№ 2-а-1120/2009 р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 травня 2009 року Старокостянтинівський районний суд
Хмельницької області
в складі:
головуючої – судді Завадської О.П.
при секретарі Поважнюк О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Старокостянтинівському районі Хмельницької області про визнання рішення про відмову в підвищенні пенсії неправомірним та зобов’язання провести підвищення пенсії,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Старокостянтинівському районі Хмельницької області про визнання рішення про відмову в підвищенні пенсії неправомірним та зобов’язання провести підвищення пенсії, посилаючись на те, що вона є дитиною війни і має право на пільги, передбачені Законом України "Про соціальний захист дітей війни". Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни виплачується пенсія або щомісячне грошове утримання з підвищенням на 30 % розміру мінімальної пенсії за віком. Проте, відповідач зазначену надбавку до пенсії за 2007 рік для позивачки не нарахував, а з 2008 року вона отримує ці виплати частково у розмірі 10 %.
Враховуючи вищевикладене, позивачка просить визнати протиправними дії відповідача та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату їй надбавки до пенсії, як дитині війни за період з 9.07.2007 року до 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року постійно.
Позивачка в судове засідання не з’явилася, однак в позовній заяві просила розглянути справу без її участі.
Представник співвідповідача - Управління Пенсійного Фонду України в Старокостянтинівському районі Хмельницької області - в судове засідання не з’явився, хоч про час і місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, але подав до суду заяву, в якій вказав, що позов не визнає та просив розглянути справу без його участі.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з посвідченням № 131403, виданим на ім’я ОСОБА_1, позивачка має статус дитини війни, що надає їй права на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлені Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно із ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року, що набрав чинності з 1 січня 2007 року (із змінами від 15 березня 2007 року), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність – з 1 січня – 380 грн., з 1 квітня – 406 грн. Крім цього, цією ж статтею передбачено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом 5 частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410,06 грн., 415,11 грн.
Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.
Рішенням ОСОБА_2 Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач зобов’язаний перерахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року з урахуванням підвищення прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність.
Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема ст. 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Однак, рішенням ОСОБА_2 Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Статтею 147 Конституції України передбачено, що єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є ОСОБА_2 Суд України. ОСОБА_2 Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі
положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення ОСОБА_2 Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Відповідач зобов’язаний був перерахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни з 22 травня 2008 року з урахуванням прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність, встановленого статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривень, з 1 липня – 482 гривень, з 1 жовтня - 498 гривень з подальшим перерахунком в порядку встановленому законом.
Згідно ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» з 1 січня 2009 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлено на рівні грудня 2008 року, тобто у тому розмірі, який було встановлено з 1 жовтня 2008 року – 498 грн. Законом України «Про державний бюджет на 2009 рік» не призупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Керуючись ч. 2 ст. 152 Конституції України, Законом України "Про бюджет на 2007 рік", Законом України "Про соціальний захист дітей війни", Законом, України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. ст. 7, 71, 86, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Старокостянтинівському районі Хмельницької області про визнання рішення про відмову в підвищенні пенсії неправомірним та зобов’язання провести підвищення пенсії задовольнити частково.
Визнати незаконною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Старокостянтинівському районі Хмельницької області з невиплати підвищення до пенсії ОСОБА_1 у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Старокостянтинівському районі Хмельницької області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 надбавку до пенсії згідно ст. 6 Закону України про соціальний захист дітей війни» за період з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року до 27 травня 2009 року у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанову може бути оскаржено до апеляційного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя ____________