Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа № 22 - 2517  2009                                                     Головуючий у 1-й інстанції –  Павелко І.Л.

Категорія –  19                                                                       Доповідач – Сукач Т.О.

УХВАЛА

Іменем України  

    10 листопада 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

                                              головуючої судді – Бубличенко В.П.

                                              суддів                       Сукач Т.О.

                                                                                Фомічова С.Є.

                                              при секретарі           Савченко Н.В.  

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, за апеляційною скаргою ОСОБА_2  на рішення  Кіровського районного суду міста Кіровограда від  29 вересня 2009 року і

в с т а н о в и л а  :

    12 лютого 2008 року ОСОБА_1 звернулась з позовом  до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів. В обґрунтування позову зазначала, що 7 листопада 2007 року між нею та ОСОБА_2  укладено договір позики, за яким вона передала  відповідачці в борг 30 000 грн., які та зобов’язувалася повернути  до 1 грудня 2007 року. Оскільки відповідачка ухиляється від виконання взятого на себе зобов’язання,  просила позов задовольнити і стягнути  зазначену суму боргу з відповідачки.

    Рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від  29 вересня 2009 року позов задоволено.

    В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду як такого, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. Зокрема, зазначає, що суд безпідставно не прийняв до уваги її доводи про те, що фактично гроші в сумі 30 000 грн. вона в борг  не брала, а розписка написана нею під психологічним тиском відповідачки.

    Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

    Судом встановлено, що 07.11.2007 року ОСОБА_2 взяла в борг у ОСОБА_1 30 000 грн., які зобов’язувалася повернути до 01.12.2007 року.

    Зазначені обставини підтверджуються розпискою, написаною власноручно відповідачкою, яка є в матеріалах справи і яка була досліджена судом (а.с.38).

    В судовому засідання ОСОБА_2 не заперечувала факту написання нею розписки про отримання в борг вказаної грошової суми  але посилалася на те, що насправді  гроші у позикодавця вона не брала, а розписка написана нею під психологічним тиском позивачки.

    Відповідно до ч. 1 ст. 231 ЦК України правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним.

    Згідно ст.1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на підставі того, що грошові кошти або речі насправді не були ним одержані від позикодавця.

    Ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

      Встановлено, що позивачкою договір позики  за безгрошовістю оспорений не був. Не ставила вона питання і про визнання його недійсним з підстав передбачених ст.231 ЦК України. Достовірних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів ОСОБА_2 суду не надала.          

    За таких обставин суд дійшов обґрунтованого висновку, що між сторонами склалися боргові правовідносини і, оскільки відповідачка не виконує взяте на себе зобов’язання по поверненні боргу, то суд правильно захистив порушене право позивачки  шляхом задоволення її позову.

    Доводи апеляційної скарги відповідачки про те, що грошей в  борг у позивачки вона не брала, а розписка написана нею під психологічним тиском, судом першої інстанції перевірялися і свого підтвердження  не знайшли.

    Рішення суду ухвалене у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, що відповідно до ст.308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду першої інстанції без змін.

          Керуючись ст. ст.307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області    

 у х в а л и л а :

 Апеляційну скаргу ОСОБА_2  відхилити .

     Рішення  Кіровського районного суду міста Кіровограда від  29 вересня 2009 року залишити без змін.

      Ухвала  апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України  протягом двох місяців.

Головуюча :            

Судді :