Справа № 2-а-266 /2009
ПОСТАНОВА
Іменем України
1 грудня 2009 року Яготинський районний суд
Київської області у складі:
головуючого судді Карпович В.Д.
при секретарі Сидоренко Я.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготин справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Яготинському районі про стягнення сум підвищення до пенсії дітям війни та спонуканню суб’єкта владних повноважень до здійснення дій.
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до Яготинського районного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Яготинському районі Київської області про стягнення сум підвищення до пенсій дітям війни та спонуканню суб’єкта владних повноважень до здійснення дій, посилаючись на те, що відповідно до ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.204 року він є дитиною війни. Посилаючись на порушення відповідачем положень ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” просив визнати відмову відповідача щодо виплати йому щомісячної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком протиправною, зобов’язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком виходячи з встановленого розміру мінімальної пенсії за віком станом на 1 січня 2006 року, 1 квітня 2006 року, 1 жовтня 2006 року, 1 січня 2007 року, 1 квітня 2007 року, 1 жовтня 2007 року, 1 січня 2008 року, 1 квітня 2008 року, 1 липня 2008 року, 1 жовтня 2008 року та стягнути з відповідача на його користь недоплачену суму пенсії у розмірі 3891,90 грн.
В судове засідання позивач не з”явився, про день та час розгляду справи повідомлений своєчасно. В заяві до суду просив розглянути справу у його відсутності.
Представник відповідача позов не визнала та пояснила слідуюче.
Позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, передбачений ст. 99 КАС України. Стаття 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” передбачає, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України. Пенсійний фонд України діє на підставі Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 року № 1261 (далі-Положення). Відповідно до п.15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередню та через утворенні в установленому порядку його територіальні управління. Пенсійний фонд України забезпечує ефективне використання коштів, що перебувають в його управлінні. Реалізація нормативних приписів і пенсійних програм здійснюється шляхом фінансування пенсійних виплат за рахунок чітко визначених прибутковою частиною бюджету Пенсійного фонду джерел відповідно до конкретних напрямів витратної частини бюджету Пенсійного фонду України. Бюджет Пенсійного фонду України щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України. Пункт 9 Положення передбачає вичерпний перелік напрямів використання коштів Пенсійного фонду України які використовуються винятково за призначенням і вилученню не підлягають. Стаття 19 Конституції України передбачає, що правовий порядок в Україні грунтується на принципах, згідно з якими ніхто не може бути вимушений робити те, що не передбачено законодавством. Одночасно дана норма встановлює, що органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадовці зобов’язані діяти на підставі, в межах повноважень і в спосіб, передбачений законодавством України. Враховуючи те, що Законом України “Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що фінансування виплат за цим законом проводить із Державного бюджету України, а не із бюджету Пенсійного фонду країни, а також те, що відповідно до Прикінцевих положень Закону України “Про соціальний захист дітей війни” Кабінет Міністрів України для реалізації положень цього Закону повинен був внести, але вніс, на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення у відповідність законодавчих актів до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, вважає, що з боку ПФУ у Яготинському районі не вбачається будь-яких порушень законодавства. Законодавством України визначено, що фінансування ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” проводиться з Державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного фонду України. Пунктом 17 статті 77 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” дію статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” було призупинено на 200 рік. Згідно Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” № 3367 від 19.01.2006 року пільги дітям війни, передбачені статтею 6 Закону, запроваджуються за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Однак, виплата підвищення у 2006 році не була передбачена. Крім того, на даний час питання виплати підвищень до пенсії дітям війни законодавчо врегульовано. З 01.01.2008 року механізм реалізації положень ст. 6 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України (п.п.2 п.41 розділу ІІ), згідно з якими дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, стаття 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” викладена в новій редакції, згідно з якою дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Розмір зазначеного підвищення становив: з 01.01.2008 року – 47 грн., з 01.04.2008 року – 48,10 грн. Згідно зі ст. 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” учасникам війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. А тому, дітям війни, тобто позиваці, з 01.1.2008 року дане підвищення виплачується щомісячно в повному обсязі. Загальна сума виплаченого щомісячного грошового утримання позивачці складає 579,30 грн. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 було визнано таким, що не відповідає Конституції України, положення пункту 41 ОСОБА_2 Внесення змін до деяких законодавчих актів України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, яким було змінено статтю 6 Закону України від 18.11.2004 року № 219 “Про соціальний захист дітей війни” (далі – Закон № 219). Механізм проведення розрахунку і виплати підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” законом визначено не було. А вже 28 травня 2008 року Кабінет Міністрів України видав постанову “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” № 530, п.8 якої установив, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня – 48,1 грн., з 1 липня – 48,2 грн., з 1 жовтня – 49,8 грн., а тому Пенсійний фонд України фактично проводив виплати не змінюючи механізму, змінивши лише нормативну основу. Абз.1 ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (Закон № 108), передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 2, а у жінок 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Частина 3 цієї статті передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком передбачений абз.1 ч.1 ст. 28 застосовується винятково для визначення розміру пенсії, призначених відповідно до цього закону. Іншими словами для перерахунків або підвищень пенсій не застосовується. Пенсійний фонд України звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням роз‘яснити терміни “мінімальна пенсія за віком” та “мінімальний розмір пенсії за віком”, шляхом відповіді на два питання чи поширюється установлений в Законі № 1058 термін “мінімальний розмір пенсії за віком”, правовідносини щодо обчислення пенсії або щомісячного грошового утримання чи державного соціального утримання за законом № 2095 і чи можна зазначені положення закону № 108 та Закону № 2095 розуміти так, що державна соціальна підтримка дітей війни здійснюється виключно за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок інших джерел фінансування. Конституційний Суд України дійшов висновку, що у частині третій статті 28 Закону № 108 закладено однозначно вимогу щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, установленого у абзаці першому частини першої цієї статті – виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Непоширення мінімального розміру пенсій за віком, установленого у абзаці першому частини першої статті 28 Закону № 1058, на правовідносини, що виникають на підставі інших законів крім цього Закону, дає підстави стверджувати, що наявність прогалини у законодавчому регулюванні виплат дітям війни, передбаченої ст. 6 Закону України № 2095. Ця прогалина полягає у відсутності механізму вирахування мінімальної пенсії за віком, на 30 відсотків якої мають право підвищуватися дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії. Заповнення прогалини має здійснюватися законодавством, а тому вирішення цього питання не належить до повноважень суду. Отже, на період спірних відносин законом не був визначений механізм розрахунку і виплати підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Зокрема, із змісту ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” не вбачається, яким саме органом, рахунок яких коштів і джерел та в якому процедурному порядку здійснюється призначення і виплата пенсій.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.
Так, в судовому засіданні з копії заяви позивача, з листа Управління пенсійного фонду України у Яготинському районі, з копії паспорта позивача, з копії пенсійного посвідчення, із заперечень Управління Пенсійного фонду України у Яготинському районі Київської області видно, що позивачка є дитиною війни. Статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. ОСОБА_3 вимоги про зобов’язання відповідача провести перерахунок до пенсії як дитині війни та здійснити виплату відповідних сум за 2006 рік задоволенню не підлягають, оскільки на цей період не було передбачено механізму здійснення таких виплат. Що ж стосується позовних вимог за 2007 рік, то слід врахувати, що п.12 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” зупинено дію статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з урахуванням ст. 111 цього Закону. Разом з тим, пункт 12 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, яким зупинено дію статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнано таким, що не відповідає Конституції України. Проте, позивачкою пропущений строк, передбачений ст. 99 КАС України тому вимоги про зобов’язання відповідача виплатити позивачу підвищення до пенсії за період 2007 року до задоволення також не підлягають. Вирішуючи питання про виплату підвищення пенсії за 2008 рік, суд приймає до уваги, що рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 визнано неконституційними зміни до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, внесені п.2 п.41 розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” від 28.12.2007 року за № 107, а тому вимоги в цій частині підлягають до задоволення частково, а саме за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, оскільки відповідні положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” з 9 липня 2007 року втратили чинність. При цьому, суд не може прийняти до уваги положення частини третьої статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачами конституційної гарантії та права на виплату підвищення до пенсії відповідно до ст.. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни.
Керуючись
ст.ст. 9, 11, 71, 86, 99, 160 КАС України, ст.ст. 8, 19, 22, 55, 92, 95 Конституції України, ст.. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, суд
ПОСТАНОВИВ:
Поновити позивачу ОСОБА_1 строк для звернення до суду.
ОСОБА_3 Васильовича до Управління Пенсійного Фонду України в Яготинському районі про стягнення сум підвищення до пенсії дітям війни та спонуканню суб’єкта владних повноважень до здійснення дій задовольнити частково.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Яготинському районі Київської області перерахувати ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” та виплатити недоплачену частину щомісячного грошового утримання за період з 12 листопада 2008 року по 31 грудня 2009 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Яготинський районний суд Київської області заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення постанови в повному обсязі, та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Карпович В.Д.