Справа №22ц - 8649                                                                              Головуючий у 1 інстанції  Івашура В.О.

Категорія 34                                                                                                              Доповідач       Висоцька В.С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ         УКРАЇНИ

12 листопада  2009 року                                                                        м. Донецьк

      Апеляційний             суд                  Донецької                           області  

В складі  

                  головуючого       ВИСОЦЬКОЇ В.С.

                 Суддів                  БІЛЯЄВОЇ О.М., ОСИПЧУК О.В.

                 При секретарі      Суліма Є.Ю.

За  участю  

                       позивача         ОСОБА_1.,

Розглянувши цивільну справу  за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, КП «Служба єдиного замовника Ворошиловського

 району м. Донецька» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої в ре-

зультаті залиття квартири та за зустрічним позовом ОСОБА_2  та КП  «СЕЗ Ворошиловського району м.Донецька» до ОСОБА_1 про зобов’язання забезпечити доступ представникам  КП СЕЗ до комуніка-

цій в АДРЕСА_1 та стягнення моральної шкоди за

апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ворошиловського

районного  суду     м.  Донецька     від  10 вересня  2009 року  

                                                            В С Т А Н О В И В

            Рішенням   Ворошиловського  районного  суду м. Донецька   від  10 вересня  2009 року у задоволенні  позову  ОСОБА_1. до ОСОБА_2., КП «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок  залиття квартири відмовлено. У задоволенні позову  ОСОБА_2.  та «КП СЕЗ Ворошиловського району м. Донецька» до  ОСОБА_1. про стягнення на їх користь 10000 грн. відмовлено.  Зобов’язаний ОСОБА_1 надати працівникам комунального підприємства «СЕЗ Ворошиловського району м. Донецька» доступ до комунікацій в АДРЕСА_1 для виконання ремонтних робіт по зупиненню течі по трубам.

          В апеляційній скарзі ОСОБА_1  просить  рішення скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог в повному обсязі, в задоволенні зустрічних позовів - відмовити, посилаючись на те, що судом неправильно застосовані норми матеріального права,  висновки суду не відповідають обставинам справи.

            Позивач  зазначив, що суд першої інстанції безпідставно неодноразово відкладав розгляд справи, порушуючи строки розгляду справи,  відхиляв заявлений судді відвід за наявності підстав для його задоволення. Вважає, що він надав достатньо переконливих доказів на підтвердження вини відповідача ОСОБА_2. в залитті його квартири та протиправності її дій.

            ОСОБА_1 зазначив, що   суд першої інстанції неправильно витлумачив раніше прийняте судове рішення від 25 грудня 2007 року, не вірно зазначив строк проведення відповідачкою ремонтних робіт, які фактично проводилися з червня 2006 року по 7 серпня 2007 року. Суд дав невірно оцінку наданим  доказам, зазначив, що з грудня 2007 року ремонт в його квартирі не проводився, що спростовується актом від 1 грудня 2008 року. Суд не врахував, що КП «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька» не виконувало покладених на них обов’язків, жодного разу не проводило огляду стану трубопроводів. Згідно Правил утримання житлових будинків та прилеглої території причини та винні особи встановлюються житловим органом, який  навмисно не зазначив винних осіб в залитті його квартири. Складені житловими органами акти не відображають грубі порушення будівельних нормативів та правил,а саме, що майже всі металопластикові труби у квартирі відповідачки закладені в залізобетонну плітку перекриття та скриті обліцовочною пліткою. Внаслідок того, що  до проведення експертизи працівники житлового органу не забезпечили оголення навкруги каналізаційного стояка в перекритті експерт не мала можливості зазначити причини залиття квартири. Крім того, суд не врахував, що відповідач ОСОБА_2. визнавала позов, про що зазначила в зустрічній заяві.

             В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав скаргу.

              Відповідач ОСОБА_2., представник КП «Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька  до судового засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с.259). Їх неявка в судове засідання не перешкоджає розгляду справи судом.

              Апеляційній суд вважає, що апеляційна скарга підлягає  відхиленню,  рішення суду  залишенню без змін  з наступних підстав.

             Відповідно до  ст. 308 ЦПК України  апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції  ухвалив рішення з додержанням норм  матеріального і процесуального права.

              Судом першої  інстанції встановлено, що  позивач ОСОБА_1 разом із сім’єю є співвласником та  мешкає в квартирі АДРЕСА_1. Над його квартирою на  другому поверсі розташована квартира №147, яка належить відповідачці ОСОБА_2

             Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 25 грудня 2007 року, зміненим  рішенням апеляційного суду Донецької області від  19 лютого 2008 року, з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. на відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири стягнуто  2 504 грн., на відшкодування моральної шкоди – 250 грн.

             Судом встановлено, що неодноразово  комісію встановлювали факти протікання каналізаційного стояка у перекритті. З метою усунення протікання необхідно доступ до труб, проте ОСОБА_1 від проведення ремонту відмовився.

              Відмовляючи в задоволенні позову про відшкодування матеріальної та моральної шкоди ОСОБА_1., суд першої інстанції виходив з того, що  позивачем не надано доказів, що відповідачка ОСОБА_2. своїми діями, починаючи з 27 листопада 2008 року, спричинила йому матеріальні збитки та завдала моральної шкоди. Суд прийняв до уваги  висновок судової будівельно – технічної експертизи.

             Задовольняючи  позовні вимоги  КП «СЕЗ Ворошиловського району м. Донецька» про зобов’язання надати доступ до комунікацій для виконання ремонтних робіт, суд виходив з  висновку експерта та актів.

             Висновок суду ґрунтується на доказах, що є в матеріалах справи.

              Відповідно до положень ст. 1166 ЦК України, на яку посилався позивач, звертаючись з позовом, єдиною підставою для цивільно – правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи шкоду, протиправне діяння особи, котра її завдала, причинний зв'язок  між ними, а також вину заподіювача шкоди. Аналогічна відповідальність наступає і за завдану моральну шкоду, крім випадків, встановлених ч.2 ст.1167 ЦК України.

               Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в п. 2 постанови №6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (з наступними змінами), розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок  та є вина зазначеної особи.

                  Доводи апеляційної скарги позивача, про те, що він надав достатньо доказів на підтвердження вини відповідача спростовуються  матеріалами справи.

                  Для з’ясування обставин справи, що потребували спеціальних знань, суд  першої інстанції призначав судову  будівельно – технічну експертизу, згідно висновків якої в квартирі №147 ознаку протікання у з’єднаних елементах трубопроводу не виявлено, підключення до стояків виконано на перекриттям першого поверху. Причиною залиття приміщення квартири позивача являється пошкодження вертикального трубопроводу (стояку)  у рівні монолітної ділянки перекриття між першим та другим поверхом. Причиною пошкодження може бути один або декілька факторів : динамічні навантаження та трубопровід, старіння металу, деформація будівлі. Конкретної причини експертом не встановлено. Вартість ремонтно – поновлювальних робіт приміщення кухні, туалету, ванної кімнати та коридору квартири №144 становить 2 951 грн.  (а.с.а.с.124-127). Суд дав оцінку висновку експертизи, яка проведена компетентних експертом, висновки експертизи іншими доказами не спростовані.

                Жодним актом житлового органу, на які посилається позивач на обґрунтування своїх позовних вимог не визначена вина відповідача ОСОБА_2. в залитті квартири позивача (а.с.10,11,32, 33, 34-35,36,44,47-53).    Навпаки, в актах зазначено, що причина залиття квартири позивача не встановлена. Зміст актів не спростований будь – якими доказами, не суперечить висновкам експертизи. Судом першої інстанції допитувалися свідки ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5., в тому числі  ті, які приймали участь у складанні актів. Доводи позивача щодо причин залиття квартири позивача з вини відповідача свідки не підтвердили.

                  При розгляді справи апеляційним судом заявлене в письмовому вигляді клопотання про виклик в суд апеляційної інстанції свідка ОСОБА_3., експерта Вовк Є.Ю., позивач ОСОБА_1  не підтримав.

                 Таким чином, суд прийшов до правильного правового висновку про те, що сукупністю наданих позивачем доказів по справі не встановлено причини залиття квартири позивача та у чому полягає  вина відповідача в  залитті, а також  не встановлено неправомірних дій,  вчинених відповідачем, що перебувають у безпосередньому причинному зв’язку із заподіяною позивачу шкодою, як необхідні складові для покладання  відповідальності про відшкодування шкоди.

                 Сама по собі наявність шкоди без встановлення інших зазначених умов, не може бути підставою для задоволення позову.

                 Доводи апеляційної скарги відносно визнання позову ОСОБА_2 неспроможні, оскільки з зустрічної позовної заяви, на яку посилається позивач, (а.с.30) вбачається, що  вона визнавала позов по справі, рішення по якій ухвалено Ворошиловським районним судом м. Донецька 25 грудня 2007 року та набрало чинності.  

                  Доводи апеляційної скарги про розгляд справи понад строків, встановлених ст. 157 ЦПК України, непосилання в рішенні на рішення апеляційного суду Донецької області від 19 лютого 2008 року, який було змінено рішення від 25 грудня 2007 року в частині розміру моральної шкоди,   не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки ці порушення не призвели до неправильного вирішення справи.

                Таким чином, доводи  апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

                  За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку про відхилення апеляції та залишення рішення без змін як такого, що відповідає вимогам матеріального та процесуального закону.              

                 Керуючись ст.ст. 307ч.1 п.1,308, 314 -315   ЦПК України,  апеляційний  суд

У Х В А Л И В

                Апеляційну скаргу   ОСОБА_1   відхилити.

                Рішення  Ворошиловського  районного суду  м. Донецька  від  10 вересня  2009 року  залишити без змін.  

                Ухвала   апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

                 Касаційна скарга може бути подана протягом двох місяців  з дня набрання законної сили  ухвалою   апеляційного суду.

  Головуючий                                                                                          В.С.Висоцька

    Судді                                                                                                    О.М.Біляєва

                                                                                                                 О.В.Осипчук