ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа №2а-1844/09/1370
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2009 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сакалоша В.М.,
суддів Потабенко В.А., Гулик А.Г.,
при секретарі судового засідання Дак Т.П.,
за участю:
позивача – ОСОБА_1, представника позивача – ОСОБА_2,
представника відповідача та третьої особи – ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Служби Безпеки України, третя особа Управління Служби безпеки України у Львівській області, про скасування наказів, поновлення на посаді , -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1, 26 лютого 2009 р. звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Служби Безпеки України, третя особа Управління Служби безпеки України у Львівській області, про скасування наказів тимчасово виконуючого обов’язки Голови Служби безпеки України № 50-ос від 22.01.2009 р., № 165-ос від 19.02.2009 р. , № 293-ос від 11.03.2009 р., та поновлення на роботі на посаді старшого оперуповноваженого Управління Служби безпеки України у Львівській області. В позовній заяві та в доповненнях до неї позивач вказує на те, що його неправомірно звільнено з роботи на посаді старшого оперуповноваженого Управління СБУ у Львівській області з причини службової невідповідності, та на те, що згідно послужного списку, до звільнення не притягався до дисциплінарної відповідальності, а лише заохочувався керівництвом, був своєчасно атестований, в наслідок чого, з ним було укладено трудовий контракт, і з огляду на наведене керівництво СБУ не мало підстав для його звільнення. Просить вищезазначені накази скасувати, і поновити на вказаній посаді.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, надали пояснення, аналогічні змісту викладеному у позовної заяви та доповненнях до них. Представник відповідача і третьої особи проти позову заперечив, просить суд в задоволенні позову відмовити, задавши пояснення, аналогічні змісту поданих до суду заперечень, мотивуючи тим, що процедура звільнення позивача відповідає вимогам чинного законодавства.
В судовому засіданні 15 жовтня 2009 року проголошено вступну і резолютивну частини постанови, повний текст, якої виготовлено 19 жовтня 2009 року.
Хід розгляду справи відображено в ухвалах суду, зокрема задоволено клопотання відповідача, з метою нерозголошення державної таємниці, стосовно проведення судових засідань, відповідно до ч. 3, ст. 12 КАС України, в закритому режимі.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.
Постановою військового місцевого суду Львівського гарнізону від 02 грудня 2008 року у кримінальній справі по обвинуваченню військовослужбовців Управління СБУ у Львівській області капітанів ОСОБА_4, ОСОБА_1, встановлено, що ОСОБА_1 24 та 26 грудня 2007 року, будучи військовою службовою особою, перевищив свої службові повноваження, тобто умисно вчинив дії, які явно виходять за межі наданих йому повноважень, чим порушив основи законності в діяльності працівників оперативних підрозділів СБУ, порушив охоронювані законом права і свободи людини та юридичної особи, підірвав авторитет і престиж СБУ, дух та цілі Законів України «Про Службу Безпеки України» та «Про оперативно-розшукову діяльність», послабив віру у справедливість, а також створив негативне ставлення до СБУ у іноземних громадян і громадян України, що суд визнав істотною шкодою та вважає, що в цих його діях, міститься склад злочину, передбачений ст. 424 ч. 1 КК України, а оскільки підсудний вперше вчинив злочин середньої важкості, щиро покаявся, та за скоєне усунутий від виконання службових обов’язків, вирішено ОСОБА_1 звільнити від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у скоєнні злочину, передбаченого ст. 424 ч. 1 КК України, у зв'язку із зміною обстановки, а кримінальну справу відносно нього на підставі ст. 7 КПК України провадженням закрити.
Зазначене судове рішення набрало законної сили, і згідно із положеннями ч. 1, ст. 72 КАС України зазначені у цьому судовому рішенні обставини стосовно скоєння ОСОБА_1 злочину у статусі військової службової особи на посаді старшого оперуповноваженого Управління СБУ у Львівській області не потребують доказування, тобто факт вчинення злочинних дій позивачем є безспірним.
Правовідносини між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку під час перебування на військовій службі, щодо захисту Вітчизни регулюються вимогами Закону України „Про військовий обов'язок і військову службу" (№ 2232-ХІІ), у ст. 2 якого зазначається, що військова служба є державною службою особливого характеру, а порядок її проходження громадянами України, їх права та обов'язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 20 Закону України „Про Службу безпеки України" (№2229-ХП) порядок проходження військової служби у Збройних Силах України, визначений законодавством, поширюється і на співробітників - військовослужбовців Служби безпеки України, і їх професійна придатність до такої служби, визначається нормативними актами, які затверджуються Головою Служби безпеки України (ч. 2,ст. 19 Закону).
Статтею 10 Закону передбачається осрбиста відповідальність Голови Служби безпеки України за належне виконання завдань, покладених на Службу безпеки України. В той же час, згідно пункту 62 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 27 грудня 2007 року „Про внесення змін до Указу Президента України від 7 листопада 2001 року № 1053" підставою звільнення військовослужбовців які проходять військову службу за контрактом, є у тому числі і службова невідповідність.
Відповідно до вимог Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 551-XIV від 24 березня 1999 року, на капітана ОСОБА_1 який перебував в розпорядженні начальника УСБУ у Львівській області по посаді старшого оперуповноваженого було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з військової служби за службовою невідповідністю.
Підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та звільнення його з військової служби за службовою невідповідністю стало скоєння ним злочинних дій, і оскільки, в діях ОСОБА_1 містилися подія та склад злочину, в стадії судового розгляду військовий місцевий суд Львівського гарнізону довів розгляд справи до кінця, не постановив виправдувального вироку, як це передбачено пунктами 1 і 2 статті 6 Кримінально-процесуального кодексу України, а лише звільнив ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину у зв'язку із зміною обстановки.
А відтак, правову оцінку цим діям позивача надано в рішенні військового місцевого суду Львівського гарнізону від 02 грудня 2008 року у кримінальній справі по обвинуваченню військовослужбовців Управління СБУ у Львівській області капітанів ОСОБА_4, ОСОБА_1, поданні до звільнення з військової служби із зазначеними підставами для звільнення і висновками прямих начальників від 04 лютого 2009 р. за підписом начальника Управління СБУ у Львівській області Курмана С. Є.
Слід вказати, що позивач із змістом цього поданням стосовно його звільнення був належним чином ознайомлений, що і засвідчив власноручним підписом цього ж дня, та будь яких зауважень не зазначив.
Позивач, також був ознайомлений 25.01.2008р. і з висновками за матеріалами службового розслідування затвердженого 24.01.2008 р. начальником Управління СБУ у Львівській області Матіосом А.В., і зауважень чи заперечень не зазначав.
Згідно витягу з наказу т.в.о. Голови Служби безпеки України № 50-ос від 22.01.2009 р. капітана ОСОБА_1 звільнено з військової служби за службовою невідповідністю, згідно витягу з наказу т.в.о. Голови Служби безпеки України № 165-ос від 19.02.2009 р., відповідно до Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України капітана ОСОБА_1 звільнено з військової служби за підпунктом «б» пункту 61, та підпунктом «е» пункту 62 (через службову невідповідність) в запас Збройних Сил України, і згідно витягу з наказу Голови Служби безпеки України № 293-ос від 11.03.2009 р. капітана ОСОБА_1 звільнено в запас на вищезазначених підставах.
Таким чином, дії Голови СБ України пов'язані із звільненням ОСОБА_1 з військової служби за службовою невідповідністю відповідали положенням п.п.1, 3, 4, 5, 6, 83 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України в межах прав, наданих йому п.п. 45, 68, Статуту, які, зокрема, зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного порушення, а право накласти дисциплінарне стягнення підлеглому молодшому офіцеру надано командирам, починаючи з командира, батальйону, полку, бригади, дивізії.
Голова СБ України за своєю посадою у відповідності до ч.3 п.12 Статуту користується владою як керівник центрального органу виконавчої влади, який має у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, а відтак, користується щодо підлеглих військовослужбовців дисциплінарною владою Міністра оборони України, і його заступники та командувачі відповідних військових формувань, які за посадою не є керівниками центральних органів виконавчої влади, - дисциплінарною владою головнокомандувача виду Збройних Сил України. Отже, притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності і накладення на нього стягнення було вчинене Головою Служби безпеки України в межах наданих останньому прав і повноважень.
Таким чином, порушень чинного законодавства України посадовими особами Служби безпеки України стосовно притягненні до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 не допущено, а отже підстави щодо визнання дій посадових осіб Служби безпеки України неправомірними, та скасування оспорюваних позивачем наказів про накладення дисциплінарного стягнення на гр. ОСОБА_1 у вигляді його звільнення з військовій службі та поновлення його на посаді відсутні.
Згідно із положеннями ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Позивачем, відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України не наведено обставин, а судом не встановлено порушень відповідачем вищезазначених обов’язків суб’єкта владних повноважень.
З огляду на викладене, позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими і такими, що не підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України суд, –
п о с т а н о в и в :
В задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлено 16.10.2009 р.
Головуючий суддя: Сакалош В.М.
судді: Потабенко В.А.,
Гулик А.Г.