Справа 22-5413/2008 p. Головуючий у 1 інстанції

Геєнко М.Г.
Категорія 48 Доповідач Прокопчук Л.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2008 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі :

Головуючого: судді Голубинського А.М Суддів Прокопчук Л.М., Жданової B.C. При секретарі Володіній О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Слов'янського міськрайонного суду від 18 червня 2008 року, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду від 18 червня 2008 року позовні вимоги задоволені частково: на утримання позивачки з відповідача стягнуті аліменти щомісячно у розмірі 1/8 частини всіх видів щомісячного доходу (заробітку), починаючи з 26 лютого 2008 року. Крім того з відповідача на користь держави стягнуті судові витрати 81 грн.

З рішенням суду не погодились обидві сторони.

Позивачка в апеляційній скарзі просить рішення суду змінити та задовольнити її вимоги в повному обсязі, тобто стягнути на її користь аліменти в розмірі 1/4 частини доходів відповідача. Посилається на те, що суд не врахував, що вона є інвалідом 2 групи, отримує пенсію 487 грн., в той час як заробітна плата позивача на час розгляду справи становила 3370 грн. Вважає, що суд безпідставно врахував матеріальну допомогу, яка була надана відповідачем їхньому сину, оскільки на час надання допомоги вони проживали разом і витрачені на допомогу кошти є їхнім спільним збереженням.

В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи. Посилається на те, що суд не врахував, що він несе витрати на лікування їхнього сина - витратив 70000 грн., повинен повернути борг, заплатити за майбутнє лікування 18000 грн. Крім того він також потребує оперативного лікування, несе витрати по сплаті комунальних послуг квартири.

В судовому засіданні апеляційного суду позивачка підтримала доводи своєї апеляційної скарги, просила її задовольнити. Апеляційну скаргу відповідача відхилити.

Відповідач належно повідомлений про розгляд справи в судове засідання не з'явився. Письмових заперечень на скаргу позивачки від нього не надійшло.

Заслухавши доповідача, пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність судового рішення в межах доводів апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що рішення суду слід залишити без змін, а апеляційні скарги відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції встановив, що сторони знаходяться в зареєстрованому шлюбі з 18.07.1970 року. Позивачка є непрацездатною за віком (народилась у 1949 році) та за станом здоров'я, оскільки визнана інвалідом 2 групи. Розмір її пенсії складає 490 грн., а розмір заробітної плати відповідача - 2616 грн. З огляду на викладене суд прийшов до висновку про те, що позивачка потребує матеріальної допомоги відповідача, а відповідач має можливість надавати таку допомогу.

Зазначений висновок суду відповідає обставинам справи, вимогам закону.

Відповідно до ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Таким чином законом передбачені три підстави виникнення права одного з подружжя на утримання: наявність непрацездатності, потреба в матеріальній допомозі, можливість надання матеріальної допомоги другим із подружжя. Відсутність хоча б однієї з зазначених умов не дає право на утримання.

Суд прийшов до вірного висновку про наявність всіх передбачених законом підстав для задоволення позову про стягнення аліментів, оскільки сторони перебувають між собою у шлюбі з 18.07.1970 року (а.с. 2); позивачка є непрацездатною за віком та за станом здоров'я (а.с.6); її доходи складаються тільки з пенсії, розмір якої становить 490 грн. на місяць, що не може задовольняти її фінансові потреби (а.с. 9); щомісячний доход відповідача становить заробітна плата більше 2610 грн. на місяць, тобто він має можливість надавати матеріальну допомогу (а.с. 10).

Визначений судом розмір аліментів відповідає вимогам ч.2 ст. 80 СК України та обставинам справи.

Відповідно до ч.2 ст. 80 СК України розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.

З пояснень позивачки в судовому засіданні апеляційного суду та матеріалів справи вбачається, що сторони мають повнолітніх сина та дочку. Син є інвалідом 2 групи (а.с. 28). На його лікування сторонами були витрачені чималі кошти, що ними не

заперечувалось в судовому засіданні суду першої інстанції. Дочка сторін потребує оперативного лікування (а.с. 26).

Зазначені обставини, а також те, що відповідач несе витрати на утримання квартири, де проживає позивачка, сам потребує оперативного лікування, судом обгрунтовано були прийняті до уваги та розцінені як такі, що мають істотне значення.

Таким чином, судом першої інстанції спір розглянуто у відповідності із вимогами закону, наданим сторонами доказам дана вірна оцінка, висновку суду відповідають обставинам справи.

Виходячи з наведеного, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, тому їх слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст. 307, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги відхилити.

Рішення Слов'янського міськрайонного суду від 18 червня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців, починаючи з дня набрання законної сили.