^{Апеляційний суд Запорізької області}

Справа № 22 -51 / 2007 р.                  Головуючий у 1-й інстанції: Прокопчук Т.С.

Суддя-доповідач: Кримська О.М.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«10» січня 2007 р.                                                                        М.Запоріжжя

Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області в складі:

головуючого -                               Бєлки В.Ю..

суддів -                                          Кримської О.М,

Онищенка Е.А.,

при секретарі -           Винник І.С..

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя під 18 жовтня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2. ОСОБА_3 про визнання права власності па квартир}.

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2006р. ОСОБА_1 звернулася до суду зі вищевказаним позовом.

В позові зазначала, що відповідно до договору про відступлення права вимоги від 15.09.2005 року, що був укладений між ОСОБА_4 та позивачкою, остання мас право вимоги за договором займу від 22.03.2005 року, який був укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2. ОСОБА_3 та право вимоги за договором іпотеки від 22.03.2005 року, який  забезпеченням вищевказаного договору займу.

Згідно вищевказаних договорів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 передали в іпотеку

іпотекодержателю квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . що належить відповідачам на підставі договору купівлі-продажу

від НОМЕР_1.                                                                                         

Вищевказаним договором займу від 22.03.2005 року передбачено термін повернення боргу - 22.09.2005 року. Пунктом 5.1.6 Договору іпотеки від 22.03.2005 року визначено, що у разі, коли момент настання терміну виконання умов договору позики зобов'язання з його виконанням іпотекодавцями виконано не буде, іпотекодержатель отримає право одержати задоволення з майна або його вартості на свій розсуд переважно перед іншими кредиторами.

Оскільки відповідачі не виконали взяті на себе зобов'язання за вищевказаними договорами, ухиляються від позасудового вирішення спору, позивачка просить суд визнати за нею право власності на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1.

13 жовтня 2006 року позивачка звернулась до суду із заявою про залишення позовної заяви без розгляду.

2

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від "18" жовтня 2006р. вказана позовна заява залишена без розгляду на підставі заяви позивача про залишення справи без розгляду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1. посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати і направити справу для розгляду по суті в той же суд.

Заслухавши доповідача, пояснення апелянта, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає , що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених ними вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі , розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

13 жовтня 2006 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про залишення її позовної заяви без розгляду.

Відповідно до п.5 ч.І ст.207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду.

Виходячи зі змісту названої статті, суд зобов'язаний залишити заяву без розгляд)', якщо позивач звернувся з таким клопотанням.

Посилання апелянта на те, що судом порушено норми процесуального права, а саме - не роз'яснив їй наслідки залишення позовної заяви без розгляду, не грунтуються на законі

Звернення із заявою про залишення заяви без розгляду робить неможливим вирішення спору, навіть якщо на цьому наполягає відповідач. Окрім того, позивач зберігає можливість звернутись з тотожним позовом у майбутньому.

Доводи апелянта про те, що вона не була повідомлена про місце та час розгляду справи, спростовуються матеріалами справи.

Як видно із змісту заяви про залишення позову без розгляду, ОСОБА_1 власноруч зазначає дату судового засідання . що свідчить про її обізнаність про час та місце судового засідання і не з'явившись до суду , вона скористалась своїм правом на власний розсуд. Даний факт апелянт підтвердила і в судовому засіданні апеляційної Інстанції.

Посилання апелянта на ті обставини, що суд зобов'язаний був відкласти розгляд справи у разі першої неявки позивача в судове засідання , як це передбачено ст. 169 ЦПК" України, є необгрунтованими, оскільки неявка позивачки в судове засідання, призначене на ] 8 жовтня 2006 року не є її першою неявкою , а тому у суду не було підстав для застосування положень п.З ч.І ст. 169 ЦПК України.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують її законність, підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.304. 307, 312. 313. 314. 315. 317. 319 ЦПК України, колегія суддів.

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1   - відхилити.

Ухвату Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від "18" жовтня 2006 року по даній справі залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий: