Справа №  2 – 2906/09

                                                                  РІШЕННЯ

                                                        ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

       24 листопада 2009 року                                              Олександрійський міськрайонний суд

                                                         Кіровоградської області        

у складі:

   головуючого – судді Куковенкова С.В.

                 при секретарі - Стасенко Ю.С.

розглянувши  у відкритому  судовому засіданні в м. Олександрії цивільну справу за позовом   ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» про стягнення банківського вкладу та відшкодування моральної шкоди, -

                                                             ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, який мотивує тим,   що вона 24 квітня 2008 року уклала з відповідачем договір банківського вкладу (депозиту) № 392896, відповідно до якого банк прийняв у неї грошові кошти в сумі 30000 грн.

14 травня 2009 року вона надала до банку заяву про повернення  свого вкладу, оскільки термін дії договору скінчився. Проте, банк відмовляє їй у поверненні вкладу, мотивуючи свою відмову тим, що з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану даного банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.  

Позивач вважає дії банку незаконними та просить стягнути з нього на її користь повну суму грошового вкладу – 30000 грн. та моральну шкоду в сумі 5000 грн.

Позивач та її представник в судовому засіданні підтримали позовні вимоги.  

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав клопотання про проведення розгляду справи за його відсутності та письмові заперечення проти позову, позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

Заслухавши пояснення позивача та її представника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судом встановлено, що 24 квітня 2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір банківського вкладу № 392896, відповідно до якого банк прийняв у позивача грошові кошти в сумі 30000 грн.

Відповідно до ст. 1059 ЦК України, договір банківського вкладу укладається у письмовій формі.

Згідно ст. 47 Закону України “Про банки та банківську діяльність”, банки мають право приймати вклади (депозити) від юридичних і фізичних осіб.

Згідно ст. 55 Закону України “Про банки та банківську діяльність”, відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами між клієнтом та банком.

Банк зобов'язаний докладати максимальних зусиль для уникнення конфлікту інтересів клієнту банку.

Відповідно до ст. 1060 ЦК України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.

За договором банківського вкладу незалежно від його виду, банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Відповідно до заяви від 14.05.09 року, ОСОБА_1 звернулася до відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» з проханням видати їй вклад у розмірі 30000 грн. 00 коп., однак, до цього часу банк не видав позивачу вклад.

Представник відповідача, обґрунтовуючи свої заперечення, посилався на те, що з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану даного банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.  

Згідно ст. ст. 75, 85 Закону України “Про банки та банківську діяльність ” від 07.12.2000 року № 2121-Ш, Національний банк України зобов’язаний призначити тимчасову адміністрацію у разі істотної загрози платежу спроможності банку та накласти мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Однак, стаття 2 Закону України “Про банки та банківську діяльність” від 07.12.2000 року №2121-Ш, вказує, що у цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

•   вклад (депозит) — це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщенні клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до Законодавства України та умов договору;

•   мораторій — зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів, строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів, застосованих до прийняття рішення про введення мораторію;

•   кредитор банку — юридична або фізична особа, яка маж документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Таким чином, суд дійшов висновку, що мораторій під час здійснення тимчасової адміністрації вводиться на вимоги кредиторів, а не на вклади, які розміщені клієнтами банку на їх депозитних рахунках.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення 30000 грн. доведені та цілком обґрунтовані, тому необхідно стягнути з відповідача на користь позивача депозитний вклад у сумі 30000 грн. 00 коп.

                Стосовно вимог про стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 5000 грн., суд вважає, що вони не підлягають задоволенню.

                Моральна шкода підлягає відшкодуванню лише у випадках, передбачених законом, а главою 71 Цивільного Кодексу України, якою врегульовано умови договору банківського вкладу,  відшкодування моральної шкоди не передбачено.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.  

Керуючись ст. ст. 1059, 1060 ЦК України, ст. ст. 7, 47, 55, 75, 85 Закону України “Про банки та банківську діяльність”, ст. ст. 56, 61, 63 Закону України “Про Національний банк України”, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213-215  ЦПК України, суд  –

                                                                        ВИРІШИВ:

         Позовні вимоги задовольнити частково.

         Стягнути з відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» на користь ОСОБА_1 вклад в сумі 30000 (тридцять тисяч) грн. та 250 (двісті п’ятдесят) грн. в рахунок відшкодування судових витрат, а всього – 30250 (тридцять тисяч двісті п’ятдесят) грн.        

         В іншій частині позовних вимог відмовити.

         Рішення може бути оскаржено  в апеляційному порядку до  апеляційного суду Кіровоградської області  через суд першої  інстанції шляхом подачі в 10-денний  строк з дня проголошення  рішення заяви про апеляційне оскарження і  поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  або в порядку  ч. 4  ст. 295 ЦПК України.

    Головуючий:                                                                                              Куковенков С.В.