Справа №2-310/2009

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

Мотивоване

19 березня 2009 року Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі: головуючого - судді Наумик О.О., при секретарі Цимбал М.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Горлівка цивільну справу за позовом

Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 23.01.2009 р. звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ТДВ "Страхова компанія "Провіта" 3.322,87 грн., 51 грн. витрат по оплаті судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи,

посилаючись на те, що відповідно до умов укладених між позивачем та ОСОБА_3 (страхувальник) Договору №17/02-11421 від 14 вересня 2007 року добровільного страхування наземного транспорту, ТДВ "Страхова компанія "Провіта" взяла на страхування майнові інтереси страхувальника ОСОБА_3, пов'язані із володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом "ЗАЗ TF699P LANOS", державний реєстраційний № НОМЕР_1.

Згідно довідки ВДАІ Горлівського району у Донецькій області №378 від 18 січня 2008 року, 15 січня 2008 року о 12-00 в місті Горлівка на вулиці Кірова відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "ЗАЗ TF699P LANOS", державний реєстраційний № НОМЕР_1, що належить та яким керував страхувальник та транспортного засобу "РЕНО-5," державний реєстраційний № НОМЕР_2, яким керував відповідач ОСОБА_2

За довідкою ВДАІ Горлівського МУ УМВС України у Донецькій області № 378 від 18 січня 2008 року ДТП сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 n.l 1.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р.

Постановою Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 20 березня 2008 року відповідача ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КупАП.

11 лютого 2008 року до позивача із заявою звернувся страхувальник ОСОБА_3 щодо виплати страхового відшкодування у зв'язку з ДТП, яка є страховим випадком відповідно до умов Договору № 17/02-11421 від 14 вересня 2007 року.

З метою визначення вартості матеріального збитку, завданого транспортному засобу страхувальника, позивач замовив експертне автотоварознавче дослідження, а саме висновок спеціаліста № 15/01/08 від ЗО січня 2008 року з визначення вартості матеріального збитку пошкодженого транспортного засобу "ЗАЗ TF699P LANOS", державний реєстраційний № НОМЕР_1.

На підставі Страхового акту № 02-550-08 від 3 березня 2008 року та розрахунку суми страхового відшкодування, виходячи з висновку спеціаліста № 15/01/08 від ЗО січня 2008 року, позивач здійснив виплату страхового відшкодування на користь страхувальника в розмірі 2.972,87 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 22392 від 11 березня 2008 року.

За експертизу позивач згідно платіжного доручення № 1369 від 5 червня 2008 року перерахував ЧП „Михайличенко" 350 грн.

Згідно ст.27 Закону України "Про страхування" та ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Тобто на підставі названого закону до страховика ТДВ "Страхова компанія "Провіта", який виплатив страхове відшкодування страхувальнику ОСОБА_3, переходить право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, тобто до відповідача.

За ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Виходячи з вищезазначеного, позивач, відповідно до Договору № 17/02-11421 від 14 вересня 2007 року та платіжного доручення № 22392 від 11 березня 2008 року відшкодував шкоду потерпілому (страхувальнику) особисто, яка була завдана відповідачем, то відповідно до ст.27 Закону України „Про страхування" та ст.ст. 993,1191 ЦК України відповідач повинен відшкодувати шкоду позивачу.

Представник позивача за дорученням у судове засідання не з'явився, надав суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутність та з посиланням на підтримання позову.

Відповідач, повідомлений про час та місце слухання справи в порядку, визначеному ч.З ст.76 ЦПК України, в судове засідання не з'явився, заперечень проти позову суду не надав, тому за ч.4 ст.169 ЦПК України суд розглянув справу на підставі наявних в ній даних та доказів без відповідача.

Суд, дослідивши надані сторонами докази по справі, дістає висновку, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав:

Судом встановлено, що між позивачем ТДВ "Страхова компанія Провіта" та ОСОБА_3 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) № 17/02-11421 від 14 вересня 2007 року, згідно якому позивач взяв на страхування майнові інтереси страхувальника ОСОБА_3, пов'язані із володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом "ЗАЗ TF699P LANOS", державний реєстраційний № НОМЕР_3.

15.01.2008 року автомобіль страхувальника внаслідок зіткнення з автомобілем "РЕНО-5" державний номерний знак № НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_2 в дорожньо-транспортній пригоді, що сталася в м. Горлівка по вулиці Кірова, отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою Відділу з оформлення ДТП УДАІ ГУМВС України в Донецькій області №318 від 18.01.2008 року.

Постановою Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 20 березня 2008 року відповідача ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного порушення, передбаченого ст.124 КупАП, внаслідок якого сталося ДТП.

У відповідності до ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Власником автомобіля "РЕНО-5" державний номерний знак № НОМЕР_4 згідно даних адміністративної справи (оглянута у судовому засіданні) є відповідач ОСОБА_2

На підставі Страхового акту № 02-550-08 від 3 березня 2008 року та розрахунку суми страхового відшкодування, виходячи з висновку спеціаліста № 15/01/08 від ЗО січня 2008 року, позивач здійснив виплату страхового відшкодування на користь страхувальника ОСОБА_3 в розмірі 2.972,87 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 22392 від 11 березня 2008 року.

Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

На підставі вказаного Закону, ст.993 ЦК України, ст.27 Закону України "Про страхування" до ТДВ "Страхова компанія "Провіта", яке виплатило страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

На підставі викладеного суд дістає висновку, що з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача необхідно стягнути виплачене ОСОБА_4 страхове відшкодування в розмірі 2.972,87 грн., а також витрати на проведення авто товарознавчого дослідження для встановлення характеру та розміру шкоди, заподіяної ОСОБА_5, в розмірі 350 грн., а загалом 3.322,87 грн., позов - задовольнити.

У відповідності до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені витрати, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачені ним судовий збір в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., а загалом судових витрат - 81 грн.

На підставі ст.ст. 993, 1166, 1187 ч.2, 1191 ЦК України, ст.27 Закону України „Про страхування", керуючись ст.ст. 212-215, 88 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" в рахунок виплаченого страхового відшкодуванняЗ.322 грн. 87 коп., а також 81 грн. судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через Микитівський районний суд м. Горлівки шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.