Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22а-44 / 2007 р. Головуючий у 1 інстанції: Гаркуша Н.В.
Суддя-доповідач: Кримська О.М.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
« 10»січня 2007 р. м. Запоріжжя
Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області в складі;
головуючого - Белки В.Ю.,
суддів - Кримської О.М., Онищенка Е.А.,
при секретарі - Винник І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради
на постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від ЗО жовтня 2006 року
по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради про стягнення недоплаченої одноразової щорічної грошової допомоги учаснику війни,
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі вказаним позовом.
Позивач зазначала, що згідно ст.14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно, до 5 травня, вона як учасник війни має право на отримання разової грошової допомоги у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. Призначена їй грошова допомога за 2004-2006 роки виплачувалась не в повному обсязі. Загальна сума недоплати становить 2746 грн. 07 коп., яку вона і просила суд стягнути на її користь.
Постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від ЗО жовтня 2006р. задоволено частково.
Стягнуто з УПСЗтЖС Мелітопольської міської ради на користь ОСОБА_1 суму недоплаченої щорічної допомоги за 2006 рік у розмірі 946 грн.00 коп.
В апеляційній скарзі УПСЗтЖС Мелітопольської міської ради просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
2
Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права
Судом правильно встановлено, що відповідно до ст. 9 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ОСОБА_1 є учасником війни, що підтверджено копією посвідчення серії НОМЕР_1 (а.с.4).
Згідно з 4.5 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідно до якої щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Право на отримання ОСОБА_1 грошової допомоги не оспорюється відповідачем.
Розмір грошової допомоги визначений у ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і суд обгрунтовано виходив саме з цього-розміру при розрахунку боргу.
Згідно зі ст. 22 Конституції України не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.
Суд правильно застосував ст. 22 Конституції України при вирішенні позову і обгрунтовано визнав, що відсутність коштів на виплату грошової допомоги не позбавляє учасника бойових дій права на таку допомогу. Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не передбачено обмеження таких виплат наявністю певних коштів чи фінансування.
Статтею 99 КАС України передбачений річний термін для звернення до суду за захистом свого порушеного права.
Зважаючи, що позивач звернулась до суду з даним позовом тільки у жовтні 2006 року , причин поважності пропуску вищевказаного строку не навела, тому суд першої інстанції правильно визначився з тим, що позивачем пропущено передбачений ст. 99 КАС України річний термін для звернення до суду за захистом свого права. На даній підставі для відмови в задоволенні позову наполягав і відповідач, приймаючи участь при розгляді справи в суді першої інстанції. В зв'язку з чим, суд обгрунтовано відмовив в стягненні заборгованості за 2004 та 2005 роки.
З огляду на зазначене, судова колегія приходить до висновку про те, що постанова обгрунтована, відповідає обставинам справи і закону, а тому підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради залишити без задоволення.
Постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 30 жовтня 2006 року по даній справі залишити без змін.
Ухвала апеляційної інстанції набирає чинності негайно, однак може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі одного місяця з дня її проголошення безпосередньо до Вищого адміністративного суду.
Головуючий: Судді: