Справа №22ц-7158/2009р Головуючий у 1 інстанції Арапіна Н.Є
Категорія 24 доповідач Жданова В.С.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2009 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого: Голубинського А.М.
суддів: Жданової В.С., Прокопчук Л.М.
при секретарі: Опря Ю.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційні скарги обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» та ОСОБА_1, від імені якого діє його представник ОСОБА_2, на рішення Торезького міського суду від 23 червня 2009 року в справі за позовом обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання,-
в с т а н о в и в:
Рішенням Торезького міського суду від 23 .06.2009 року позов ОКП «Донецьктеплокомуненерго» задоволено частково, з відповідача ОСОБА_1.стягнуто заборгованість по оплаті послуг з теплопостачанню за період з березня 1997 року по лютий 2009 року в сумі 3706,35 грн, вирішено питання про судові витрати. В частині позовних вимог про стягнення з відповідача втрат від інфляційних процесів в сумі 1039,09 грн та 3% річних в сумі 201,91 грн., - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду в частині відмови в задоволені вимог про стягнення з відповідачів втрат від інфляційних процесів, 3% річних і ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову і стягнення з відповідачів 2058 грн. 91 коп. , посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
В обґрунтування доводів скарги позивач посилається на те, що на правовідносини, які виникли між сторонами, розповсюджуються вимоги ст. 625 ЦК України, оскільки спеціальним законодавством у сфері житлово – комунальних послуг міра відповідальності за невиконання грошового зобов’язання не передбачена. Проте суду безпідставно не застосував до спірних правовідносин вимоги ст. 625 ЦК України, дія якої поширюється на відносини у сфері надання послуг з теплопостачання. Таким чином, судом не застосована норма матеріального права, яка підлягає застосуванню.
В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_2., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить змінити ухвалене рішення та визначити до стягнення заборгованість в межах позовної давності з 16.03.2006 р.
В апеляційному суді представник позивача підтримала доводи скарги в повному обсязі.
Представник відповідача в наданій заяві підтримує свою апеляційну скаргу.
Заслухавши суддю – доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скаргах доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції при розгляді справи визнано встановленим, що відповідач є власником квартири, розташованої за адресою м. Торез, АДРЕСА_1 та є споживачами послуг з центрального опалення, які йому надає позивач . В період з березня 1997 р. по лютий 2009 року відповідач несвоєчасно і не в повному обсязі вносив плату за надані послуги , внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 3706,35грн.
Відмовляючи в задоволені позову в частині стягнення з відповідачів втрат від інфляційних процесів та 3% річних, суд першої інстанції керувався Законом України «Про житлово – комунальні послуги» і виходив з того, що відносини, які виникли між сторонами по справі регулюються нормами чинного законодавства, які регулюють питання отримання комунальних послуг та нарахування плати за ці послуги. Суд дійшов вірного висновку, що відсутні правові підстави застосування норм ст. 625 ЦК України, яка стосується предмету виконання грошових зобов’язань.
Стягуючи з відповідача суму заборгованості за весь період, суд виходив з того, що відповідач вчиняв дії, що свідчать про визнання ним заборгованості. Такий висновок суду першої інстанції перебуває у відповідності до вимог ч.1 ст. 264 ЦК України, в якій зазначено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дій, що свідчать визнання нею свого боргу.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач періодично погашав заборгованість та проводив оплату за той час, коли послуга не надавалась. З долучених квитанцій видно, що в них відсутнє посилання на період оплати, тому сплачені суми обґрунтовано зараховувались позивачем в погашення заборгованості.
Апеляційний суд вважає за можливе погодитися з такими висновком суду, оскільки вони ґрунтується на матеріалах справи та вимогах закону.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в позову , повно та всебічно встановив обставини справи, дослідивши надані сторонами докази, дав їм належну правову оцінку. Рішення суду є законним та обґрунтованим, тому підстав для його скасування немає.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду та не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов*язує можливість зміни або скасування оскаржуваного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 307,308,313,315 ЦПК України, апеляційний суд –
У Х В А Л И В:
Апеляційні скарги Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», ОСОБА_1, від імені якого діє ОСОБА_2, – відхилити.
Рішення Торезького міського суду від 23 червня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий Судді