Справа №22ц- 8883 Головуючий 1 інстанції Скляров В.В.
Категорія 34 Доповідач Висоцька В.С.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2009 року м. Донецьк Апеляційний суд Донецької області
В складі головуючого ВИСОЦЬКОЇ В.С.
Суддів БІЛЯЄВОЇ О.М., ОСИПЧУК О.В.,
При секретарі Суліма Є.Ю.
За участю позивача ОСОБА_1
Представника позивача ОСОБА_2
Розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної і моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо – транспортної пригоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 2 липня 2009 року
В С Т А Н О В И В
У серпні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що на праві власності він має легковий автомобіль ЗАЗ ДЕУ реєстраційний номер НОМЕР_1. 31 травня 2006 року він отримав ліцензію на надання послуг з перевезення пасажирів на зазначеному автомобілі. 1 травня 2008 року він передав даний автомобіль в розпорядження ОСОБА_4 на підставі договору оренди та нотаріальної довіреності.
23 травня 2008 року біля 17 години 30 хвилин в районі перехрестя вул. Паркова з бул. Краматорським в м. Краматорську сталася дорожньо - транспортна пригода: зіткнулися автомобіль ЗАЗ ДЕУ реєстраційний номер НОМЕР_1, що належав ОСОБА_1 під керуванням ОСОБА_4 і автомобіль Вольво 345 реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 Зіткнення транспортних засобів сталося з вини водія автомобіля Вольво ОСОБА_3, який не виконав вимоги Правил дорожнього руху, виїхав на заборонений сигнал світлофору – червоний і скоїв зіткнення з його автомобілем, який рухався на зелений сигнал світлофору.
У результаті зіткнення автомобіль ЗАЗ ДЕУ реєстраційний номер НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження, тому просив стягнути з відповідача матеріальні збитки 17659,48 грн.; на відшкодування моральної шкоди 5000 грн.; витрати на проведення експертизи 300 грн., послуги адвоката 250 грн., судовий збір 185,09 грн., витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи 30 грн.
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить рішення скасувати, постановити нове, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на те, що судом неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, порушені норми матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.
Позивач зазначив, що суд першої інстанції не врахував, що він є власником автомобіля, а ОСОБА_4 керував автомобілем на відповідній правовій підставі. Вина ОСОБА_3 в скоєнні ДТП встановлена постановою суду від 24 жовтня 2008 року, яка закрита у зв’язку із спливом строку притягнення до адміністративної відповідальності.
Зазначав, що суд прийшов до помилкового висновку про те, що він на надав належних доказів на обґрунтування своїх вимог. Він надав суду звіт про експертну оцінку дорожньо - транспортного засобу, який виконав судовий експерт та мав прийняти до уваги суд. З висновком не погодився відповідач ОСОБА_3 Судом була призначена судово – товарознавча експертиза, яка відповідачем не була оплачена, а тому не проведена.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 просять апеляційну скаргу задовольнити.
В судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з’явився, про час та місце розгляду повідомлений належним чином, просив розглядати справу в його відсутність.
Апеляційній суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду – скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. про відшкодування шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що звіт про експертну оцінку дорожньо - транспортного засобу не можна приймати до уваги як документ, який встановив завданий збиток позивачу, так як не є експертизою і експерт не попереджався про кримінальну відповідальність. Судом була призначена товарознавча експертиза 23 грудня 2008 року, однак проведена не була через відмову позивача оплачувати експертизу. Суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач не надав доказів того, яка матеріальна шкода була завдана його автомобілю.
Проте з таким висновком суду погодитися не можна.
Відповідно до ст. 309 ч.1 п.3,4 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 23 травня 2008 року біля 17 години 30 хвилин в районі перехрестя вул. Паркова з бульваром Краматорським в м. Краматорську сталася дорожньо - транспортна пригода: зіткнулися автомобіль ЗАЗ ДЕУ реєстраційний номер НОМЕР_1, що належав ОСОБА_1 під керуванням ОСОБА_4 і автомобіль Вольво 345 реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3
Внаслідок ДТП завдані механічні ушкодження автомобілю ЗАЗ ДЕУ, згідно звіту про експертну оцінку транспортного засобу від 26 червня 2008 року вартість ремонтно – відбудовних робіт автомобіля складає 17 659,48 грн.(а.с.7-14).
Відповідно до ст. 1188 ч.1.п.1 ЦК України, роз’яснень, які містяться в п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” від 27.03.1992 року з подальшими змінами та доповненнями питання про відповідальність за шкоду, заподіяну самим джерелам підвищеної небезпеки, кожного із їх володільців перед іншим з них вирішується за правилами : шкода, заподіяна одному з володільців з вини іншого, відшкодовується винним.
Згідно із ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Краматорського міського суду від 24 жовтня 2008 року з’ясовувалися обставини скоєння ДТП на підставі доказів, які (схеми, протоколів огляду транспортних засобів, пояснень водіїв – очевидців тощо) встановлено вину ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (порушення водіями правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів). Встановлено, що ОСОБА_3 виїхав на заборонений сигнал світлофору – червоний і скоїв зіткнення з автомобілем ЗАЗ ДЕУ під керуванням ОСОБА_4 (а.с.54).
Відповідно до п.8.7.3 «е» Правил дорожнього руху червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
Постановою закрито провадження у справі у зв’язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строку, передбаченого ст. 38 КУпАП.
Зазначена постанова не оскаржувалась і не скасовувалась.
ОСОБА_1 є власником легкового автомобілю ЗАЗ ДЕУ реєстраційний номер НОМЕР_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та має право звертатися до суду про відшкодування шкоди, завданої його майну (а.с.18). Під час зіткнення транспортних засобів керував автомобілем ОСОБА_4 на підставі нотаріального посвідченої довіреності (а.с.17).
Висновки суду про ненадання позивачем доказів відносно розміру завданої шкоди спростовуються матеріалами справи.
З обставин справи вбачається, що звертаючись з позовом, позивач ОСОБА_1 надав суду звіт про експертну оцінку дорожньо - транспортного засобу №386 від 26 червня 2008 року, який виконав судовий експерт, що має кваліфікацію судового експерта авто товарознавця за фахом «Визначення вартості автомототранспорту, розміру нанесеної шкоди володільцю транспортного засобу» (а.с.7-11).
Відхиляючи зазначений доказ, суд виходив з того, що звіт не можна приймати до уваги як документ, який встановив завданий збиток позивачу, так як не є експертизою і експерт не попереджався про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Наявність шкоди та її розмір не є доказом, який може бути підтверджений лише висновком експертизи. Будь-які докази, які б спростовували висновки звіту про експертну транспортного засобу №386 від 26 червня 2008 року, відповідачем не надані. Звіт виконано компетентним спеціалістом в галузі товарознавства та визначення вартості розміру нанесеної шкоди, тому висновок суду про те, що позивач не надав доказів на обґрунтування своїх вимог, є помилковим.
Той факт, що по справі не була проведена експертиза в експертному закладі, не може бути підставою для відмови в задоволенні позову.
Відповідно до висновку вартість ремонтно – поновлювальних робіт автомобіля ставить 17 659,48 грн., вартість ремонтно – поновлювальних робіт автомобіля з урахуванням зношеності пошкодженого майна становить 13 289,98 грн.
Оскільки позивачем не надано суду доказів про відновлення попереднього стану автомобілю, для чого використані нові вузли, деталі, суд при відшкодуванні збитків враховує зношеність пошкодженого майна відповідно до роз’яснень, які містяться в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди».
Таким чином, шкода, заподіяна майну позивача ОСОБА_1 підлягає відшкодуванню в повному обсязі відповідачем ОСОБА_3, оскільки дії останнього були неправомірними (порушення Правил дорожнього руху), між ними і шкодою є безпосередній причинний зв’язок та є вина зазначеної особи.
Що стосується задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди, суд вважає їх законними і обґрунтованими, що підлягають частковому задоволенню.
Згідно з п. 9 Постанови Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” з подальшими змінами та доповненнями розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат та з урахуванням інших обставин.
З обставин справи вбачається, що після дорожньо – транспортної пригоди позивач тривалий час на мав можливості користуватися пошкодженим автомобілем, переживав відносно ДТП, що сталося.
Апеляційний суд вважає, що на відшкодування моральної шкоди з врахуванням характеру спричинених моральних страждань, їх тривалості та виходячи з конкретних обставин справи, з засад розумності та виваженості підлягає стягненню з відповідача 1000 грн.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених вимог.
Виходячи з зазначених вимог підлягають стягненню витрати на проведення експертизи 300 грн., послуги адвоката 250 грн., судовий збір 135,09 грн., витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи 30 грн., оскільки підтверджені письмовими доказами (а.с.1-2,5-6).
Оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовані норм матеріального та процесуального права, рішення суду не може залишатися в силі.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду – скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 307,309,314, 316 ЦПК України, апеляційний суд
В И Р І Ш И В
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 2 липня 2009 року скасувати, ухвалити нове рішення.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки 13 289,98 грн. на відшкодування моральної шкоди – 1000 грн. витрати на проведення експертизи 300 грн., послуги адвоката 250 грн., судовий збір 135,09 грн., витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи 30 грн.
В решті позову відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.
Касаційна скарга може бути подана протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішення апеляційного суду.
Головуючий В.С.Висоцька
Судді О.М.Біляєва
О.В.Осипчук