Справа № 2-а-4814/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2011 року. смт Рокитне.

Рокитнівський районний суд Рівненської області, в складі судді одноособово ОСОБА_1, розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного Фонду України в Рокитнівському районі про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

20 квітня 2011 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідача управління Пенсійного Фонду України в Рокитнівському районі про визнання дій неправомірними, зобов’язання відповідача провести нарахування та виплату недоплаченого підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2006 року по день розгляду справи судом.

Відповідач - управління Пенсійного фонду України в Рокитнівському районі у визначений законом строк, заперечення проти позову та необхідні документи не подав.

Суддя, оцінивши повідомлені позивачем обставини, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню із наступних підстав.

Ухвалою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 22 квітня 2011 року адміністративний позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Рокитнівському районі про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії за період з 01 січня 2006 року по 19 жовтня 2010 року, залишено без розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 народилася 06 травня 1944 року. Згідно із статтею 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років є дитиною війни. Отже, позивач є дитиною війни, що підтверджується тимчасовою довідкою та паспортом позивача. Виходячи із цього, позивач має право на пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України “Про соціальний захист дітей війни”.

Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 статті 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Тому, пенсії та інші види соціальних виплат, що є єдиним джерелом існування не можуть бути нижче від прожиткового мінімуму, який встановлюється законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14 для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком застосовується прожитковий мінімум.

Тобто, з вищезазначеного випливає, що прожитковий мінімум є базою для розрахунку мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії за віком, інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України, та ґрунтується, зокрема, на частині 3 статті 46 Конституції, у відповідності до якої пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги  не можуть бути нижчими ніж прожитковий мінімум, встановлений законом.

Отже, величиною мінімальної пенсії за віком, від якої має бути обраховано 30 відсотків підвищення до пенсії дітям війни, є встановлений законом прожитковий мінімум.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообо­в'язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мініму­му для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Згідно довідки № 404/04, виданої відповідачем вбачається, що підвищення до пенсії виплачувалося позивачеві в розмірі меншому ніж передбачено ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що дії відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 20 жовтня 2010 року по день розгляду справи є неправомірними, у зв'язку з чим позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160-163, 183-2 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного Фонду України в Рокитнівському районі про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії, задовольнити.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Рокитнівському районі щодо невиплати позивачу ОСОБА_2, підвищення до пенсії в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”за період з 20 жовтня 2010 року по 18 травня 2011 року.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Рокитнівському районі нарахувати та виплатити на користь позивача –ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки с. Залав?я, Рокитнівського району, Рівненської області, підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”за період з 20 жовтня 2010 року по 18 травня 2011 року, з урахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообо­в'язкове державне пенсійне страхування”та виплачених сум такого підвищення.

Звільнити ОСОБА_2 від сплати судового збору на підставі п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рокитнівський районний суд Рівненської області. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10-ти днів з дня отримання постанови.

Суддя Т.С. Феха.