Справа № 2-2742/09

                                                                       Р І Ш Е Н Н Я

                                                           І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

 24 листопада 2009 року Олександрійський міськрайонний суд  Кіровоградської області у складі:

                         головуючого - судді Куковенкова С.В.

                                    при секретарі – Стасенко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олександрії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання  дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та визнання права власності на нього, -

                                                                  В С Т А Н О В И В :

       Позивач просить  визнати дійсним договір купівлі-продажу  будинку  АДРЕСА_1 укладений 29 квітня 2008 року між ним та відповідачами та визнати за ним право власності на зазначене майно.  

        Вказує, що зазначений будинок   належав  відповідачам в рівних частках на праві спільної сумісної власності, в порядку спадкування за законом після смерті їх матері, ОСОБА_4 та їх брата, ОСОБА_5 Проте, вони не оформили у встановленому законом порядку своє право власності на будинок.

       За умовами угоди, ОСОБА_2 та ОСОБА_3   зобов'язані були оформити свої спадкові права на спадкове майно після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5  Але, уклавши з ним зазначений договір купівлі-продажу від 29 квітня 2008 року, продавці не оформили свої права на спадкове майно. На його неодноразові звернення відповідачі не реагували, а згодом взагалі виїхали з м. Олександрії в іншу місцевість. У зв'язку з цим нотаріально посвідчити укладений між ними договір купівлі-продажу неможливо, що порушує його права.

        Факт придбання ним у власність та повної сплати ціни за квартиру підтверджується укладеним  договором купівлі – продажу та розпискою відповідача ОСОБА_2. про отримання грошей за проданий будинок в сумі 1000 доларів США.

        Всі умови укладеного договору між ним та продавцями виконані у повному обсязі. Придбане майно йому передане, продавці отримали означені за угодою кошти. Претензій щодо придбаного майна між сторонами немає.

        В  судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

        Відповідачі надали в судове засідання заяви з клопотанням про проведення розгляду справи за їх відсутності, позовні вимоги визнають.

        Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

         Судом встановлено, що 29 квітня 2008 року  між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3   було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме житлового будинку  АДРЕСА_1

           На момент укладення договору купівлі-продажу, згідно з матеріалами справи, зазначене майно належало матері відповідачів, ОСОБА_4 на підставі свідоцтв про право на спадщину від 17.07.1985 року, після смерті її чоловіка. Згідно з заповітом ОСОБА_4 від 11.03.1994 року, вона заповіла все своє майно відповідачам та ОСОБА_5 ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, ОСОБА_5. помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.  

           Таким чином, відповідачі після смерті ОСОБА_4.є єдиними спадкоємцями першої черги. Відповідно  до ст. 549 ЦК УРСР 1963 року, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він  фактично  вступив  в  управління  або  володіння спадковим майном.      

         Судом встановлено, що відповідачі фактично вступили в управління та володіння спадковим майном, що підтверджується тим, що вони розпорядилися їм як своїм, уклавши з позивачем договір купівлі-продажу.

           Судом встановлено, що укладений таким чином договір не відповідає вимогам ст. 657 ЦК України, відповідно до якої договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

   Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним.

    Однак, відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

    Судом встановлено, що сторони дійшли згоди по всіх суттєвих моментах угоди, оплатили її та передали придбане майно, спір про продане майно між ними відсутній.  Нотаріальне посвідчення договору не відбулося по незалежних від позивача обставинах, оскільки відповідачі ухилилися від цього, не оформивши належним чином своїх спадкових прав.

      Таким чином, позов підлягає задоволенню.

      Керуючись ст. ст. 203, 204, 207, 208, 209, 215, 220, 388, 657 ЦК України,  ст . ст . 10, 60, 213  - 215, 218 ЦПК України, суд, -

                                                                        В И Р І Ш И В :

       Визнати дійсним договір купівлі-продажу будинку  АДРЕСА_1 укладений 29 квітня 2008 року між  ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3  та визнати за ОСОБА_1 право власності на зазначене майно.  

      Заяву про апеляційне оскарження рішення суду до Апеляційного суду Кіровоградської області може бути подано  протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається  до Апеляційного суду Кіровоградської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Олександрійський міськрайонний суд, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

      Головуючий: