13.04.10 ,

Апеляційний суд Херсонської області

м. Херсон, вул. 295 Херсонської стрілецької дивізії, 1а, 73000, (0552) 45-47-78

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2010 року квітня місяця 13 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого: Стародубця М.П.

Суддів: Воронцової Л.П.,

ОСОБА_1

При секретарі: Дибі Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 17 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права на обов'язкову долю у спадщині, -

ВСТАНОВИЛА:

В вересні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вище зазначені їм позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що 27 жовтня 2007 року помер ОСОБА_4, після смерті якого відкрилася спадщина, у т.ч. і на квартиру АДРЕСА_1, на яку

13.12.2008 року було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом племіннику померлого - ОСОБА_3

Вважаючи порушеним своє право на отримання частки у спадщині, позивач зазначав, що його мати ОСОБА_5 перебувала з померлим ОСОБА_4 у фактичних шлюбних стосунках з 1991 року, і вона та він, позивач, проживали у спірній квартирі однією сім'єю до дня смерті ОСОБА_4. Факт проживання позивача з померлим ОСОБА_4С однією сім'єю встановлено рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 08.04.2009 року.

Оскільки його мати на день смерті вітчима була пенсіонером, то мата право на обов'язкову частку у спадщині. Крім того, мати прийнята спадщину після смерті вітчима по факту спільного проживання зі спадкодавцем на день його смерті, тому вона прийняла спадщину відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України.

Мати померла 30.08.2008 року і після її смерті, спадщину прийняв він за фактом постійного проживання із спадкодавцями.

В державній нотаріальній конторі йому відмовили в оформленні прав на спадкове майно, тому він змушений звернутися з позовом до суду.

На підставі ст.ст.1241, 1266, 1268 ЦК України, позивач збільшивши позовні вимоги в ході розгляду справи, просив визнати за ним право на обов'язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_4, що становить Уг частину квартири АДРЕСА_1; визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ім'я ОСОБА_3; скасувати частково державну реєстрацію права власності на спірну квартиру, змінивши з 1/1 на Уг частину у власності ОСОБА_3

Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 17 лютого 2010 року у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права просив його скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу не надходили.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, встановлених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що право на обов'язкову частку у спадщині не може переходити до спадкоємців особи, яка не мала таке право.

Колегія суддів погоджується з висновком суду, оскільки до нього він дійшов повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, правильно встановивши характер спірних правовідносин та давши їм належну правову оцінку.

З матеріалів справи вбачається і це встановлено судом,

27.10.2007року помер ОСОБА_4 13 грудня 2008 року Генічеською держнотконторою видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_3 (а.с.7).

ОСОБА_2 є сином померлої 30.08.2008 року ОСОБА_7 (а.с.8,10).

Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від

8квітня 2009 року встановлено факт проживання ОСОБА_2 однією сім'єю з ОСОБА_4 з 1991 року по день смерті останнього -

27.10.2007року за адресою: м.Генічеськ, вул.Космонавтів, 3 кв.З (а.с.6).

Відповідно до ч. 1 ст. 1241 ЦК України, неповнолітні, повнолітні

непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець), та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

В п.19 ч.І постанови Пленуму Верховного Суду України від ЗО травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», зазначено що перелік осіб, які мають право на обов'язкову частку, що начений статтею 1241 ЦК України, є вичерпним і розширеного мачення не потребує.

Позивач не надав доказів суду, і такі у матеріалах справи відсутні, що його мати ОСОБА_5 відноситься до переліку осіб, які мають право на обов'язкову частку.

Ні позивач, ні його мати, не відносяться і до спадкоємців четвертої черги за законом, ст.1264 ЦК України, і до спадкоємців, у умінні ч. З ст.1268 ЦК України, оскільки вони спадкоємцями померлого ОСОБА_4 не являються.

Право на обов'язкову долю у спадщині носить індивідуальний характер та застосовується тільки до особи, що відповідає обумовленим логам та не може бути розповсюджена на її спадкоємців.

З огляду на вище зазначене, суд першої інстанції обґрунтовано ийшов до висновку, що позов ОСОБА_2 на зазначених ним підставах, задоволенню не підлягає.

Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на законі, не містять вих засобів доказування та висновки суду не спростовують, тому цтягають відхиленню, а рішення суду законне і обґрунтоване - іишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 –ввідхилити.

Рішення Генічеського районного суду Херсонської області від лютого 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього ж часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного щу України протягом двох місяців.

Головуючий: М.П. Стародубець

Судді: Л.П.Воронцова, Т.Г.Фурман