Справа № 2-1662/09

                             Р І Ш Е Н Н Я  

        І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И  

 м.Ковель                                              06 жовтня 2009 року       Ковельський міськрайонний суд       Волинської області

в складі : головуючого-судді                                                    Бондара В.М.,

з участю: секретаря                                                                 Миронюк Т.М.,

позивача                                                                     ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу ,-

                                       В С Т А Н О В И В :  

        ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, обгрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що з відповідачем по справі перебувають у шлюбі з 14.11.2001 року, від шлюбу мають дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. В сім’ї постійно виникають непорозуміння, сварки, погрози бійки, не можуть прийти до спільної згоди, проживають тривалий час окремо, фактичні шлюбні відносини між ними припинені. Просить суд розірвати шлюб.

У  судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримала повністю, просить його задовольнити з вищевикладених підстав. Пояснила, що з відповідачем подружнє життя не склалось, шлюб існує формально, проживають окремо, дитина проживає з нею, надавати термін на примирення не потрібно, шлюб розпався остаточно і зберегти сім'ю не можливо. Чоловік в судове засідання відмовився з’явитися однак проти розлучення не заперечує та не заперечує, щоб дитина проживала з нею.  Просить судові витрати залишити за нею.

 Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, подав суду заяву в якій просить справу слухати у його відсутності.  

 Заслухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.112 ч.2 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.      

 Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

 Копією свідоцтва про одруження серії І-ЕГ № 047866 виданого 14.11.2001 року відділом реєстрації актів громадянського стану Ковельського міського управління юстиції Волинської області стверджується, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 одружилися 14.11.2001 року, про що в книзі реєстрації  шлюбів зроблено запис за № 487.

                          (а.с.7)

 Копією свідоцтва про народження серії І-ЕГ № 087492 стверджується, що ОСОБА_6 народилася 16 грудня 2001 року та її батьками зареєстровано  ОСОБА_7 та ОСОБА_1.                                                                    (а.с.9)

 Як встановлено в судовому засіданні, сторони протягом тривалого часу не підтримують подружніх стосунків, в сім'ї втрачена взаємоповага та розуміння, постійні образи між сторонами створюють негативний вплив на виховання дитини, таким чином, шлюб існує формально й зберегти сім'ю неможливо.        Зважаючи на те, що сторони тривалий час проживають окремо, тому суд вважає за недоцільне надавати подружжю подальший строк для можливого примирення.

 Суд вважає, що витрати пов'язані з розлученням  слід покласти на відповідача, а позивача від сплати мита в органах РАЦСу звільнити, оскільки на її утриманні перебуває дитина.

На підставі ст.112 СК України, керуючись ст.ст. 209, 212-215 ЦПК України, СУД,-

                                                                       В И Р І Ш И В :  

      Позов задовольнити.

 Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 14.11.2001 року, актовий запис № 487 вчинений у відділі реєстрації актів громадянського стану Ковельського міського управління юстиції Волинської області.

 При реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦСу стягнути з відповідача ОСОБА_2  державне мито в розмірі 17 гривень. Позивачку від сплати звільнити.

 Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подачі апеляційної скарги без попереднього подання заяви-протягом строку, встановленого для подання заяви про апеляційне оскарження, із одночасною подачею апеляційної скарги суду апеляційної інстанції.

 Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження подано не було.

    ГОЛОВУЮЧИЙ :                                                           В.М.БОНДАР