Справа № 2-315/09

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17.06.2009р.  Дніпровський районний суд м.Херсона у складі

головуючого судді                                           Дорошинської В.Е.

при секретарі                                               Кузьомі І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна та визнання права власності, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернулась до суду із позовом доОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя та визнання права власності, в якому вказує, що 14.08.1998р. було зареєстровано шлюб між сторонами по справі, за час шлюбу ними було набуто майно, а саме: квартираАДРЕСА_1. У зв’язку з наведеним просила позов задовольнити, поділити майно, набуте за час шлюбу з відповідачем, визнавши за нею право власності на 2/3 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 та визнати за відповідачем право власності на 1/3 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1, також поділити між ними цінні папері ВАТ «Миколаївгаз», що належать відповідачу, визнавши за нею право власності на 2/3 частин зазначених паперів, стягнути з відповідача на її користь всі судові витрати.

В судовому засіданні позивач уточнила позовні вимоги просила визнати за нею право власності на 2/3 частини та визнати за відповідачем право власності на 1/3 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1, в частині визнання за нею права власності на 2/3 частин цінних паперів   ВАТ «Миколаївгаз» - відмовилась.

Відповідач та його адвокат, за ордеромОСОБА_3., в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково, пояснили, що квартира була куплена на гроші від продажу попереднього майна відповідача, яке він придбав на кошти, що подарували батьки. У зв’язку з наведеним, просив позов задовольнити частково, визнавши за позивачем право власності на 1/5 частину спірної квартири.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши сторони, суд встановив, що сторони перебували в шлюбі, зареєстрованому 14.08.1998р. Харківським міським відділом РАГС, актовий запис № 1160, від якого згідно свідоцтва про народження, виданого 16.05.2002р. Дніпровським відділом РАГС, актовий запис № 232, мають неповнолітню дитину – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1р.н.; відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу, виданого 06.11.2007р. Дніпровським відділом РАЦС Херсонського міського управління юстиції, актовий запис № 418, шлюб між сторонами було розірвано; за час шлюбу сторонами було нажито спільне майно, а саме: ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу від 15.03.2004р., посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_5 за реєстровим № 911 та зареєстрованого в Херсонському державному БТІ 15.03.2004р. в книзі 129 за № 50964 належить квартира АДРЕСА_1; згідно відомостей, наданих Садівницьким товариством «Озерне», на підставі Рішення загальних зборів членів садівницького товариства «Озерне» від 14.07.2000р.,ОСОБА_6, батька відповідача, було виведено зі складу членів садівницького товариства «Озерне» у зв’язку із продажем садового будинку за 2000,00грн.; відповідно до договорів дарування від 14.07.2000р., 01.08.2000р., 10.08.2000р., 28.08.2000р., укладених між ОСОБА_6, ОСОБА_7 з одного боку та ОСОБА_2 з іншого боку, батьки відповідача надавали йому в дар гроші в сумі 500грн. Відповідно до довідок № 85-к-08 від 04.12.2008р. та № 90-к-08 від 24.12.2008р., наданих начальником ХДБТІ,ОСОБА_2 придбав квартиру № 35, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, згідно договору № 0312 купівлі-продажу квартири від 29.08.2000р., посвідченого товарною біржею «Діалог-оптім» № 0312.

Під час розгляду справи відповідач посилався на те, що квартира № 35, розташована за адресою:АДРЕСА_1, яка була куплена ним за гроші, отримані в дар від його батьків, була його приватною власністю, а відповідно й гроші, отримані від її продажу та вкладені в купівлю спірної квартири також були його приватною власністю, однак суд не може прийняти до уваги вище наведені доводи, оскільки доказів в їх обґрунтування відповідачем не було надано суду.

Відповідно до ч.1 ст.60 СК України - майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Згідно ч.1 ст.70 СК України - у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Відповідно до ст.88 ЦПК України - Якщо позов задоволено частково,   судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи вищезгадане, беручи до уваги інтереси дружини, чоловіка та інші обставини, що мають істотне значення, а також враховуючи інтереси неповнолітньої дитини, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, визнавши за кожним з подружжя право власності на 1/2 частину спірної квартири, щодо посилань відповідача на чинність КЗпШС на момент придбання квартири та перерозподіл часток у ній на підставі цього, це не може бути враховано судом, оскільки Сімейний кодекс України поширюється на спірні відносини, як на триваючі, тобто ті, які виникли до набрання ним чинності та існують на час початку його дії.

Керуючись ст.ст.5-11, 60, 88, 208, 209, 213, 214, 215, 226, 294, 367 ЦПК України, ст.ст. 57, 60, 70-71 СК України, суд –

В и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна та визнання права власності – задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 54,68грн. (п’ятдесят чотири грн. шістдесят вісім коп.).

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів, після подання заяви про апеляційне оскарження, через суд першої інстанції.

      Суддя                                                Дорошинська В.Е.