Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22 - 2376 2009 Головуючий у 1-й інстанції – Гончар В.М.
Категорія – 46 Доповідач – Сукач Т.О.
У Х В А Л А
Іменем України
21 жовтня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :
головуючої судді – Бубличенко В.П.
суддів Сукач Т.О.
Фомічова С.Є.
при секретарі Савченко Н.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, селянського фермерського господарства ОСОБА_2, фермерського господарства ОСОБА_3 про поділ сумісного майна подружжя та визнання права власності, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 4 вересня 2009 року і
в с т а н о в и л а :
Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 4 вересня 2009 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову до ОСОБА_2, селянського фермерського господарства ОСОБА_2, фермерського господарства ОСОБА_3 про поділ сумісного майна подружжя та визнання права власності.
В апеляційній карзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду і просить ухвалити нове рішення, яким задовольнити її вимоги у повному обсязі. Посилається на те, що рішення є неправильним, ґрунтується на неповно з’ясованих обставинах справи, оскільки суд не зобов’язав ОСОБА_2 надати бухгалтерську книгу № 1 фермерського господарства в якій відображаються, зокрема, підстави набуття основних засобів та за рахунок яких коштів це майно придбавалося.
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1, яка підтримувала доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу представника ОСОБА_2 та фермерського господарства ОСОБА_2, ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відмовляючи в задоволенні позову суд виходив з того, що майно, про поділ якого просить позивачка, є власністю селянського (фермерського) господарства, придбане за його кошти, а тому не може бути визнане спільним майном подружжя і не підлягає поділу в порядку, визначеному ст.ст. 61,70 СК України.
Такий висновок суду є обґрунтованим і відповідає обставинам справи.
Судом з’ясованою, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі з 25 лютого 2004 року (а.с.7).
Відповідно до ч.1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Позивачка просила суд в порядку поділу спільного майна подружжя стягнути з фермерського господарства ОСОБА_2 112 000 грн. грошової компенсації за її частку у придбанні майна, а саме: автомобіля «SCODA Octavia Tour», дискової борони, причіпа до трактора та приміщення складу.
Згідно ч.ч.2,3 ст.2 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство», членами селянського (фермерського) господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 16-річного віку, та інші родичі, які об’єдналися для роботи в цьому господарстві. Членами селянського (фермерського) господарства не можуть бути особи, в тому числі родичі, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом, угодою)
При створенні одним із членів сім’ї селянського (фермерського) господарства інші члени сім’ї та родичі самостійно приймають рішення про участь у його діяльності.
Для державної реєстрації селянського (фермерського) господарства до відповідної ради народних депутатів подається заява, статут, список осіб, які виявили бажання створити його (ст.9 зазначеного Закону).
Судом встановлено, проти чого не заперечувала позивачка, що вона не була членом селянського (фермерського) господарства ні ОСОБА_2, ні ОСОБА_3.
Ст.ст. 16,17 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» передбачено, що у власності осіб, які ведуть селянське (фермерське) господарство можуть бути : земля, жилі будинки, квартири, предмети особистого користування, предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, птиця, бджолосім’ї, посіви та посадки сільськогосподарських культур і насадження на земельній ділянці, засоби виробництва, вироблена продукція і доходи від її реалізації, транспортні засоби, кошти, акції, інші цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення для ведення селянського (фермерського) господарства і заняття підсобними промислами.
Із матеріалів справи вбачається, що майно, за яке позивачка просила стягнути грошову компенсацію, є власністю фермерських господарств – відповідачів (а.с.44, 52,56).
За таких обставин суд дійшов правильного висновку про те, що спірне майно не є спільним сумісним майном подружжя, а тому не підлягає поділу за нормами сімейного законодавства і обґрунтовано відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги позивачки щодо неповного з’ясування судом обставин придбання селянськими (фермерським) господарством спірного майна є безпідставними та висновків суду першої інстанції не спростовують.
Оскільки рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.307,308,313-315ЦПК України колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 4 вересня 2009 року залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуюча :
Судді :