УХВАЛА
іменем України
26 листопада 2009 року
м. Ужгород
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого Павліченка С.В.
суддів : Куцина М.М., Собослоя Г.Г.
при секретарі
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з участю третіх осіб, Державного нотаріуса Першої Державної нотаріальної контори м. Ужгорода, Приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу про визнання заповіту недійсним,-
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним.
Позивач зазначав, що його мати ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 заповіла своє майно ОСОБА_2.
ОСОБА_1 просив постановити рішення про визнання заповіту недійсним, оскільки вважає, що він вчинений проти справжньої волі ОСОБА_3, яка не усвідомлювала значення своїх дій, внаслідок її обману, помилки та під впливом тяжкої обставини.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 31 липня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивача ставиться питання про скасування рішення суду та постановлення нового рішення про задоволення позову.
________________________________________________________________________________
Справа № . 22-2130/09 Номер рядка статистичного звіту :37
Головуючий у І інстанції :Микуляк П.П.
Доповідач : С.В.Павліченко
Зазначається, що рішення суду першої інстанції постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права, зокрема позивач посилається на те, що суд не задоволив його клопотань про виклик свідків, витребування доказів та призначення посмертної комплексної психолого-психіатричної експертизи.
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
При розгляді справи в суді першої інстанції позивач не довів обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог.
Зокрема, позивач не навів жодних даних які б свідчили, що особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, що правочин вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, а також що правочин за формою та змістом не відповідає вимогам закону.
Позивачем також не наведено жодних обґрунтувань цих вимог, доказів чи посилання на докази, які б підтверджували наведені обставини.
Вимога позивача щодо вчинення заповіту в результаті обману не можна брати до уваги, оскільки за змістом ст. 230 ЦК України її наслідки не можна застосувати до одностороннього правочину.
Позов та матеріали справи не містять доводів того, що заповіт був вчинений проти справжньої волі ОСОБА_3, яка не усвідомлювала значення своїх дій.
Виключенням є посилання на зловживання ОСОБА_3 спиртними напоями, яке спростовується довідкою Закарпатського обласного наркологічного диспансеру.
Доводи апеляційної скарги не можна брати до уваги, оскільки вони не спростовують висновків суду першої інстанції.
Зважаючи на наведене, місцевий суд законно та обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.
Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Керуючись ст. 307, 308, 313 – 315, 317 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 31 липня 2009 року залишити без змін.
Ухвала проголошена в порядку ст.218, 317 ЦПК України, набирає законної сили з моменту її проголошення і відповідно до ст. 326,327 ЦПК України може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий
Судді