^{Апеляційний суд Запорізької області}

Справа № 22а-118/ 2006 р.                                 Головуючий у 1 інстанції Дуда Т.М.

Суддя-доповідач: Давискиба Н.Ф..

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2007 року                                                                          м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:                Кочеткової І.В.

Суддів:                         Давискиби Н.Ф.

Полякова О.З.

При секретарі:                Вертелецькій І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міськради на постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від "10" листопада 2006 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги учаснику бойових дій,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міськради про стягнення недоплаченої одноразової щорічної допомоги як учаснику бойових дій.

В позові зазначав, що згідно ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно, до 5 травня, він як учасник бойових дій має право на отримання разової грошової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Призначена йому грошова допомога за 2003-2006 роки виплачувалась не в повному обсязі. Загальна сума недоплати становить 5373 грн. 45 коп., яку він і просив стягнути.

Постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від "10" листопада 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міськради на користь ОСОБА_1 суму недоплаченої щорічної допомоги за 2004-2006 роки у розмірі 4123 грн.45 коп.

В апеляційній скарзі Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міськради посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову.

2

Вислухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи "апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти паву постанову суду.

Відповідно до ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Судом правильно встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджено колією посвідчення (а.с.4).

Суд першої інстанції задовольняючи позов за 2004-2006 роки безпідставно посилався на Постанову ПВСУ Jfe 13 від 03.12.1997 року "Про практику розгляду судами справ за скаргами на рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних, посадових і службових осіб у сфері управлінської діяльності, які порушують права та свободи громадян ", де вказано, що коли в спірних правовідносинах які виникають із адміністративно-правових відносин є спір про право, або пред'явлені вимоги про відшкодування матеріальної чи моральної шкоди, спори розглядаються в порядку позовного провадження на загальних підставах, тому для них застосовується загальний строк позовної давності - три. роки.

Разом с тим, суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги той факт, що позивачем безпричинно пропущений річний строк на звернення до суду за захистом свого порушеного права. Суд вважав це безпідставним, оскільки спірні правовідносини між сторонами виникли до набрання чинності КАС України. Однак у випадку ненабрання чинності КАС України позивач хоча б і звертався в порядку позовного провадження, але при цьому суд мав би брати до уваги двомісячний строк на звернення до суду за захистом свого права передбачений Главою 31-А ЦПК України в редакції 1963 року. Отже КАС України не обмежив, а навпаки поширив право громадян щодо строків на звернення до суду за захистом свого права. Відповідно до ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України, порушення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Відповідач в запереченнях на позов і приймаючи учаіть при розгляді справи в суді першої інстанції наполягав на тому, що позивач пропустив річний строк без поважних на то причин звернення до адміністративного суду.

Оскільки позов подано до суду 27 липня 2006 року, тобто після 05 травня 2006 року, а значить з пропуском строку, встановленого для звернення до адміністративного суду для стягнення несплаченої грошової допомоги за 2004 та 2005 p.p., суду слід було відмовити позивачу за пропуском строку звернення до адміністративного суду у частині стягнення за 2004 та 2005 р.р. Оскільки постанова суду ухвалена з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає це підставою для скасування постанови суду першої інстанції і ухвалення нового рішення, яким позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову за пропуском строку звернення до адміністративного суду за 2004 та 2005 p.p.

Задовольняючи позов в частиш стягнення заборгованості за 2006 рік, суд першої інстанції не прийняв до уваги, що відповідно до п.18 ст.77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік " зупинено на 2006 рік дію ч.5 ст. 12 Закону України «Про

3

статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій.

Статтею 30 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" встановлено, що у 2006 році виплата щорічної разової грошової допомоги, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій здійснюється у розмірі 250 грн.

Враховуючи, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік " зупинено На 2006 рік дію ч.5 cт. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині визначення розміру виплат, а також ту обставину, що позивачеві було виплачено 250 грн. відповідно до закону, що діяв на час призначення і виплати вищезазначеної разової допомоги, колегія суддів дійшла висновку про скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови про відмову в задоволенні адміністративного лозову.

Керуючись ст. ст. 198,202,205,20? КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міськради задовольнити.

Постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від "10" листопада 2006 року - скасувати та ухвалити нову постанову. "В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги учаснику бойових дій відмовити.

В іншій частиш постанову - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду протягом одного, місяця.