Справа № 22- 8873 Головуючий у 1 інст. – Батманова В.В.,
Категорія Доповідач - Барсукова О.І.
У Х В А Л А
Іменем України
18 листопада 2009 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючої: Червинської М.Є.,
суддів : Барсукової О.І.,
Лісового О.О.,
при секретарі: Баранові В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Куйбишевського районного суду м.Донецька по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Строма» про стягнення грошових коштів, -
В С Т А Н О В И В:
В жовтні 2008 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Строма» (далі - ТОВ «Строма») по стягнення грошових коштів, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 26.04.2004 року між ним та відповідачем було укладено договір про дольову участь у будівництві житлового будинку. Пунктом 1.1 зазначеного договору передбачено, що доля участі позивача у фінансуванні будівництва житлового будинку еквівалентна квартирам №49 та 50, загальною площею 129,14 кв.м., розташованим на 9-му поверсі блок секції №1 багатоквартирного будинку. Рішенням Ворошиловського районного суду м.Донецька від 21.12.2007 року за позивачем визнано право власності на квартиру, загальна площа якої менша від площі, обумовленої договором на 7,74 кв.м., за будівництво якої позивачем було сплачено кошти. Оскільки відповідач не виконав свої зобов*язання за договором, внаслідок чого позивач недоотримав житлову площу, просив стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти в сумі 22774-95гр. та судові витрати.
Рішенням Куйбишевського районного суду м.Донецька ОСОБА_1. в задоволенні позову до ТОВ «Строма») про стягнення грошових коштів відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1. звернувся з апеляційною скаргою до апеляційного суду Донецької області, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права,зазначив, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
Постановляючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем виконані зобов*язання за договором №53-Ду/16 від 26.04.2004 року про дольову участь у будівництві, позивач отримав квартири, загальна площа яких відповідає площі, що передбачена договором, а вимоги позивача про стягнення коштів за недоотриману площу у квартирі суд вважав необґрунтованими, оскільки площа квартири зменшилася з вини позивача, який здійснив планування та опоряджувальні роботи в квартирі, що призвело до зменшення її площі.
В судовому засіданні апеляційного суду позивач ОСОБА_1. доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що між сторонами 26.04.2004р. укладено договір про дольову участь у будівництві житлового будинку № 53-Ду/16.
Відповідно до п.1.1. договору доля (частка) участі позивача у фінансуванні будівництва еквівалентна квартирам №49 та №50, загальною площею 129,14 кв. м., розташованим на 9-ому поверсі секції №1 багатоквартирного житлового будинку, які відповідач після закінчення будівництва й підписання акту Державної комісії про здачу житлового будинку в експлуатацію зобов*язався передати у власність пайовикові у встановленому законом порядку ( п. 3.1.1 договору).
Згідно пункту 1.2 договору загальна площа квартир визначається на підставі проектної документації і підтверджується відповідним актом. У випадку, якщо фактична площа квартир буде відрізнятися від первісної, передбаченої договором не більш, ніж на 1%, вартість договору не переглядається.
Відповідно до акту прийому-передачі квартири від 04.04.2005р., позивачеві для проведення опоряджувальних робіт були передані квартири № 49 і 50, розташовані на 9-му поверсі блок секції №1 у незавершеному будівництвом будинку АДРЕСА_1.
Під час передачі квартир було встановлено, що квартири передаються у стані, який передбачено договором ( пункт 1.5), загальна їх площа на момент передачі складає 129,14 кв. м., що відповідає загальній площі, зазначеній у договорі. Зазначений акт складений за участі позивача та ним підписаний.
Згідно розрахунків, проведених АТЗТ територіального проектного інституту «Донбасцивільпроект» від 21.07.2009р., загальна площа квартир №49 № 50 жилого будинку АДРЕСА_1 складає 129, 4 кв.м, в тому числі : балкон та лоджія – 7,65 кв.м.
Рішенням Ворошиловського районного суду м.Донецька від 21.12.2007р. за ОСОБА_1. визнано право власності на квартиру АДРЕСА_2.
Суд першої інстанції встановив, що позивач самостійно, виконав внутрішнє планування квартир: об*єднав їх в одну квартиру, встановив міжкімнатні перегородки, виконав опоряджувальні роботи, що призвело до зменшення загальної площі квартири та дійшов обґрунтованого висновку про фактичне використання позивачем площі 7,74 кв.м., що складає різницю між фактичною й договірною площею квартири для проведення робіт, пов*язаних з облаштуванням квартири .
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не доведено, що зменшення площі його квартири відбулось внаслідок недотримання відповідачем умов договору.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, повно та всебічно дослідив надані сторонами докази, яким дав належну правову оцінку.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду і не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного рішення.
Керуючись ст.ст.307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Куйбишевського районного суду м.Донецька залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий:
Судді: