ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2009 р. м. Полтава Справа № 2а-44242/09/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді – Л.О. Єресько
при секретарі – М.В. Бредун
за участю:
представника відповідача – Ричагової В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за позовом ОСОБА_1 до Регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій,
В С Т А Н О В И В:
12 лютого 2009 р. ОСОБА_1 (надалі – позивач) звернувся до Карлівського районного суду Полтавської області з адміністративним позовом до Регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення № 160369 від 09.12.2008 року про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн.
В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що вказаним рішенням до нього застосовано штраф згідно із абзацами 5, 13 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», якими передбачено відповідальність за зберігання, транспортування, реалізацію фальсифікованих алкогольних напоїв, алкогольних напоїв без марок акцизного збору або з підробленими марками акцизного збору – 100 % вартості товару, але не менше 1700 грн., а також за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії – 200 % вартості партії товару, але не менше 1700 грн. Разом з тим, відповідачем не враховано, що у приміщенні магазину, де виявлено фальсифіковані алкогольні напої, здійснює підприємницьку діяльність також його син ОСОБА_2, який має ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, видану регіональним управлінням САТ ДПА України у Полтавській області 15.11.2007 року, а придбання для магазину 01.09.2008 року вино-горілчаних виробів, які виявилися фальсифікованими, здійснювалося позивачем у зв’язку з тим, що ОСОБА_2 було викликано у цей день до Карлівсько-Машівського воєнкомату. Зазначав також, що постанова про порушення кримінальної справи від 30.09.2008 року щодо нього за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 204 КК України, була скасована прокурором Карлівського району 19.11.2008 року, а в подальшому податковою міліцією було відмовлено у порушенні кримінальної справи стосовно нього.
Ухвалою Карлівського районного суду Полтавської області від 11.03.2009 року справу передано за підсудністю до Полтавського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.03.2009 року справу прийнято до провадження суду.
У судове засідання позивач не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні.
У запереченнях вказував, що 02.09.2008 працівниками ВПМ Карлівської МДПІ проведено огляд магазину, розташованого за адресою: вул. Незалежності, 2, с. Розумівка, Карлівський район, який належить позивачу, під час якого виявлено горілку «Брунькова» виробництва «Концерн «Біг-М» та горілку «Пшенична» виробництва ТОВ «Олександрія-БЛІГ» в кількості 111 пляшок на загальну суму 1000 грн., відібрані зразки рідини якої були направлені на експертизу, за результатами якої встановлено, що вони не відповідають вимогам нормативних документів (є фальсифікованими під торгову марку підприємства-виробника). Таким чином, було встановлено порушення абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Оскільки у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 була відсутня станом на 02.09.2008 року ліцензія на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, встановлено також порушення ч. 10 ст. 15 вказаного Закону. На підставі протоколу огляду від 02.09.2008 року, висновку експертизи від 04.09.2008 року за встановлені порушення Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до фізичної особи-підприємця застосовано фінансові санкції в загальній сумі 3400 грн.
Заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 02.09.2008 р. оперуповноваженим відділу податкової міліції Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Філіпенко Р.Г проведено огляд магазину в с. Розумівка Карлівського району Полтавської області, що належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1
В ході огляду встановлено факт реалізації та зберігання з метою реалізації горілчаних виробів з підозрою на фальсифіковані марки акцизного збору та з ознаками фальсифікації, а саме, горілки «Брунькова» виробництва «Концерн «Біг-М» та горілки «Пшенична» виробництва ТОВ «Олександрія-БЛІГ» в кількості 111 пляшок на загальну суму 1000 грн., які були вилучені, що зафіксовано протоколом огляду речей, які є знаряддям або безпосереднім предметом правопорушення від 02.09.2008 року.
Згідно письмових пояснень, наданих ОСОБА_1 02.09.2008 року, він здійснює підприємницьку діяльність в магазині, в якому реалізуються лікеро-горілчані та тютюнові вироби, дозвіл на реалізацію яких оформлено на сина ОСОБА_2, фактично поставкою товарів, в тому числі лікеро-горілчаних виробів, займається він, іноді разом із сином. Партію горілки «Брунькова» та «Пшенична» закуплено та виставлено на реалізацію ним особисто. Супровідні документи про походження горілки, сертифікати відповідності на горілку йому не були надані, виписано лише накладну без зазначення номеру, дати, продавця і покупця.
Відповідно до письмових пояснень продавця магазину ОСОБА_3 від 02.09.2008 року горілчані вироби «Брунькова» та «Пшенична» були привезені ОСОБА_1, яким надано вказівку на реалізацію товару та встановлено ціну. Продукція мала ознаки фальсифікованої, однак питанням придбання та реалізації займається ОСОБА_1 особисто, тому про місце придання продукції їй не відомо.
Експертизою вилученої в магазині горілки, проведеною лабораторією Державного підприємства Полтавського центру з проблем захисту прав споживачів, встановлено, що продукція не відповідає вимогам нормативних документів (є фальсифікованими під торгову марку підприємства-виробника), що підтверджується протоколами експертиз зразків від 04.09.2008 року № 127, від 16.10.2008 року № 146.
На підставі протоколу огляду від 02.09.2008 року Регіональним управлінням департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Полтавській області винесено рішення про застосування фінансових санкцій від 09.12.2008 року № 160369, яким згідно абз. 13, 5 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» застосовано штраф у загальній сумі 3400 грн., а саме, за зберігання, транспортування, реалізацію фальсифікованих алкогольних напоїв, алкогольних напоїв без марок акцизного збору або з підробленими марками акцизного збору – 1700 грн., за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії – 1700 грн.
Із вказаним рішенням позивач не згоден, у зв’язку з чим звернувся до суду із вимогою про визнання його протиправним та скасування.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи оцінку рішенню від 09.12.2008 року № 160369, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 12.07.2006 року (свідоцтво про державну реєстрацію серії НОМЕР_1), є платником єдиного податку (свідоцтво про сплату єдиного податку серії НОМЕР_2 від 20.12.2006 року на 2007 рік, термін дії продовжено на 2008 рік), здійснює роздрібну торгівлю в магазині за адресою вул. Незалежності, 2 , с. Розумівка, Карлівський район, Полтавська область.
Приміщення магазину належить ОСОБА_1 на праві власності, що підтверджується наявною у справі копією технічного паспорту, в якому міститься відмітка про те, що право власності на нежитлове приміщення магазину визнано рішенням Карлівського районного суду від 27.11 2007 року. Згідно рішення виконавчого комітету Лип’янської сільської ради Карлівського району Полтавської області від 17.10.2007 року № 32 ОСОБА_1 термін дії дозволу на розміщення торгової точки (магазину) продовжено на рік.
Оглядом магазину від 02.09.2008 року, проведеним оперуповноваженим відділу податкової міліції Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції, було виявлено наявність на реалізації горілки «Брунькова» виробництва «Концерн «Біг-М» та горілки «Пшенична» виробництва ТОВ «Олександрія-БЛІГ» в кількості 111 пляшок на загальну суму 1000 грн., які згідно з протоколами експертиз зразків від 04.09.2008 року № 127, від 16.10.2008 року № 146 є фальсифікованими під торгову марку підприємства-виробника.
Згідно із частиною 1 статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року № 481/95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.
Статтею 1 Закону «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» від 15.09.1995 року № 329/95-ВР встановлено, що маркуванням алкогольних напоїв та тютюнових виробів є наклеювання марки акцизного збору в порядку, передбаченому Положенням про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору, маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Пунктами 19, 20 Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору з голографічними захисними елементами і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 р. N 567 визначено, що маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками цієї продукції . Алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з порушенням вимог цього Положення та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробникові (імпортерові) зазначеної продукції, вважаються немаркованими.
Указом Президента від 12 липня 1995 року № 609/95 «Про марки акцизного збору на алкогольні напої та тютюнові вироби» встановлено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору з метою запобігання ухиленню від сплати акцизного збору, який встановлено на алкогольні напої та тютюнові вироби, обігу на споживчому ринку України неякісних та підроблених товарів .
Абз. 13 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлена відповідальність у вигляді штрафу для суб'єктів господарювання за зберігання, транспортування, реалізацію фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками акцизного збору - 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень.
З огляду на викладені положення законодавства, наявність у магазині позивача фальсифікованих алкогольних напоїв, без справжніх акцизних марок виробника, з метою реалізації споживачам, було порушенням абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та підставою для застосування до нього відповідальності згідно абз. 13 ч. 2 ст. 17 Закону.
Посилання позивача на те, що придбання алкогольних напоїв, щодо яких встановлено факт фальсифікації, здійснено ним для сина ОСОБА_2, який здійснює реалізацію в магазині алкогольних напоїв та тютюнових виробів, суд оцінює критично.
Як встановлено судом, ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець 14.07.2006 року (свідоцтво про державну реєстрацію серії НОМЕР_3), має ліцензію серії НОМЕР_4 на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями терміном з 22.11.2007 року по 22.11.2008 року, видану регіональним управлінням САТ ДПА України у Полтавській області 15.11.2007 року, згідно договору оренди нежитлового приміщення від 10.10.2007 року орендує у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 частину нежитлового приміщення магазину – торгівельний зал площею 25,2 кв.м.
Разом з тим, доказів, що ОСОБА_1 здійснив 02.09.2008 року закупівлю алкогольних напоїв від імені ОСОБА_2, суду не надано, а накладна на товар не містить даних щодо продавця та покупця.
Натомість згідно письмових пояснень, наданих ОСОБА_1 02.09.2008 року, горілку «Брунькова» та «Пшенична» закуплено та виставлено на реалізацію ним особисто. Також це підтверджено письмовими поясненнями продавця магазину ОСОБА_3 від 02.09.2008 року, відповідно до яких горілчані вироби були привезені ОСОБА_1, і ним надано вказівку на реалізацію товару та встановлено ціну.
Доводи позивача про те, що постанова про порушення кримінальної справи від 30.09.2008 року щодо нього за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 204 КК України, була скасована прокурором Карлівського району 19.11.2008 року, суд не бере до уваги, оскільки із змісту постанови прокурора від 19.11.2008 року вбачається, що постанову про порушення кримінальної справи скасовано у зв'язку з тим, що не доведено умислу ОСОБА_1 на придбання та реалізацію фальсифікованих алкогольних напоїв, що є обов'язковим для складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 204 КК України, натомість факт здійснення вказаних дій не заперечено.
Згідно частини 10 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Пунктом 27-1 постанови Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000 р. № 1698 «Про затвердження переліку органів ліцензування» визначено, що органами ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами є Територіальні підрозділи регіональних управлінь Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації у містах, районах, районах у мм. Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта підприємницької діяльності.
Згідно абз. 5 частини 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у разі роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів в розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.
Враховуючи викладене, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, здійснюючи торгівлю алкогольними виробами без отримання ліцензії, допустив порушення ч. 10 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», за яке встановлена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.
При цьому наявність ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями у ОСОБА_2, який також здійснював підприємницьку діяльність у магазині позивача, не звільняла позивача від обов'язку оформити ліцензію для реалізації ним алкогольних напоїв.
Пунктом 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 червня 2003 р. № 790, передбачено, що підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів .
Рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації, його регіональні управління та їх територіальні підрозділи, Мінекономіки), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, Державної податкової адміністрації, Держкомстату, Держспоживстандарту у межах їх компетенції, визначеної законодавством (п. 6 Порядку).
Враховуючи вищенаведене, рішення від 09.12.2008 р. № 160369, яким згідно абз. 13, 5 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до позивача застосовано штраф у загальній сумі 3400 грн., а саме, за зберігання, транспортування, реалізацію фальсифікованих алкогольних напоїв, алкогольних напоїв без марок акцизного збору або з підробленими марками акцизного збору – 1700 грн., за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії – 1700 грн., винесено Регіональним управлінням департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Полтавській області відповідно до положень чинного законодавства, обґрунтовано, з урахуванням обставин перевірки.
Отже, вимоги позивача про визнання протиправним та скасування вказаного рішення є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ч. 4 ст. 11, ч. 10 ст. 15, ч. 1 ст. 16, ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року № 481/95-ВР, п.п. 19, 20 Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору з голографічними захисними елементами і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 р. N 567, ст.ст. 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення № 160369 від 09.12.2008 року про застосування фінансових санкцій у розмірі 3400 грн. відмовити.
Постанова, відповідно до ст. 254 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному ст. 186 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 28 жовтня 2009 року.
Суддя Л.О. Єресько