ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 червня 2009 року м. Полтава Справа № 2-а-4114/09
Колегія суддів Полтавського окружного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді – Удовіченко С.О.
суддів – Бойко С.С., Чеснокова А.О.
при секретарі – Гризодуб Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Управління Пенсійного фонду України в Кобеляцькому районі Полтавської області, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, третіх осіб: Управління Державного казначейства України в Полтавській області, Управління праці та соціального захисту населення Кобеляцької районної державної адміністрації про стягнення недоплаченої допомоги дитини війни, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Управління Пенсійного фонду України в Кобеляцькому районі Полтавської області, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, третіх осіб: Управління Державного казначейства України в Полтавській області, Управління праці та соціального захисту населення Кобеляцької районної державної адміністрації про стягнення недоплаченої допомоги дитини війни, посилаючись на те, що він належить до соціальної категорії «Дитина війни» і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 2006 - 2008 рік має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року були визнані такими, що не відповідають Конституції України та є неконституційними окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якими була зупинена дія положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни», на підставі яких йому повинна бути нарахована соціальна допомога. Разом з тим, відповідач в порушення вимог Конституції України, не здійснив нарахування та виплату зазначеного підвищення до пенсії. Просив стягнути з відповідача несплачену щомісячну державну соціальну допомогу в сумі 3304 грн. 60 коп. за період з 2006 по 2008 року, зобов’язати відповідачів нараховувати йому таку допомогу, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в подальшому при нарахуванні пенсії.
Позивач в судове засідання не з’явився, надав суду клопотання, яким підтримав свої позовні вимоги та просив розглянути справу у його відсутності.
Представники відповідачів –Пенсійного фонду України, Управління Пенсійного фонду України в Кобеляцькому районі Полтавської області, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України в судове засідання не з»явилися будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи.
Представник третьої особи – Управління праці та соціального захисту населення Кобеляцької райдержадміністрації в судове засідання не з»явився будучи належним чином повідомленим.
Представник відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в судове засідання не з»явився будучи належним чином повідомленим.
Представник відповідача – Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації в судове засідання не з»явився надавши заперечення в якому прохав не притягувати Головне управління праці та соціального захисту населення в якості відповідача. Посилаючись на те, що: згідно з типовим положенням про Головне управління праці та соціального захисту населення обласної державної адміністрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2007 року № 790 до функцій Головного управління не належить функція призначення та виплати пенсій.
Органом, що здійснює керівництво та управління солідарною системою, з якої пенсіонер одержує пенсію з врахуванням підвищення дитині війни, визначено Пенсійний фонд України, що передбачено статтею 58 Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058.
Одним із обов»язків територіальних органів Пенсійного фонду є обов»язок здійснювати функції призначення (перерахунку), забезпечення своєчасного та в повному обсязі фінансування і виплати пенсій.
Представник третьої особи – Управління Державного казначейства України в Полтавській області в судове засідання не з»явився надавши заперечення в яких прохав відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, а також в свої запереченнях прохав слухати справу за його відсутності.
В своїх запереченнях посилався на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду, також відповідачі по справі – Пенсійний фонд України, ГУ ПФУ в Полтавській області, УПФ України в Кобеляцькому районі, Міністерство фінансів України, Державне казначейство України, ГУ праці та соціального захисту населення Полтавської ОДА, третя особи – ГУДКУ у Полтавській області є окремими юридичними особами і мають свої рахунки. ГУДКУ у Полтавській області не є розпорядником коштів вищевказаних установ.
Органи пенсійного фонду в загалі не знаходяться на казначейському обслуговуванні. Як вбачається з матеріалів справи позивач має посвідчення « Дитина війна» і посилається на норму ст.. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» щодо розміру соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Тобто, дітям війни, крім тих, на яких поширюється дія Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених вищевказаним законом здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Дані кошти виділяються з бюджету і мають цільове призначення. А тому, в якій сумі вони виділяються з державного бюджету, в такій сумі вони безпосередньо і виплачуються.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Колегією суддів встановлено, що позивач є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивач має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком (в редакції Закону від 18.11.2004 р. № 2195-ІV, набрав чинності 01.01.2006 р.).
Пунктом 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено, як і в 2006 році було зупинено цю ж норму Законом України «Про Державний бюджет на 2006 рік».
Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, зокрема, пункту 12 ст. 71 «Про Державний бюджет на 2007 рік». Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року зворотної дії в часі не має, відтак на період до 09 липня 2007 року не поширюється. Рішень щодо аналогічних норм Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» Конституційним Судом України не приймалось. Тому задоволенню підлягають вимоги позивача лише за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Щодо розрахункової величини мінімальної пенсії за віком, з якої необхідно рахувати підвищення до пенсії дітям війни в розмірі 30%, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
При цьому, ч. 3 ст. 28 цього ж Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Однак, враховуючи той факт, що Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, та, зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов’язання взяті державою, навіть якщо такі зобов’язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії (Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office), колегія суддів вважає за можливе застосувати саме частину 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» для розрахунку зазначеного підвищення дітям війни. Крім того, в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як розрахункова величина для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки цей Закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії саме із розрахунку мінімальної пенсії за віком, що не суперечить вимогам ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
З огляду на викладене, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч. 3 ст. 28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст. 46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни”.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень.
Таким чином, позивачам по цій категорії справ підлягало нарахуванню та виплаті в 2007 році:
липень (4,06+406) х 30%=410,06 х 30%=123,02 грн.; (з 9 по 31 липня – 91,27 грн.)
серпень (4,06+406) х 30%=410,06 х 30%=123,02 грн.;
вересень (4,06+406) х 30%=410,06 х 30%=123,02 грн.;
жовтень (4,11+411) х 30%=415,11 х 30%=124,53грн.;
листопад (4,11+411) х 30%=415,11 х 30%=124,53 грн.;
грудень (4,11+411) х 30%=415,11 х 30%=124,53 грн.;
всього за 2007 рік: 742,65 грн.; (з розрахунку з 9 липня по 31 грудня – 710,90 грн.)
Всупереч вказаним нормам закону у 2007 році нарахування та виплата дітям війни підвищення до пенсії органами пенсійного фонду взагалі не здійснювалося, у зв’язку з чим позивачем недоотримано у 2007 році з 9 липня по 31 грудня - 706,93 грн.
Статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" на 2008 рік затверджено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.
Отже, у 2008 році нарахуванню та виплаті підлягали такі суми доплати до пенсії:
травень 481х30%=144,3 грн. ; (з 22 по 31 травня – 46,55 грн.)
червень 481х30%=144,3 грн.;
липень 482х30%=144,6 грн.;
серпень 482х30%=144,6 грн.;
вересень 482х30%=144,6 грн. ;
жовтень 498х30%=149,4 грн.;
листопад 498х30%=149,4 грн. ;
грудень 498х30%=149,4 грн.;
всього: 1170, 60 грн. (з розрахунку з 22 травня по 31 грудня – 1072,35 грн.)
Відповідно до п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення органами пенсійного фонду у 2008 році проводилося у таких розмірах: з 22 травня - 48,1 гривні, з 1 липня - 48,2 та з 1 жовтня - 49,8 гривні.
Таким чином позивачем недоотримано у 2008 році з 22 травня по 31 грудня – 677,99 грн.
Водночас, пунктами 3, 4 положення «Про Пенсійний фонд України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 р. № 1261, призначення (перерахунок) та виплата пенсій віднесено до обов’язків та функцій органів Пенсійного фонду України. З огляду на вказану норму, суд не може перебирати на себе функцію органів пенсійного фонду України щодо нарахування підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, а відтак позовні вимоги позивача щодо стягнення ще не нарахованої суми не підлягають задоволенню.
Отже відсутність механізму реалізації ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не можуть бути підставою для невиконання вимог зазначеного Закону.
Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України», здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача є Управління Пенсійного фонду України в Кобеляцькому району Полтавської області. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає Управління Пенсійного фонду України в Кобеляцькому районі Полтавської області належним відповідачем по даній справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Кобеляцькому районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії позивачу за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року з підвищенням пенсії на 30 % з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», та провести відповідні виплати.
Що стосується вимог позивача про стягнення щомісячної надбавки до пенсії дитини війни в 2008 році, то колегія суддів вважає такі вимоги частково обґрунтованими, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено у новій редакції. Встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
З 01 січня 2008 року позивачу було нараховане та виплачувалось зазначене підвищення встановленого розміру.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Разом з тим, суми підвищення дітям війни були визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Так, п. 8 Постанови встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня – 48,1 гривні, з 1 липня – 48,2, з 1 жовтня – 49,8 гривні.
Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. та приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України, колегія суддів дійшла висновку, що з 22.05.2008 року Управління Пенсійного фонду України в Кобеляцькому районі Полтавської області повинно було нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним судом рішення щодо неконституційності п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ця норма втратила чинність і не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 22.05.2008 р. повинен був нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Між тим, до 22.05.2008 року відповідач, здійснюючи позивачу доплати, передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 01.01.2008 року, з урахуванням п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», діяв на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначеного закону, а тому позовні вимоги щодо стягнення доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року задоволенню не підлягають.
Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Кобеляцькому районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її на 30 % з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» за 2008 рік з 22 травня 2008 р. з урахуванням проведених виплат .
Із змісту позовної заяви та заперечень вбачається, що в даному спорі фактично оскаржується бездіяльність територіального управління Пенсійного фонду України щодо відмови в нарахуванні зазначеного підвищення до пенсії.
Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України, з метою повного захисту прав та інтересів позивача, колегія суддів вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та визнати бездіяльність даного управління протиправною, в частині не нарахування підвищення до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі, встановленому ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», за період з 09 липня по 31грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Позовні вимоги щодо стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки зазначена допомога не була йому нарахована, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії, покладену законодавством на відповідний орган.
Позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача в подальшому нараховувати щомісячну соціальну надбавку дитині війни відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» при нарахуванні пенсії також не підлягають задоволенню, оскільки судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання та спрямовано на відновлення порушених прав, свобод та інтересів. Виходячи із змісту законодавства воно не може в майбутньому регулювати суспільні відносини.
Оскільки порушення прав позивача тривало з 09.07.2007 по 31.12.2007 року і припинилося лише з 01.01.2008 року після внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд вважає, що строк звернення до адміністративного суду позивачем не пропущено.
Згідно вимог ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 64 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст.ст. 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Управління Пенсійного фонду України в Кобеляцькому районі Полтавської області, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, третіх осіб: Управління Державного казначейства України в Полтавській області, Управління праці та соціального захисту населення Кобеляцької районної державної адміністрації про стягнення недоплаченої допомоги дитини війни задовільнити частково.
Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Кобеляцькому районі Полтавської області протиправною, в частині не нарахування підвищення до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі, встановленому ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Кобеляцькому районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», та провести відповідні виплати за 2007 рік з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за 2008 рік з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням проведених виплат.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження, в порядку, визначеному ст. 186 КАС України.
Головуючий: С.О. Удовіченко
Суддя С.С. Бойко
Суддя А.О. Чеснокова
Повний текст постанови виготовлений 09.06.09 р.