ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

  ПОСТАНОВА  

  08 жовтня 2009 р.                                                                                     Справа № 2а-5526/09/1370  

  Львівський окружний адміністративний суд у складі:  

головуючого-судді       Сакалоша В.М.,            

при секретарі       Дак Т.П.,        

за участю представників сторін:  

від позивача      Кухтій М.Д., Васильєв Ю.М.,

від відповідача    Рущак О.О.,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» Стрийський комбінат хлібопродуктів № 2 до Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області про скасування рішення № 147 від 12 червня 2009 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, третя особа настороні відповідача без самостійних вимог Львівська облдержадміністрація,-

в с т а н о в и в:  

Позов заявлено Дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії «Хліб України» Стрийський комбінат хлібопродуктів № 2 до Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області про скасування рішення № 147 від 12 червня 2009 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.

Ухвалою суду від 28 серпня 2009 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.

Позивач в судовому засіданні 22.09.2009 року позовні вимоги підтримав, просив задоволити з підстав, викладених у позовних вимогах, просить суд скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області № 147 від 12 червня 2009 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги заперечив повністю з підстав викладених у письмових запереченнях на позов (вих. № 20-3412 від 21.09.09 р).

Окрім того, відповідачем подано клопотання про залучення у справу третьою особою без самостійних вимог на стороні відповідача Львівську обласну державну адміністрацію.

Вказане клопотання судом задоволено, як підставне та залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача Львівську обласну державну адміністрацію.

У судовому засіданні 08.10.2009 року представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив повністю.

Третя особа заперечень або пояснень стосовно позовних вимог суду не надала, явку представника у судове засідання не забезпечила, причини його неприбуття не повідомила, хоча була повідомлена в належний спосіб про дату, час, та місце розгляду справи.

Хід розгляду справи відображено в ухвалах суду. В судовому засіданні 8 жовтня 2009 року проголошено вступну і резолютивну частини постанови , повний текст, якої виготовлено 12 жовтня 2009 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд виходив з наступного.

17 червня 2009 року позивачем від відповідача отримано рішення № 147 від 12 червня 2009 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, відповідно до якого відповідачем вирішено вилучити у позивача в дохід держбюджету 309858,75 грн., з яких 103286,25 грн. основного платежу та 206572,5 грн. штрафних санкцій.

Підставою для прийняття рішення слугує акт перевірки № 000301 від 05 червня 2009 року та доповнення до акту перевірки від 05 червня 2009 року.

Актом перевірки та оскаржуваним рішенням встановлено, що позивачем порушено вимоги розпорядження голови Львівської облдержадміністрації від 30.10.2007 року № 1142 зі змінами внесеними розпорядженням від 19.05.2008 року № 453/0/5-08, а саме не здійснювалось декларування зміни оптово-відпускних цін на борошно пшеничне вищого, першого і другого ґатунків, борошно житнє обдирне, у разі збільшення таких цін протягом місяця на 1%.

Судом встановлено, що розпорядження голови Львівської облдержадміністрації від 30.10.2007 року № 1142 опубліковане у газеті «Львівські оголошення» 21.11.07 року (№ 43), розпорядження голови Львівської облдержадміністрації від 19.05.2008 року № 453/0/5-08 опубліковане у газеті «Львівські оголошення» 04.06.08 року (№ 20).

Статтею 6 Закону України «Про ціни і ціноутворення» передбачено, що в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Відповідно до статті 7 Закону вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про ціни і ціноутворення» державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів та іншими методами, введеними Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про ціни і ціноутворення» Кабінет Міністрів України визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління та визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 5 Указу Президента України від 10.06.97 р. N 503/97 «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо більш пізній строк набрання ними чинності не передбачено в цих актах.

Згідно з частиною другою статті 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» розпорядження голів місцевих державних адміністрацій є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами, лише якщо вони прийняті в межах їх компетенції.

Згідно із нормами ст. 22 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації»  Закони України, постанови Верховної Ради України, укази та розпорядження Президента України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, постанови Верховного Суду України та Конституційного Суду України, рішення органів місцевого самоврядування, інші нормативно-правові акти публікуються в офіційних виданнях (відомостях, бюлетенях, збірниках, інформаційних листках тощо) та друкованих засобах масової інформації відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону України «Про інформацію» інформація державних органів та органів місцевого і регіонального самоврядування доводиться до відома заінтересованих осіб шляхом:

- опублікування її в офіційних друкованих виданнях або поширення інформаційними службами відповідних державних органів і організацій;

- опублікування її в друкованих засобах масової інформації або публічного оголошення через аудіо- та аудіовізуальні засоби масової інформації;

- безпосереднього доведення її до заінтересованих осіб (усно, письмово чи іншими способами);

- надання можливості ознайомлення з архівними матеріалами;

- оголошення її під час публічних виступів посадових осіб.

Згідно із ч. 5 ст. 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» нормативно-правові акти місцевих державних адміністрацій, які стосуються прав та обов'язків громадян або мають загальний характер, підлягають оприлюдненню і набирають чинності з моменту їх оприлюднення, якщо самими актами не встановлено пізніший термін введення їх у дію.

Відповідно до ч. 5 ст. 21 Закону України «Про інформацію» законодавчі та інші нормативні акти, що стосуються прав, свобод і законних інтересів громадян, не доведені до публічного відома, не мають юридичної сили.

Аналогічного змісту норма міститься у п. 15 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. N 731 міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, органи господарського управління і контролю направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування.

У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

Таким чином, суд погоджується із посиланнями позивача про те, що оскільки на момент прийняття даного розпорядження Львівською облдержадміністрацією не було затверджено порядку оприлюднення виданих нею нормативно-правових актів, а відтак не визначено офіційного друкованого засобу ЛОДА, та дане розпорядження не було доведено до позивача, як таке, що впливає на його законні права та інтереси, то вказане розпорядження по відношенню до позивача оприлюднене не було.

Посилання відповідача на те, що ч. 3 ст. 21 Закону України «Про інформацію» надає альтернативні шляхи доведення нормативно-правових актів до публічного відома судом відхиляються, оскільки Законом України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації»,  Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер є спеціальними нормативно-правовими актами, які регламентують порядок оприлюднення саме нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, та вказують на офіційне опублікування, тобто на опублікування в офіційних виданнях (відомостях, бюлетенях, збірниках, інформаційних листках тощо) та друкованих засобах масової інформації відповідних органів державної влади, та органів місцевого самоврядування.

Матеріалами справи жодним чином не доведено того, що газета «Львівські оголошення» є офіційним друкованим засобом Львівської облдержадміністрації, що в свою чергу і не заперечується представниками Державної інспекції, які у письмових запереченнях зазначають, що як на час прийняття вищеописаних Розпоряджень Голови Львівської ОДА так і станом на дату розгляду справи не існує офіційного друкованого видання Львівської ОДА. Не вказується представниками відповідача і про інший належний спосіб інформування позивача щодо положень вищезазначеного розпорядження.

Відповідно до  ст. 9 КАС України суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що при прийнятті спірного рішення, відповідач неправомірно застосовував до позивача вимоги розпорядження голови Львівської облдержадміністрації від 30.10.2007 року № 1142 зі змінами внесеними розпорядженням від 19.05.2008 року № 453/0/5-08.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 122, 123, 127, 130, 135, 143, 151-154, 160, 161, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV (із змінами та доповненнями), суд –

ПОСТАНОВИВ:  

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати у повному обсязі рішення Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області (79000, м. Львів, вул. Чайковського, 17, код ЄДРПОУ 20814302) № 147 від 12 червня 2009 року про застосування до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» Стрийський комбінат хлібопродуктів № 2 (82400, Львівська обл., м. Стрий, вул. Болехівська, 26, код ЄДРПОУ 00952054) економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.

Судові витрати покласти на Відповідача.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено 12 жовтня 2009 року.  

Суддя        (підпис)       В.Сакалош

З оригіналом згідно  

Суддя                            В. Сакалош