Справа № 2 – 1115 / 2009
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
28 вересня 2009 року Самбірський міськрайонний суд Львівської області
у складі: головуючого судді Галина В.П.,
при секретарі Задорожній В.Б.,
за участю позивача ОСОБА_1,
представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Самборі Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Самбірської виховної колонії про визнання дій адміністрації та профкому Самбірської виховної колонії неправомірними та поновлення на квартирному обліку, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Самбірської виховної колонії про визнання дій адміністрації та профкому Самбірської виховної колонії неправомірними та поновлення на квартирному обліку, посилаючись на те, що працюючи у Самбірській виховній колонії, 10.07.1987 року був зарахований на квартирний облік по місцю праці при даній установі. Після виходу на пенсію, залишався перебувати разом із сім"єю на квартирному обліку, але 27.08.2009 року на спільному засіданні адміністрації та профкому Самбірської виховної колонії було прийняте рішення про зняття його з квартирного обліку відповідно до п.5 ст.40 Житлового кодексу за подачу нібито відомостей, що не відповідали дійсності, які стали підставою для зарахування на квартирний облік. Вважає рішення адміністрації та профкому Самбірської виховної колонії незаконним, а зняття з квартирного обліку неправомірним та наполягає на задоволенні пред’явленого позову.
У судовому засіданні позивач в підтримання позовних вимог посилався на обставини, викладені у позовній заяві. Крім цього зазначив, що ніхто із працівників колонії його завчасно не попереджував про намір зняти з квартирного обліку. 17.08.2009 року його було викликано у колонію на попередній розподіл квартир, а 27.08.2009 року було проведено екстрене засідання профкому, на яке його було викликано у терміновому порядку, та повідомлено про виключення з квартирного обліку.
На квартирному обліку при Самбірській виховній колонії він перебуває з 10.07.1987 року. Спочатку перебував на пільговому обліку, однак після смерті дочки був знятий з цього обліку.
На даний час він разом із членами сім»ї у складі п»яти осіб (він, дружина, дочка, батько дружини його батько) проживають у двокімнатній квартирі АДРЕСА_1, житлова площа якої становить 26,1 кв.м. та потребує покращення житлових умов.
Його дочкою у 2006 року на підставі договору купівлі-продажу було придбано житловий будинок у с. Бісковичі Самбірського району, однак вказаний будинок не придатний для проживання та потребує ремонту. Дочка у ньому не проживала та не проживає. Ремонт розпочато, однак не проводиться, оскільки немає коштів.
Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнав і пояснив, що під час засідання осіб, які перебувають на квартирному обліку при Самбірській виховній колонії, у позивача з’ясовувалось питання, з приводу придбання нерухомості ним або членами його сім»ї, на що ним було дано категоричну відповідь. Однак, на адресу колонії поступила відповідь на запит про те, що дочка позивача ОСОБА_4 володіє на праві приватної власності будинком за адресою с. Бісковичі, вул. Миру, 4, Самбірського району, на підставі договору купівлі-продажу від 11.03.2006 р. за №823. Тому позивача було викликано на засідання і знято з квартирного обліку, оскільки житлові умови покращені.
Представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнав та пояснив, що ОСОБА_5, мати дружини позивача у 2001 р. придбала квартиру, яку у 2006 р. було продано Матківській. Позивачу та членам його сім»ї було відомо, що Самбірською виховною колонією будуть
роздаватись квартири, а тому погіршили умови свого проживання. Отже, підстави зняття позивача з квартирного обліку відповідають дійсності, оскільки ним була подана недостовірна інформація, крім того працівників колонії не було допущено до огляду придбаного дочкою позивача будинку.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, суд прийшов до переконання, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач, працюючи у Самбірській виховній колонії, 10.07.1987 року був зарахований на квартирний облік по місцю праці при даній установі.
Згідно протоколу спільного засідання адміністрації, профкому та житлово-побутової комісії установи від 27.08.2009р. /протокол № 14/ ОСОБА_1 було виключено із списків осіб, які перебувають на квартирному обліку при Самбірській виховній колонії на підставі ч.1 ст. 40 Житлового кодексу України та ч. 1 ст. 26 Постанови №470 від 11.12.1984р. «Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень». Підставою для такого рішення стала довідка з ОКП ЛОР „БТ1 та ЕО" м.Львова про наявність за останні п'ять років нерухомого майна у членів сім'ї ОСОБА_1
В даній довідці вказано, що у дочки ОСОБА_1 є власний будинок у с.Бісковичі по вул. Миру,4, Самбірського району, придбаний у 2006р. згідно договору купівлі – продажу.
У судовому засіданні встановлено, що справі дочкою позивача ОСОБА_4 у 2006 році було придбано на підставі договору купівлі – продажу будинок, що розташований за адресою с. Бісковичі, Самбірського району, вул. Миру, 4, що підтверджується договором купівлі-продажу житлового будинку від 11.03.2006 року та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 06.04.2006 року.
Однак, згідно довідки, виданої виконавчим комітетом Бісковицької сільської ради від 03.09.2009 року за № 833 відомо, що у будинку № 4 по вул. Миру у с. Бісковичі Самбірського району, що належить ОСОБА_4, на даний час ніхто не зареєстрований та не проживає. Даний факт також був зазначений і представником відповідача ОСОБА_2
Як вбачається із копії акту перевірки житлових умов позивача від 20.09.2009 року, представленого Самбірською виховною колонією – згідно записів в будинковій книзі у даному будинку ніхто не зареєстрований.
Із довідки Самбірської ЖЕК №1 від 31.08.2009 року вбачається, що за адресою м. Самбір, вул. В.Великого, 38/9 проживають та прописані п»ять чоловік, а саме: позивач ОСОБА_1, його дружина ОСОБА_6, дочка ОСОБА_4, батько дружини ОСОБА_7, та його батько ОСОБА_8
Відповідно ст. 40 ЖК України, громадяни перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до одержання житлового приміщення, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Згідно частини другої даної статті громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадках – поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення; подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік…
Про зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов громадяни повідомляються у письмовій формі з зазначенням підстав зняття з обліку.
Статтею 35 ЖК України передбачено, що громадяни, які штучно погіршили житлові умови шляхом обміну займаного жилого приміщення, його псування або руйнування, відчуження придбаного і достатнього за розміром для проживання жилого будинку (частини будинку), а також громадяни, у яких потреба в поліпшенні житлових умов виникла внаслідок вилучення жилого приміщення, використовуваного для одержання нетрудових доходів, не беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов протягом п»яти років з моменту погіршення житлових умов.
Отже враховуючи вищенаведене, можна прийти до наступного висновку.
Позивач працюючи у Самбірській виховній колонії 10.07.1987 року був зарахований на квартирний облік по місцю праці. Після виходу на пенсію в подальшому залишався перебувати на квартирному обліку. Жодних зауважень ні при зарахуванні його на облік, ні при виході на пенсію щодо його перебування на квартирному обліку не виникало. Підставою для зняття позивача з квартирного обліку стала довідка з Львівського обласного БТІ про те, що дочка позивача у 2006 році придбала будинок в с.Бісковичі Самбірського району. Перевірка житлових умов по вул. Миру, 4 у с. Бісковичі була проведена лише після відкриття провадження у справі.
Представниками Самбірської ВК не враховано до кінця той факт, що вказаний будинок був придбаний не позивачем, який перебуває на квартирному обліку, а його дочкою, яка являється повнолітньою. Крім того даний будинок потребує капітального ремонту і не придатний для постійного проживання.
Відповідно до роз’яснень пп.5 п.26 "Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов та надання їм жилих приміщень" не являється підставою для зняття з квартирного обліку сам по собі факт набуття черговиком чи членами його сім'ї права власності на житловий будинок, якщо при цьому не пройшло поліпшення житлових умов. Щодо норми п.5 ст.40 Житлового кодексу та пп.5 п.26 "Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов та надання їм жилих приміщень", то тут маються на увазі не будь-які відомості, а лише ті, які стосуються суттєвих обставин і були вирішальними при взятті на облік, наприклад, відносно чисельності сім»ї, розміру і придатності для проживання житлової площі, її благоустрою, стану здоров"я громадян, терміну проживання в даному населеному пункті і т.п.
Також відсутній наслідок штучного погіршення житлових умови позивачем, оскільки він за період перебування на квартирному обліку не набув жодного майна і відповідно нічого не продав. Факт придбання квартири, а з часом і її продажу був здійснений матір’ю позивача, і до самого позивача ніякого відношення не має, оскільки він не був задіяний у дані відносини і не сприяв їх здійсненню.
Беручи до уваги наведені факти вважаю, що відповідачем неправомірно застосовано норму чинного законодавства та неправомірно знято позивача з квартирного обліку.
Керуючись ст. 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ст. 35, 39, 40 ЖК України, суд, -
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати рішення спільного засідання адміністрації та профкому Самбірської виховної колонії від 27.08.2009 року в частині зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку при Самбірській виховній колонії.
Зобов’язати адміністрацію та профком Самбірської виховної колонії поновити ОСОБА_1 на квартирному обліку при Самбірській виховній колонії із збереженням попереднього часу перебування на квартирному обліку з 10.07.1987 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Суддя: підпис:
Згідно з оригіналом:
Голова суду ОСОБА_9