Справа № 22- 6318 Головуючий в 1 інстанції – Корекян Н.Р.
Категорія 40 Доповідач Барсукова О.І.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
11 листопада 2009року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючої: Червинської М.Є.,
суддів: Лісового О.О.,.
Барсукової О.І.,
при секретарі: Баранові В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Вітрен» на рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 28 липня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Вітрен» про стягнення заборгованості з заробітної плати, компенсації за її несвоєчасну виплату, середнього заробітку за час розрахунку, компенсації за невикористані відпустки, вихідної допомоги, компенсації за спецодяг та засоби індивідуального захисту, відшкодування моральної шкоди,--
В С Т А Н О В И В:
12 травня 2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Вітрен» ( далі – ТОВ «Вітрен») про стягнення заборгованості з заробітної плати, компенсації за її несвоєчасну виплату, середнього заробітку за час розрахунку, компенсації за невикористані відпустки, вихідної допомоги, компенсації за спецодяг та засоби індивідуального захисту, відшкодування моральної шкоди.
При розгляді справи в суді позивач змінив свої позовні вимоги, просив стягнути невиплачену заробітну плату за червень, липень, серпень 2007 року, липень, листопад, грудень 2008 року, березень, квітень, травень 2009 року; компенсацію частини втрати заробітку у зв*язку з порушенням строків її виплати; середній заробіток за час затримки розрахунку; вихідну допомогу; моральну шкоду в сумі 1700гр, компенсацію за дні невикористаної відпустки за 2007 та 2008 роки; компенсацію за використаний особистий спецодяг та засоби індивідуального захисту; судові витрати.
Рішенням Сніжнянського міського суду Донецької області від 28 липня 2009 року позовні вимоги задоволено частково. З ТОВ «Вітрен» на користь ОСОБА_1. стягнуто заборгованість із заробітної плати за червень-серпень 2007 року, листопад 2008 року, квітень, травень 2009 року в сумі 7593-90гр., компенсацію втрати частини заробітку у зв*язку з порушенням строків виплати в сумі 1744-79гр., середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 2502-57гр., моральну шкоду в сумі 500гр. В решті частині позову відмовлено. На користь держави з ТОВ «Вітрен» стягнуто судовий збір в розмірі 123-41гр. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 250гр.
Не погодившись з рішенням суду, ТОВ «Вітрен» звернулось з апеляційною скаргою до апеляційного суду Донецької області, в якій просили рішення суду першої інстанції скасувати в частині стягнення заробітної плати за червень, липень, серпень 2007 року, розмір компенсації втрати частини заробітку у зв*язку з порушенням строків її виплати, розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку, моральної шкоди, змінивши рішення суду в зазначеній частині.
В судовому засіданні представник ТОВ «Вітрен» доводи апеляційної скарги підтримав і просив задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі.
Позивач ОСОБА_1, його представник ОСОБА_2., проти задоволення апеляційної скарги заперечували, просили її відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника відповідача, позивача, його представника, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Згідно ст. 309 ч. 1 п. 3 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування судом норм матеріального або процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах з ТОВ «Вітрен» з 19.03.2007 року по 01.06.2009 року та працював в якості ГРОЗ з 19.03.2007 року – 3 розряду, а з 03.11.2008 року – 5 розряду.
Наказом № 45-к від 01.06.2009 року ОСОБА_1 звільнений на підставі ст. 38 КЗпП України з 01.06.2009р. за власним бажанням.
На день звільнення у відповідача склалась заборгованість із заробітної плати за листопад 2008 року в сумі 1148-35гр., за квітень 2009 року – 686-62гр., за травень 2009 року – 508-41гр.
Стягуючи на користь позивача заробітну плату за червень-серпень 2007 року по 1700гр. щомісячно, суд першої інстанції виходив з того, що наказом №22-ПЗ від 31.05.2007 року по ТОВ «Вітрен» введено систему оплати праці з 01.06.2007 року для ГРОЗ в розмірі 1700гр. та не взяв до уваги доводи представника відповідача про вилучення відповідними органами документів про відсутність заборгованості перед позивачем за вказаний час.
Стягуючи компенсацію втрати частини заробітної плати у зв*язку з порушенням строків її виплати, суд першої інстанції виходив з того, що на час розрахунку позивачу не сплачена заробітна плата за червень-серпень 2007 року по 1700гр. щомісячно, за листопад 2008 року -1148-35гр. та керувався вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 року № 1427.
Вирішуючи питання про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, суд взяв до уваги заробітну плату за березень 2009 року в сумі 783-38гр. та заробітну плату за квітень 2009 року в сумі 885гр. та кількість відпрацьованих днів - 26 та виходив із середньоденного заробітку в розмірі 64-17гр. та 39 днів затримки розрахунку.
Стягуючи відшкодування моральної шкоди в розмірі 500 гр., суд першої інстанції зазначив, що відповідачем були порушені трудові права ОСОБА_1., при цьому врахував конкретні обставини справи, характер та обсяг душевних страждань, що зазнав позивач, їх тривалість та врахував засади розумності, виваженості та справедливості.
Проте з такими висновками суду першої інстанції можна погодитись частково.
Задовольняючи позов в частині стягнення заборгованості по заробітній платі за червень-серпень 2007 року, суд першої інстанції помилково не звернув уваги на доводи відповідача про вилучення компетентними органами фінансових документів про відсутність такої заборгованості. Апеляційному суду Донецької області відповідачем надано відомості про виплату працівникам відповідача заробітної плати за спірний період. Позивачем в судовому засіданні визнано, що в зазначених відомостей наявні його підписи про отримання ним заробітної плати за період червень-серпень 2007 року, а тому рішення суду в частині стягнення заборгованості з заробітної плати слід змінити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість із заробітної плати за листопад 2008 року в розмірі 1148-35гр., за квітень 2009 року - в сумі 686-62гр. та за травень 2009 року – 508-41гр., а всього – 2343-38гр.
Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що на час звільнення ОСОБА_1. з роботи, тобто на 01.06.2009 року, у відповідача мала місце заборгованість перед позивачем із заробітної плати.
Для розрахунку компенсації втрати частини грошових доходів у зв*язку з порушенням термінів їх виплати слід застосовувати Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв*язку з порушенням термінів їх виплати, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001р. №159.
На підставі зазначеного порядку розрахунків, розмір компенсації становить:
- за листопад 2008 року 1148-35 гр. х 0, 125 = 143-54гр;
- за квітень 2009 року 686-62гр. х 0, 016 = 10-98 гр.
- за травень 2009 року 508-41гр. х 0,011 = 5-59гр.
з врахуванням індексів споживчих цін для визначення суми компенсації заробітної плати за 199802009рр., що виплачується в липні 2009 року.
Таким чином, на користь позивача підлягає сума компенсації в розмірі 160-11гр., а рішення суду першої інстанції в частині стягнення компенсації – зміні.
Згідно зі ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу,при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Судом встановлено, що відповідачем не проведено остаточного розрахунку при звільнені позивача. Зазначені обставини не заперечуються відповідачем. За таких обставин суд дійшов вірного висновку про задоволення вимог про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку, але при цьому допустив помилку в застосуванні норм матеріального права, прийнявши для розрахунку заробіток позивача за березень та квітень 2009 року та зазначив при цьому, що розмір заробітної плати за березень, квітень 2009 року – 1668-38гр та за зазначені два місяці відпрацьовано 26 робочих днів.
З таким розрахунком суду першої інстанції погодитись не можна з таких підстав.
Відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів У4країни №100 від 08.02.1995р. ( з наступними змінами), середній заробіток слід обчислювати, виходячи з заробітної плати за два місяці, що передували звільненню. Такими місяцями є березень та квітень 2009 року.
Відповідно до матеріалів справи та додатково долучених в апеляційному суді документів, заробітна плата позивача за березень 2009 року складала за 22 робочих дні 768-31гр, за квітень 2009 року – 210-71гр. при кількості робочих днів – 5. Таким чином середньоденний заробіток позивача за березень-квітень 2009 року становить: 768-31 гр. + 210-71гр. : 27 днів = 36-26гр.
Кількість робочих днів з дня звільнення працівника по день ухвалення рішення судом першої інстанції становить 40 днів, а тому середній заробіток за час затримки розрахунку становить : 36-26гр. х 40 днів = 1450гр., який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Визнаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд урахував конкретні обставини справи, характер та ступінь моральних страждань позивача
За вказаних обставин розмір моральної шкоди визначено у відповідності до фактичних обставин справи та вимог закону, а доводи апелянта не мають правового значення.
Оскільки апеляційним судом змінено рішення суду в частині розміру сум, які підлягають стягненню, відповідно до ч.5 ст.88 ЦПК України підлягає зміні розмір судового збору, який слід стягнути на користь держави та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 309 ЦПК України, апеляційний суд, -
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Вітрен» задовольнити частково.
Рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 28 липня 2009 року в частині стягнення заборгованості з заробітної плати, компенсації за її несвоєчасну виплату, середнього заробітку за час затримки розрахунку, стягнення судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи змінити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вітрен» на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати за листопад 2008 року в сумі 1148-35гр., за квітень 2009 року – 686-62гр. , за травень 2009 року - 508-41гр., а всього – 2343-38 гр.; компенсацію втрати частини грошових доходів у зв*язку з порушенням термінів виплати заробітної плати в сумі 160-11 гр., середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі – 1450-40 гр., а всього – 3953-89 гр.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вітрен» судовий збір в сумі 51гр., 8-50гр., а всього – 59-50 гр., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120гр.
В решті частині рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: