Справа № 2-253/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2011 р. Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Савуляк Р. В.

при секретарі Шульган Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДП “Львіввугілля”, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Червонограді про відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що він тривалий час працював на шахті “Степова”ДП “Львіввугілля”на підземних роботах і отримав профзахворювання.

Згідно заключення Львівського обласного МСЕК № 2 від 29 жовтня 2009 року у нього було встановлено 60% втрати працездатності та визнано інвалідом третьої групи.

За втрату працездатності йому було присуджено та виплачено одноразову допомогу, однак моральної шкоди заподіювачем йому не відшкодовано.

Від отриманого під час роботи професійного захворювання він постійно зазнає болю в спині та ногах, не може сидіти, пересуватися, останнім часом майже не ходить.

Змушений лікувати суглоби ніг, які згідно висновку спеціалістів відновленню не підлягають.

Діями відповідача - ДП “Львіввугілля” йому заподіяно моральну шкоду, яку оцінює у 150 000 гривень.

В судовому засіданні ОСОБА_1Г свої вимоги підтримав, покликавшись на обставини викладені в позовній заяві та додатково пояснив, що він працював гірником підземним на шахті “Степова” з 1996 року по 2008 рік.

Ще раніше, з 1993 року по 1996 рік, він працював на шахті №3 “Великомостівська” машиністом підйомника.

На роботі у підземних умовах переніс значні фізичні перенавантаження в результаті чого пошкодив кущові суглоби обох ніг.

Витрати по заміні суглобів ніг шляхом оперативного втручання становлять приблизно 286 675 гривень.

Враховуючи характер та обсяг моральних страждань позовні вимоги збільшив і просив стягнути з відповідачів 350 000 гривень моральної шкоди.

Зазначені вимоги в судовому засіданні підтримуються його представником адвокатом ОСОБА_2

Представник ДП “Львіввугілля”ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала, подала відповідне заперечення ( а.с.18), а в судовому засіданні додатково пояснила, що позивач дійсно з 1996 року працював на шахті “Степова”ДП “Львіввугілля”і у свій час був звільнений з роботи за прогули.

Повторно був прийняти гірничим робітником на дільницю № 1 шахти у 2006 році.

Згідно наказу № 172-к від 15.07.2008 року ОСОБА_1 було звільнено з роботи по стану здоров”я, з виплатою вихідної допомоги.

Інвалідність позивачу була встановлена 29 жовтня 2009 року, відтак обов’язок відшкодування шкоди покладено на ВВДФСС НВ ПЗ м.Червонограда.

Крім того, ОСОБА_1 пропущений строк позовної давності, передбачений трудовим законодавством до вимог про відшкодування моральної шкоди.

Просила у позові відмовити.

Залучений у якості співвідповідача представник ВВДФССНВПЗ в м.Червонограді ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги заперечила та пояснила, що Фондом у даний час проводяться нарахування та виплата відшкодування шкоди ОСОБА_1

Вина Фонду в ушкодженні здоров”я позивачу відсутня, відтак відсутні підстави для стягнення моральної шкоди.

Просила у позові відмовити.

Вислухавши пояснення сторін та їхніх представників, оцінивши наявні у справі письмові документи, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Як передбачено ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівникові проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають додаткових зусиль для організації свого життя.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював на шахті №3 “Великомостівська із 16 травня 1994 року по 01 квітня 1996 року (а.с. 43-44).

Із 14 жовтня 1996 року по 15 липня 2008 року (із перервами) працював на шахті “Степова”ДП “Львіввугілля” гірничим робітником підземним (а.с. 44-48).

Наказом № 172-к від 25 липня 2008 року позивача було звільнено з роботи за п. 2 ст. 40 КЗпП України, з виплатою допомоги в розмірі 3375,48 гривень.

Висновком МСЕК від 29 жовтня 2009 року ОСОБА_5 встановлено 60% втрати працездатності ( а.с.3-4).

У даний час позивач є непрацездатним, він не може вільно пересуватися, через пошкодження суглобів у ногах, та інших супутніх захворюваннях.

Професійне захворювання виникло в результаті його роботи в шкідливих підземних умовах праці у ДП “Львіввугілля”, що не заперечується сторонами в судовому засіданні (а.с.5-11).

Відтак суд вважає, що спірні правовідносини регулюються ст. 273-1 КЗпП України.

Законом України “Про державний бюджет України на 2006 рік”зупинено дію абзацу 1 в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей, підпункт “е” пункт 1 ч.1 ст.21,ч.3 ст.28 та ч.3 ст.34 Закону України “Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання”. Тому моральна шкода не може бути стягнута із Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Червонограді.

Відтак саме із ДП “Львіввугілля”слід стягнути таку шкоду в користь ОСОБА_1

Визначаючи розмір моральної шкоди суд враховує характер та обсяг страждань, яких зазнав позивач, характер немайнових витрат, їх тривалість, можливості відновлення. Зокрема, враховується стан здоров’я потерпілого, тяжкість вимушених змін у її життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану, а саме необхідності проведення операції по заміні кущових суглобів обох ніг.

Тому виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості суд вважає, що із ДП “Львіввугілля” в користь ОСОБА_1 слід стягнути 25 000 гривень моральної шкоди.

Вимоги ОСОБА_5 про стягнення 350 000 гривень моральної шкоди, у даному випадку, є очевидно завищеними, належним чином не мотивовані, тому в такому розмірі моральна шкода не може бути стягнутою.

На підставі наведеного керуючись ст.ст.10,62, 212 ЦПК, ст. ст.237-1 КЗпП України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Цивільний позов ОСОБА_1 –задовольнити частково.

Стягнути із ДП “Львіввугілля” в користь ОСОБА_1 25 000 (двадцять п”ять тисяч) гривень моральної шкоди за ушкодження здоров”я внаслідок професійного захворювання.

В решті вимог ОСОБА_1 –відмовити.

Стягнути із ДП “Львіввугілля” 250 (двісті п”ятдесять) гривень судових витрат та 120 (сто двадцять) гривень за інформаційно-технічне забезпечення процесу.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Р. В. Савуляк