним виплатам немає.

Але з таким висновком погодитися не можна.

Судом першої інстанції встановленого позивач з 8 січня 1981 року знаходився у трудових відносинах з Донецьким металургійним заводом, правонаступником якого є відповідач Відкрите Акціонерне Товариство «Донецький металургійний завод»,де працював помічником машиніста тепловозу.

16 квітня 1982 року при виконанні свої трудових обов»язків помічника - машиніста тепловоза позивач був травмований, в результаті чого отримав ампутацію обох k ніг та визнаний інвалідом 1 групи з втратою 100% професійної працездатності (а.с.13).

Враховуючи, що травма на виробництві та встановлення втрати професійної працездатності ОСОБА_1 мали місце в 1981-1982 роках, а розмір втраченого заробітку за період до 1992 року неодноразово перераховувався, суд перевіряє суми відшкодування шкоди починаючи з 1992 року, оскільки з 1 травня 1992 року постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 1992 року №276 передбачено перерахунок сум відшкодування шкоди потерпілим, виходячи із середньомісячного заробітку відповідних працівників за січень-квітень 1992 року, відкоригованого на величину фактичного підвищення тарифних ставок і посадових окладів.

Оскільки до ушкодження здоров»я основною роботою, за яку ОСОБА_1 мав постійний і основний заробіток, було виконання обов»язків за професією помічника машиніста ,заробіток працівників саме цієї професії необхідно брати за основу при обчисленні середньомісячного заробітку за січень-квітень 1992 року.

Середній заробіток за професією помічника машиніста ЖДЦ на заводі за січень-квітень 1992 року складає 9625 карб.(а.с.166)

Доводи позивача та його представника про те, що в заробіток необхідно додати виплати за суміщення ,які виконував ОСОБА_1, не можуть бути взяті до уваги, оскільки при виконанні трудових обов»язків саме помічника машиніста тепловоза позивач був травмований ,крім того, доказів про те ,що відповідний працівник за вказаний ' період виконував й основну роботу (помічник машиніста тепловоза) та суміщав професії (поставника потягу) немає.

Середньомісячний заробіток відповідного працівника за січень-квітень 1992 року має бути відкоригований на величину фактичного зростання тарифних ставок (посадових окладів),що введені на підприємстві у зв»язку з підвищенням мінімальної заробітної плати з 1 травня 1992 року на листопад 1992 року.

Оскільки згідно наданих даних по підприємству до листопада 1992 року підвищення тарифних ставок і окладів не відбувалось , середньомісячний заробіток для розрахунку втраченого заробітку складає 9625 карб

Та враховуючи 100% втрати професійної працездатності сума відшкодування шкоди на листопад 1992 року складе 9625карб х 100% = 9625 карб.

Після набрання чинності з 24 листопада 1992 року Законом України «Про охорону праці» шкода потерпілим внаслідок трудового каліцтва або іншого ушкодження здоров»я, пов»язаного з виконанням трудових обов»язків, виплачується власником у повному обсязі, тобто без урахування розміру пенсії по інвалідності, а також незалежно від інших видів пенсій, заробітку (доходу) і стипендії, яку одержує потерпілий.

В подальшому з 1 листопада 1992 року розмір сум відшкодування шкоди ОСОБА_1 підлягають коригуванню на коефіцієнти підвищення тарифних ставок та посадових окладів на підприємстві, та складе : з 1 листопада 1992 року -9625 карб х 1,64 (коеф з 1 листопада)^ 15785 карб,

31.01 1993 року -15785 карбх1.33(коеф з 11 1993 року)=20994 карб,05 коп З 1.06.93-20994,05 х 3.0 (коеф з 1.06.93)= 62982 карб 15 коп

Підприємством з травня по жовтень 1992 року виплачені суми втраченого заробітку в розмірі 8449 карб ,тобто в меншому розмірі ,в листопаді 1992 року підприємством виплачено 13856 карб 36 коп, в грудні 1992 року -15585 карб(а.с.189-191),з січня 1993 року по червень 1993 року підприємством виплачувалися різні суми втраченого заробітку -8449 карб,54545,06 карб,20994,05 карб, за червень 1993 року виплачено

20994,05 карб, тобто виплати проводились не у відповідності з вимогами діючого законодавства..

З 1 липня 1993 року по 11 липня 2001 року ,тобто під час виникнення спірних правовідносин, діяли Правила відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров»я,пов»язаним з виконанням ним трудових обов»язків, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року №472,які є спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює правовідносини по відшкодуванню власником підприємства ,установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров»я, пов»язаним з виконанням ним трудових обов»язків.

Відповідно до п.28 вказаних Правил перерахування розміру відшкодування шкоди(втраченого заробітку, витрат на соціальну і медичну допомогу)проводиться у разі зміни ступеня втрати професійної працездатності, зміни складу сім»ї померлого, підвищення мінімального розміру заробітної плати в порядку, визначеному законодавством, підвищення тарифних ставок (окладів)працівника госпрозрахункових підприємству також заробітної плати відповідно до колективного договору.

З урахуванням викладеного, розмір сум втраченого заробітку ОСОБА_1 повинен складати:

З 1 вересня 1993 року-62982,15 карб Х2.0(коеф з 1 вересня 1993 року)=125964,30 карб 31 грудня 1993 року-125964,30 х4,5 (коеф з 1 грудня 1993 року)= 566839,35 карб З 1 серпня 1994 року- 566839,35 карб х2,0(коеф з 1.08.94)= 1133678,70карб З 1 жовтня 1994 року-1133678,70карб х2,0(коеф з 1.10.94)= 22673357,40 карб З 1 лютого 1995 року-22673357,40 карбх2.15(коеф з 1 лютого 1995 року)= 4874818,41 карб,

З 1 липня 1995 року -4874818,41 карбх1.25(коеф зі липня1995 р)= 6093523,01 карб, З 1 жовтня 1995 року-6093523,01 карб,х1,22(коеф з 1.10.95)= 7434098,07 карб, З 1 січня 1996 року-7434098,07 карб. Х2.25(коеф з 01.01.96)= 16726720,67 карб, З 1 травня 1996 року-16726720,67 карб,х2.0(коеф з01.05.96)=33453441,34 карб

З серпня 1996 року розмір відшкодування шкоди перераховують у гривні згідно з Указом Президента України «Про грошову реформу в Україні» від 25 серпня 1996 року №762/96 та складе :33453441,34 :100000 =334,53 грн. Підприємством виплачується з вказана сума тільки з липня 1996 року(а.с.190)

Порядок перерахунку розміру втраченого заробітку потерпілим на коефіцієнт фактичного зростання тарифних ставок (посадових окладів) застосовується до 24 жовтня 1997 року ,до набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 1997 року №1100.

Цією постановою внесені зміни і доповнення до п.28 Правил, а саме : у разі перерахунку розміру втраченого заробітку в зв»язку з підвищенням тарифних ставок слід дотримуватися вимог нового абз.6 п.28 ,згідно з яким перерахований розмір втраченого заробітку в перерахунку на 100% втрати професійної працездатності не може перевищувати середньомісячний заробіток відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного місяця або в перерахунку на повний календарний місяць роботи.

Сума втраченого заробітку на листопад 1997 року в перерахунку на 100% втрати працездатності у позивача складала 334 грн.53 коп. Середній заробіток за професією позивача за серпень -жовтень 1997 року складає 285 грн(серпень 294грн,+вересень-290 грн,+жовтень 1997 року-271 грн):3).Оскільки сума втраченого заробітку вище середнього заробітку по професії позивача та не може бути зменшена,виплата втраченого заробітку в подальшому підприємством повинна була провадитись в сумі 334 грн.53 коп.

З 1 березня 1999 року тарифні ставки та оклади по підприємству зрозли в 1.2 рази,тоді розмір втраченого заробітку ОСОБА_1 повинен складати 334,53 грн.х1,2

=401 грн.44 коп. Але враховуючи вимоги абз б.п.28 Правил ,що перерахований розмір втраченого заробітку в перерахунку на 100% втрати професійної працездатності складає 401 грн.44 коп не може перевищувати середньомісячний заробіток відповідного працівника за березеньь1999 року ,який складає 355 грн, розмір втраченого заробітку для виплати ОСОБА_1 з 1 березня 1999 року складе 355 грн .

Підприємством з березня 1999 року виплачувалось позивачу різні суми втраченого заробітку в березні -334 грн.53 коп, тобто в меншому розмірі, чим передбачено законодавством квітні 1999 року-478 грн.92 коп, в травні -390 грн.82 коп, з червня по жовтень 1999 року-401 грн.42 коп, починаючи з листопада 1999 року-334 грн.52 коп, тобто в меншому розмірі.

З 1 вересня 2000 року тарифні ставки та оклади по підприємству зрозли в 1.11 рази, тоді розмір втраченого заробітку ОСОБА_1 повинен складати 355 грн.хІДІ =394грн.05 коп. Та враховуючи вимоги абз б.п.28 Правил ,що перерахований розмір втраченого заробітку в перерахунку на 100% втрати професійної працездатності складає 394 грн.05 коп не може перевищувати середньомісячний заробіток відповідного працівника за вересень 2000 року ,який складає 550 грн ,розмір втраченого заробітку для виплати ОСОБА_1 з 1 вересня 2000 року складе 394 грн .05 коп.

Підприємством, починаючи з вересня 2000 року по листопад 2000 року- виплачувалось встрачений заробіток Галушки М.Л.334 грн.52 коп., в грудні 2000 року-469 грн.36 коп, в січні 474 грн.23 коп ,з лютого по квітень 2001 року-394 грн.73 коп, а починаючи з травня 2001 року по жовтень 2001 року-367 грн.97 коп., тобто розмір втраченого заробітку не відповідав вимогам Правил відшкодування шкоди...

З урахуванням викладеного, підприємство повинно було передати ФСС справу ОСОБА_1 на суму 394 грн.05 коп, всупереч переданої 367 грн.97 коп., а висновок суду про те, що нарахування позивачу сум відшкодування шкоди провадилося у відповідності з діючими нормативними актами є помилковим.

Оскільки виплата сум втраченого заробітку позивачу проводилась частково в меншому, чим передбачено законодавством розмірі, недораховані та не виплачені вчасно суми втраченого заробітку підлягають коригуванню .Між тим,посилання ОСОБА_1 та його представника на те, що коригуванню підлягають своєчасно невиплачені суми з 1992 року не обґрунтовані на законі ,виходячи з наступного.

Відповідно до п.43 Правил відшкодування шкоди... якщо потерпілому або особам, які мають право на відшкодування шкоди, з вини власника своєчасно не визначено або не виплачено суми відшкодування шкоди, то ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого терміну і підлягає коригуванню у зв»язку із зростанням цін на

споживчі товари та послуги у порядку установленому статтею 34 Закону України «Про

оплату праці»

Положенням про порядок компенсації робітникам частини заработної плати у зв»язку з порушенням строків її виплати, затвердженого Постановою Кабинету Міністрів Украйни от 20 грудня 1997 року №1427передбачено,що заработна плата, яка заработана , но не виплачена за 1998-2000 роки підлягає виплаті з урахуванням підвищення на коефіцієнти росту індексів споживчих цін, при умові затримки її виплати на один та більше календарних місяців. Тобто тільки за період з січня 1998 року по грудень 2000 року підлягають коригуванню суми втраченого заробітку ОСОБА_1, 1998 рік

Січень-334.53-334.52=0.01x2.914(коеф приросту споживчих цін за січень 1998)^0.03 грн

Лютий-334.53-334.52=0.01х2.906(за лютий 1998 року)=0.03 грн Березень-334.53-334.52=0.01х2.899(коеф за березень 1998 року)=0.03 грн

Квітень-334.53-334.52=0.01х2.850(коеф за квітень1998 року)= 0.03 грн Травень-334.53-334.52=0.01х2.850(коеф за травень 1998р)=0.03 грн Червень-334.53-334.52=0.01х2.850(коеф за червень 1998 р)=0.03 грн Липень-334.53-334.52=0.01х2.883(коеф за липень 1998р)=0.03 грн Серпень-334.53-334.52=0.01х 2.876(коеф за серпень 1998 р)=0.03 грн Вересень-334.53-334.52=0.01 х 2.734 (коеф за вересень 1998р)=0.03 грн Жовтень -334.53-334.52= 0.01 х2.515(коеф за жовтень 1998р)=0.03 грн., Листопад -334.53-334.52 =0.01х 2.412(коеф за листопад 1998 р)=0.02 грн Грудень -334.53-334.52=0.01х2.304(коеф за грудень 1998 р)=0.02 грн За 1999 рік втрачений заробіток виплачений в меншому розмірі в лютому ,в березні ,в листопаді та грудні.

Лютий-334.53-334.52=0.01 х 2.230(коеф за лютий 1999 р)=0.02 грн Березень-355.00-334.52=20.48х 2.199(коеф за березень 1999р)=45грн.03коп Листопад-355.00-334.52=20.48х 1.892(коеф за листопад 1999р)=38 грн.75 коп Грудень-355.00-334.52=20.48х 1.778(коеф за грудень 1999р)=36 грн.41 коп

2000 рік

Січень-355.00-334.52=20.48х1.652(коеф за січень 2000 р)=33 грн.83 коп Лютий-355.00-334.52=20.48х 1.566(коеф за лютий 2000р)=32грн.07коп Березень-355.00-334.52=20.48х1.517(коеф за березень2000р)=31 грн.07 коп. Квітень-355.00-334.52=20.48х1.475(коеф за квітень2000 р)=30 грн.21 коп Травень 355.00-334.52=20.48х 1.425(коеф за травень2000р)=29 грн.18 коп Червень-355.00-334.52=20.48х 1.337(коеф за червень 2000р)=27 грн.38 коп. Липень-355.00-334.52=20.48х1.339(коеф за липень 2000р)=27 грн.42 коп Серпень -355.00-334.52=20.48x1.339(коеф за серпень2000р)=27 грн.42 коп Вересень- 394.05-334.52=59 грн.53 коп. х 1.281 (коеф за вересень 2000р)=76грн26 коп.

Жовтень-394.05-334.52=59.53х1.250(коеф за жовтень 2000р)=74грн.41коп Листопад-394.05-334.52=59.53х 1.241(коеф за листопад 2000р)=73 грн.88 коп Грудень -заборгованості немає

З 1 січня 2001 року набрав чинності Закон України «Про компенсацію громадянам частини доходів у зв»язку з порушенням строков їх виплати» від 9 жовтня 2000 року ,котрим встановлено, что компенсації підлягають доходи громадян України, які не мають разового характеру, тобто щомісячні суми втраченого заробітку, які своєчасно не нараховані і не виплачені Галушки М.Л .підлягають коригуванню.

Оскільки справа ОСОБА_1 передана віділенню Фонда в листопаді

2001 року, а втрачений заробіток виплачено підприємством в меншому, чим
розраховано сумах з травня по жовтень 2001 року недораховані суми за вказані
місяці підлягають коригуванню, а саме
Травень-394.05-367.97=26.08х

(L006x0.983x0.008xl.004xl.002xl.005xl.016xl.01x0.986x0.993xxl.014x0.007x0.982 x0.985x0.998xl.002xl.007xl.007xl.014xl.015xl.011x1.011x1.007x1.00x1.00x0.999x0 .983x1.006x1.013x1.019x1015x1.014x1.004x1.004x1.007x1.007x1.007x1.00x0.999x1.0 13xl.022xl.016xl.024xl.017xl.010xl.016xl.007xl.006xl.006xl.003xl.00xl.004xl.00 9x1.012x1.009x1.012x1.018x0.997x0.996x1.005x1.001x1.009x1.00x1.021.026x1.018x1 .009x1.005x1.006x1.002x1.00x1.006x1.022x1.014x1.006x1.022x1.029x1.022x1.021x1. 029xl.027xl.038xl.031xl.013xl.008x0.995x0.999xl.011xl.017xl.015 (коеф з червня 2001 року по листопад 2008 року)

Червень-394.05-367.97=26.08х

(0.983x0.998xl.004xl.002xl.005xl.016xl.01x0.986x0.993xxl.014x0.007x0.982x0.985 x0.998xl.002xl.007xl.007xl.014xl.015xl.011x1.011x1.007x1.00x1.00x0.999x0.983x1 .006x1.013x1.019x1015x1.014x1.004x1.004x1.007x1.007x1.007x1.00x0.999x1.013x1.0 22xl.016xl.024xl.017xl.010xl.016xl.007xl.006xl.006xl.003xl.00xl.004xl.009xl.01 2x1.009x1.012x1.018x0.997x0.996x1.005x1.001x1.009x1.00x1.021.026x1.018x1.009x1 .005x1.006x1.002x1.00x1.006x1.022x1.014x1.006x1.022x1.029x1.022x1.021x1.029x1. 027xl.038xl.031xl.013xl.008x0.995x0.999xl.011xl.017xl.015 (коефз липня 2001 року по листопад 2008 року) Липень 394.05-367.97=26.08х

(0.998xl.004xl.002xl.005xl.016xl.01x0.986x0.993xxl.014x0.007x0.982x0.985x0.998 xl.002xl.007xl.007xl.014xl.015xl.011x1.011x1.007x1.00x1.00x0.999x0.983x1.006x1 .013x1.019x1015x1.014x1.004x1.004x1.007x1.007x1.007x1.00x0.999x1.013x1.022x1.0 16xl.024xl.017xl.010xl.016xl.007xl.006xl.006xl.003xl.00xl.004xl.009xl.012xl.00 9x1.012x1.018x0.997x0.996x1.005x1.001x1.009x1.00x1.021.026x1.018x1.009x1.005x1 .006x1.002x1.00x1.006x1.022x1.014x1.006x1.022x1.029x1.022x1.021x1.029x1.027x1. 038xl.031xl.013xl.008x0.995x0.999xl.011xl.017xl.015 (коефз серпня 2001 року по листопад 2008 року) Серпень-394.05-367.97=26.08х

(1.004xl.002xl.005xl.016xl.01x0.986x0.993xxl.014x0.007x0.982x0.985x0.998xl.002 xl.007xl.007xl.014xl.015xl.011x1.011x1.007x1.00x1.00x0.999x0.983x1.006x1.013x1 .019x1015x1.014x1.004x1.004x1.007x1.007x1.007x1.00x0.999x1.013x1.022x1.016x1.0 24xl.017xl.010xl.016xl.007xl.006xl.006xl.003xl.00xl.004xl.009xl.012xl.009xl.01 2x1.018x0.997x0.996x1.005x1.001x1.009x1.00x1.021.026x1.018x1.009x1.005x1.006x1 .002x1.00x1.006x1.022x1.014x1.006x1.022x1.029x1.022x1.021x1.029x1.027x1.038x1. 031xl.013xl.008x0.995x0.999xl.011xl.017xl.015 (коефз вересня 2001 року по листопад 2008 року )підв місяцях тільки вересень-394.05-367.97=26.08х (1.002xl.005xl.016xl.01x0.986x0.993xxl.014x0.007x0.982x0.985x0.998xl.002xl.007.007x1.014x1.015x1.011x1.011x1.007x1.00x1.00x0.999x0.983x1.006x1.013x1.019x1 015x1.014x1.004x1.004x1.007x1.007x1.007x1.00x0.999x1.013x1.022x1.016x1.024x1.0 17xl.010xl.016xl.007xl.006xl.006xl.003xl.00xl.004xl.009xl.012xl.009xl.012xl.01 8x0.997x0.996x1.005x1.001x1.009x1.00x1.021.026x1.018x1.009x1.005x1.006x1.002x1 .00x1.006x1.022x1.014x1.006x1.022x1.029x1.022x1.021x1.029x1.027x1.038x1.031x1. 013xl.008x0.995x0.999xl.011xl.017xl.015 (коеф з жовтня 2001 року по листопад 2008 року)

жовтень-394.05-367.97=26.08х

L002xl.005xl.016xl.01x0.986x0.993xxl.014x0.007x0.982x0.985x0.998xl.002xl.007x 1.007x1.014x1.015x1.011x1.011x1.007x1.00x1.00x0.999x0.983x1.006x1.013x1.019x10 15xl.014xl.004xl.004xl.007xl.007xl.007xl.00x0.999xl.013xl.022xl.016xl.024xl.01 7xl.010xl.016xl.007xl.006xl.006xl.003xl.00xl.004xl.009xl.012xl.009xl.012xl.018 x0.997x0.996xl.005xl.001xl.009xl.00xl.021.026xl.018xl.009xl.005xl.006xl.002xl. 00x1.006x1.022x1.014x1.006x1.022x1.029x1.022x1.021x1.029x1.027x1.038x1.031x1.0 13xl.008x0.995x0.999xl.011xl.017xl.015 (коеф з листопада 2001 року по листопад 2008 року)

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 в частині позову стягнення заборгованості по виплатам по догляду та побутової допомозі, суд виходив з того, що заборгованості по вказаним виплатам немає.

Але з таким висновком суду також частково погодитися не можна. Законом України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року ,Правилами відшкодування шкоди ... «Законом України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року з наступними змінами та доповненнями,передбачені виплати на соціальну допомогу.

Висновком ВТЕК від 12 серпня 1982 року ОСОБА_1, як інвалід 1 групи) потребує стороннього догляду.(а.с.13),висновком МСЕК від 8 травня 2002 року-побутовому та медичному догляду (а.с.11).

П.14 вказаних Правил в редакції від 23 червня 1993 року розмір витрат на необхідний догляд за потерпілим залежно від характеру цього догляду визначається МСЕК і не може бути менше: трьох мінімальних заробітних плат-на спеціальний медичний догляд(60000)(масаж, уколи тощо),з 1 грудня 1993 року 180000,з 1 березня 1996 року-4 500 000,з 2 вересня-45 грн, з 1 січня 1997 року -135 грн;двох мінімальних заробітних плат-на звичайний догляд(40000),з 1 грудня 1993 року-120000 крб, з 1 березня1996 року-3000000 крб, з 2 вересня 1996 року-30 грн, з 1 січня 1998 року-90 грн;однієї мінімальної заробітної плати-на побутову допомогу(20000 крб)(прибрання кімнати, прання білизни тощо).Витрати на догляд за потерпілим відшкодовуються незалежно від того, ким вони здійснюються.

в редакції із змінами, внесеними Постановою KM №1100 від 3 жовтня 1997 року
розмір витрат на необхідний догляд за потерпілим за потерпілим залежно від виду цього
догляду, визначеному при ушкодженні здоров»я у зв»язку з виконанням трудових
обов»язків МСЕКД не може бути меншим: 1,5 неоподатковуваного мінімуму доходів
громадян—на спеціальний медичний догляд(масаж, уколи тощо)25.50;1

неоподатковуваного мінімуму доходів громадян-на звичайний догляд 17 грн;0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян-на побутову допомогу8.50 грн(прибрання кімнати, прання білизни тощо).Витрати на догляд за потерпілим відшкодовуються незалежно від того, ким вони здійснюються.

Позивачем не надані докази про потребу його до 2002 року у медичному догляді, тому вимоги позивача в цій частині не основані на законі.

Перевіряючи виплати по звичайному догляду та побутову

допомогу, апеляційний суд виходить з того, що відповідачем нараховувалися вказані розмірі, але в різних розмірах -на звичайний догляд-виплачується в меншому розмірі ,в жовтні, листопаді 1993 року правильно 40000 карб, з 1 грудня 1993 року-120000 крб-виплачується в грудні 1993 року правильно 120000 карб, в січні 1994 року -12000 карб, з лютого по листопад 1994 року 216000 карб ,в грудні 1994 року 108000 карб , з 1 березня 1996 року-3000000 крб, з 2 вересня 1996 року-30 грн, з 1 січня 1998 року-90 грн; Побутова допомога виплачується ОСОБА_1 тільки з червня 1994 року в розмірах 108000 карб до листопада 1994 року,324000 карбв листопаді 1994 року,540000 карб в „ грудні 1994 року, протягом 1995 року 1995 року виплачувались різні суми вказаної допомоги, розмір яких не відповідає вимогам Правил, починаючи з листопада 1997 року по листопад 2001 року :звичайний догляд виплачувався в розмірі 17грн.60 коп, замість 17 грн, побутова допомога- в розмірі 8 грн.90 коп замість 8 грн.50 коп.

З пояснень представника свідчить, що виплати по соціальному догляду позивачу виплачувались не по Правилам відшкодування шкоди.

З урахуванням викладеного, висновок суду про те, що нарахування позивачу сум соціальної допомоги провадилося у відповідності з діючими нормативними актами є помилковим.

Розглядаючи вимоги позивача про стягнення заборгованості по вказаним сумам
втраченого заробітку та соціальні виплати, суд враховує роз»яснення Пленуму
Верховного Суду України постанови №6 від 27 березня 1992 року ,з наступними змінами
та доповненнями «Про практику розгляду судами цивільних прав за позовами про
відшкодування шкоди, де в п.22 вказано, що виплати, призначені ,але своєчасно не одержані
потерпілим або особою, яка має право на їх одержанням також вимоги про
перерахунок(наприклад, за відсотком втрати працездатності)сум щомісячних

платежів, раніше визначених судом або роботодавцем, підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох років.

Оскільки ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду в березні 2008 року, коли справа (в листопаді 2001 року)була передана відділенню Фонду від нещасних випадків в Кіровському районі м.Донецька, а вимоги до відділення фонду соціального страхування від нещасних випадків позивачем не заявлялися, суд не може стягнути недораховані суми недоплат по відшкодування шкоди, заподіяної здоров»ю ОСОБА_1 внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 у відшкодуванні моральної шкоди, суд правильно прийшов до висновку, що на час встановлення втрати працездатності позивачу діючим законодавством не було передбачено відшкодування моральної шкоди та діючим законодавством не передбачено відшкодування моральної шкоди з підстав, наведених позивачем.

Відповідно до п.3 ст.309 ЦПК України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції і постановлює нове рішення або змінює його, якщо висновки суду не відповідають обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 307 ч.1п.3,309 п.3,313,314 ч.2 п.1,316 ЦПК України ..апеляційний суд

ВИРІШИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Кіровського районного суду м.Донецька від 26 вересня 2008 року про відшкодування недоплат по відшкодування шкоди заподіяної здоров»ю внаслідок нещасного випадку на виробництві скасувати та постановити в цій частині нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Відкритого Акціонерного Товариства «Донецький металургійний завод» про відшкодування недоплат по відшкодування шкоди, заподіяної здоров»ю внаслідок нещасного випадку на виробництві відмовити.

В іншій частині рішення Кіровського районного суду м.Донецька від 26 вересня 2008 року залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення, може бути
оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня
набрання законної сили.