Справа №22 ц- 8973 Головуючий у 1 інстанції Павленко Л.М.
Категорія 37 Доповідач Висоцька В.С.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2009 року м. Донецьк Апеляційний суд Донецької області
В складі Головуючого ВИСОЦЬКОЇ В.С.
Суддів ОСИПЧУК О.В., БІЛЯЄВОЇ О.М.
При секретарі Руденко О.В.
За участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
особи, яка подала апеляцію ОСОБА_3
представника особи, яка подала апеляцію ОСОБА_4
розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Донецька від 13 лютого 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Виконкому Київської районної у м. Донецьку ради про визнання права власності на Ѕ частку квартири
В С Т А Н О В И В
Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 13 лютого 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 по праву успадкування за законом після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, яка не була учасником судового процесу, просить рішення скасувати,справу повернути на новий розгляд, посилаючись на те, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права. Апелянт зазначила, що вона безпідставно не була притягнута до участі у справі, хоча є спадкоємцем після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 та прийняла спадщину шляхом звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.
В судовому засіданні ОСОБА_3, її представник ОСОБА_4 підтримали апеляційну скаргу.
Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 просять апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, просили розглядати справу в їх відсутності.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції – скасуванню з передачею справи на новий розгляд з наступних підстав.
Відповідно до ст. 311 ч.1 п.4 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов’язки осіб, які не брали участь у справі.
Судом першої інстанції встановлено, що спірна квартира АДРЕСА_1 належала ОСОБА_5, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1. Його мати ОСОБА_6 прийняла спадщину шляхом звернення до нотаріальної контори з заявою, але свідоцтво про право на спадщину за законом не отримала, оскільки померла ІНФОРМАЦІЯ_2. 2 жовтня 2008 року позивач ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на Ѕ частку після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_6
Ухвалюючи рішення про задоволення позову про визнання права власності на Ѕ частку квартири, суд першої інстанції виходив з того, що на цю частку квартири свідоцтво про право на спадщину за законом не видавалося, скільки в матеріалах справи є заява від ОСОБА_3 про прийняття спадщини. Позивачка ОСОБА_1 надала суду ухвалу про залишення заяви ОСОБА_3 про встановлення факту знаходження у сімейних стосунках з ОСОБА_5 без розгляду. Останній за життя 2 серпня 2005 року в заяві нотаріальній конторі засвідчував, що в шлюбі на перебуває та не проживає однією сім’єю з жодною жінкою. За таких підстав суд прийшов до висновку, що ОСОБА_3 не є спадкоємцем після смерті ОСОБА_5
Проте з таким висновком повністю погодитися не можна, оскільки він суперечить нормам матеріального та процесуального права.
З обставин справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається з квартири АДРЕСА_1.
Згідно з ч.1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який цього пережив, та батьки . Рідні сестри спадкодавця мають право на спадкування за законом у другу чергу (ст. 1262 ЦК).
Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст.1259 ЦК України.
З обставин справи вбачається, що мати спадкодавця - ОСОБА_6 прийняла спадщину шляхом звернення до нотаріальної контори з відповідною заявою, але свідоцтво про право на спадщину за законом не отримала, оскільки померла ІНФОРМАЦІЯ_2. Після смерті ОСОБА_6 з заявою про прийняття спадщини звернулася її дочка ОСОБА_1, та 2 жовтня 2008 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на Ѕ частку спадкового майна.
З копії спадкової справи, витребуваної судом із нотаріальної контори вбачається, що з заявою про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 звернулася ОСОБА_3, що свідчить про те, що існує спір про право на спадщину за законом. Визнаючи в рішенні факт, що ОСОБА_3 не є спадкоємцем після смерті ОСОБА_5, суд фактично вирішив питання про права ОСОБА_3 , яка не була притягнута до участі у справі.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не з’ясував коло спадкоємців після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 та померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6., не перевірив право на спадщину інших осіб, а саме право на спадщину ОСОБА_3 не притягнув її до участі у справі та помилково визнав право на спадщину за законом за ОСОБА_1 одночасно як після смерті ОСОБА_5 та після смерті ОСОБА_6
Відповідно до роз» ясень, які містяться в п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
В матеріалах справи відсутні дані про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.
Суд апеляційної інстанції позбавлений можливості ухвалити нове рішення відповідно до ст. 309 ЦПК України, оскільки ОСОБА_3 не брала участі в справі.
Оскільки суд вирішив питання про права та обов’язки особи, яка не брала участь у справі, що відповідно до ст. 311 ч.1 п.4 ЦПК України є безумовною підставою для скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд, апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 307 ч.1п.5, 311 ч.1 п.4, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Київського районного суду м. Донецька від 13 лютого 2009 року скасувати, справу повернути до суду першої інстанції на новий розгляд.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий В.С.ВИСОЦЬКА
Судді О.В.ОСИПЧУК
О.М.БІЛЯЄВА