Справа 22-9123                 Головуючий у 1 інстанції  Агєєв О.В.

Категорія 42                     Доповідач Ювченко Л.П.             .    

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада2009року року Апеляційний суд Донецької області у складі:

Головуючої: Ювченко Л.П.

Суддів: Азевича В.Б.,Резнікової Л.В.

При секретарі: Богданові Д.І.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Пролетарського районного суду міста Донецька від 30 вересня 2009 року у справі за заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виселення  без надання іншого жилого приміщення,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про виселення. Позов мотивував тим, що йому на праві приватної власності належить двокімнатна квартира за АДРЕСА_1.

Відповідач по справі  ОСОБА_1 є дружиною позивача, але в суді  розглядається справа про розірвання їх шлюбу у зв»язку з тим, що між сторонами склалася конфліктна ситуація і спільне проживання неможливе. ОСОБА_1 в квартирі не зареєстрована, має на праві власності квартиру АДРЕСА_2.

Позивач  ОСОБА_2 просить  захистити його право власності і виселити відповідачку з квартири без надання іншого жилого приміщення на підставі ст.ст. 383, 379, 382, 391 ЦК України.

Відповідачка ОСОБА_1 проти позову заперечувала. Вказала, що їй належить на праві власності квартира АДРЕСА_2. Але в цій квартирі буде проживати її син від першого шлюбу ОСОБА_3 , який перебуває в місцях позбавлення волі. Вважає себе членом родини позивача, а тому просила в позові відмовити.

Рішенням Пролетарського районного суду м.Донецька від 30 вересня 2009 року  позов задоволено. Виселено ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду у зв»язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що вона є членом сім»ї позивача та набула право на житло. А виселення її як тимчасового жильця суперечить вимогам позовної заяви.

Суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Суд першої інстанції постановив рішення відповідно до діючого законодавства.

Позивач ОСОБА_2  у позовній заяві послався на норми цивільного законодавства, якими передбачено захист права власності.

Але, підставами позову, які відповідно до вимог статей 31,  214 ЦПК України суд не може змінити за власною ініціативою, є не саме по собі посилання на певну норму закону, а обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Тому суд уточнює підстави позову і застосовує норму закону, яка їм відповідає, незалежно від  згоди на це позивача.

Суд першої інстанції дав аналіз позовним вимогам викладеним у позовній заяві, та  поясненням сторін у судовому засіданні і дійшов висновку, що в дійсності позов заявлений з підстав передбачених ст. 98 ЖК України суд першої інстанції встановив, що  у відповідачки є квартира, яка нею приватизована, належить по праву власності їй. Періодично проживаючи в квартирі позивача  ОСОБА_2 відповідачка ОСОБА_1 не доглядає квартиру,не приймає участь в оплаті комунальних послуг,відноситься до квартири як тимчасовий жилець і проживає в квартирі позивача на правах тимчасового жильця. Сімейні відносини між сторонами припинені.

Квартира була отримана позивачем  під час роботи на шахті для проживання з матір»ю. Під час приватизації квартири позивачем у 2007 році відповідачка ОСОБА_1 не претендувала на квартиру, ніколи не порушувала питання реєстрації у спірній квартирі, ніколи не ставилась до квартири як до свого постійного місця проживання, маючи квартиру на праві власності. Позивач ОСОБА_2 завжди відносився до відповідачки ОСОБА_1 як до тимчасового жильця.

Уточнивши позовні вимоги, суд дійшов обґрунтованого висновку, що в дійсності позов заявлено про виселення ОСОБА_1 з підстав передбачених ст. 98 ЖК України з метою захисту права власності на житло позивача. Встановивши, що  відповідачка ОСОБА_1 відноситься до тимчасових жильців  суд зробив обґрунтований висновок, що відповідно до ч.3 ст. 98 ЖК України вона підлягає виселенню без надання іншого жилого приміщення. Тим більше, що вона має житло по праву власності.

Рішення суду постановлене відповідно до вимог матеріального та процесуального права , згідно ст. 308 ЦПК України. Підстав для його скасування не встановлено. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315  ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1  відхилити.

Рішення  Пролетарського районного суду м.Донецька від  30 вересня 2009 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців у касаційному порядку до Верховного Суду України.

 СУДДІ: