Справа № 2-а-4790/09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 листопада 2009 року Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Топчій Т.В., при секретарі Клоковій К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Маріуполі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя про визнання неправомірної відмови Управління пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя в перерахунку додаткової пенсії згідно зі ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобов’язання провести перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, з 23.11.2008 року,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя про визнання неправомірної відмови Управління пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя в перерахунку додаткової пенсії згідно зі ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобов’язання УПФУ в Іллічівському районі м.Маріуполя провести перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, з 23.11.2008 року як учаснику ЛНА на ЧАЕС у розмірі 30 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у відповідності до змін діючого законодавства.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що УПФУ в Іллічівському районі м.Маріуполя відмовило йому в перерахунку додаткової пенсії, посилаючись на Постанову Кабінету Міністрів України №675 від 26.04.2002 р., №684, 685 від 03.05.2007 р. та постанову КМУ від 28.05.2008 р. №530, при цьому відповідач не враховує, що вказані Постанови Кабінету Міністрів України не встановлюють мінімальний розмір пенсії за віком, що суперечить п. 2 Постанови Верховної Ради „Про введення в дію Закону України „Про внесення змін та доповнень до Закону України” „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 06.06.1996 р. № 242/96 ВР. Вважає, що відповідач своїми діями порушує права позивача на соціальні гарантії, діє незаконно, тому просив зобов’язати відповідача провести перерахунок згідно зі ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та виплатити додаткову пенсію в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 23.11.2008 року.
Позивач у судове засідання не з’явився, надав суду заяву, в якій просить провести розгляд даної цивільної справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник позивача у судове не з’явилась, в матеріалах справи мається заява від неї з проханням провести розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача надала суду заперечення, у відповідності з якими зазначає, що відповідно до абз. першого частини 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у жінок 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, що частиною третьою цієї статті передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини 1 цієї статті, застосовується виключно для розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, ст. 28 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 2505-ІV від 25.03.2005 р. , тобто ця норма забороняє застосовувати мінімальний розмір пенсії, встановлений цією статтею, для визначення розмірів пенсій, у тому числі і відповідно до ст. 50, 54 „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Вважає, що Закони України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та про „Про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення” мають рівну юридичну силу, та відсутні підстави для застосування норм, зазначених в першому, ігноруючи норми іншого.
Пунктом 3 ст. 2 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що для окремих категорій громадян ОСОБА_2 України можуть встановлюватись умови, норми і порядок їх пенсійного забезпечення відмінні від загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Одним з таких ОСОБА_2 є Закон України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, відповідно до ст. 49 цього Закону пенсії особам, віднесеним до категорії 2 , встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до п.п. 12, 13, 14, 15, 17 пункту 29 розділу ІІ Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік” з 01.01.2008 р. внесені зміни до статей 50, 51, 52, 54, 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Стаття 51, передбачає, що особам, віднесеним до категорії 2 призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду , заподіяну здоров’ю, у розмірі 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із Законом Про Державний Бюджет України і не може корегуватись іншими нормативно-правовими актами. Частина 3 статті 67 передбачає, що максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до Пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати двадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановлено абз. першим частини 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Вищенаведеними змінами чітко визначений розмір пенсії, який встановлюється у відсотках до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Частиною 2 п. 4 постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 р. з метою збереження рівня соціального захисту окремих категорій громадян, встановлено, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачується : -тим, що належать до категорії 2 - 15 % розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.
Виходячи з вищенаведеного, відповідач вважає, що розмір пенсії позивачу встановлено відповідно до чинного законодавства та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1, віднесений до другої категорії, як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії А № 152810 від 18 листопада 1992 року.
Згідно листа начальника Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя від 14.10.09 р. було відмовлено позивачу у перерахунку пенсії з огляду на відсутність законних підстав та правомірність здійснення управлінням перерахунку.
31 жовтня 2006 року набрав чинності Закон України від 05.10.2006 року «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», у якому визначені основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки згідно ст. 50 ОСОБА_3 України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Відповідно ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.
Розділ 8 вищевказаного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-ІV, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» порядок обчислення додаткової пенсії визначається Кабінетом Міністрів України, внаслідок чого відповідач керувався розміром 19, 91 грн., визначеним постановою КМУ «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок державного бюджету» від 3 січня 2002 року № 1, суд не приймає до уваги.
Відповідно до ст.58 Закону Укаїни «Про Державний бюджет України на 2008 рік» затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня – 470 грн., з 1 квітня – 481 грн., з 1 липня – 482 грн., з 1 жовтня – 498 грн. Згідно ст.54 Закону України «Про державний бюджет Ураїни на 2009 рік від 26.12.2008 року №835-VІ встановлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.
Таким чином, для позивача як учасника ЛНА на ЧАЕС 2 категорії розмір додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із наведених розмірів.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що зокрема зазначено у рішенні № 8-рп/2005 від 11 жовтня по справі № 1-12/2005), пов’язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою ОСОБА_3 та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст. 22 ОСОБА_3 України не допускається.
Згідно ст. 8 ОСОБА_3 України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_3 має вищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_3 України та повинні відповідати їй. ОСОБА_3 – є нормами прямої дії.
Згідно ст. 16 ОСОБА_3 України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи є обов’язком держави. Згідно ст. 22 ОСОБА_3 України – конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути відмінені. При прийнятті нових законів або внесення змін в діючі закони не допускається звуження змісту та об’єму існуючих прав та свобод.
Статтею 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії» передбачено, що тільки законами України встановлюється мінімальний розмір пенсії за віком.
Суд вважає неправомірним посилання відповідача у відповіді – відмові у перерахунку пенсії на Постанову Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002 р. , якою встановлено, що пенсії, призначені по ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, додаткові пенсії, передбачені цим законом перераховуються виходячи тільки із розміру мінімальної пенсії за віком 19, 91грн., тому, що у статті 75 ОСОБА_3 України зазначено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України. Таким чином, при розгляді позову необхідно брати прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність – 498, 00 грн. з жовтня 2008 року, встановленого Верховною Радою України, а не постановами Кабінету Міністрів України, тому що Кабінету Міністрів України не надано право встановлювати прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність.
Виходячи із загального законодавства України, закони мають вищий юридичний статус у порівнянні з нормативними актами Кабінету Міністрів України.
Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені ст. ст. 1, 3, ч. 2 ст. 6, ст. 8, ч. 2 ст. 19, ст. ст. 22, 23, ч. 1 ст. 24 ОСОБА_3 України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов’язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як ст. 8 ОСОБА_3 України, так і ст. 8 КАС України.
Суд також не погоджується з вищезазначеними посиланнями представника відповідача з огляду на Рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності ОСОБА_3 України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу І, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу ІІ, пункту 3 розділу ІІІ Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року № 107-VI і 101 народного депутата України щодо відповідності ОСОБА_3 України (конституційності) положень статті 67 розділу І, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” визнані такими, що не відповідають ОСОБА_3 України (є неконституційними), у тому числі, положення п. 28 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
До того ж, у вищезазначеному Рішенні Конституційного Суду України зазначено, що при прийнятті оспорюваного Закону всупереч правовим позиціям, викладеним у Рішенні від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) законодавець вийшов за межі правового регулювання бюджетних відносин: зупинив дію окремих положень законів (стаття 67 розділу І) і вніс до ряду законодавчих актів зміни і доповнення та визнав деякі з них не чинними (розділ ІІ).
З огляду на викладене, суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на Закон України „Про Державний бюджет України на 2008 рік”.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання неправомірної відмови Управління Пенсійного фонду в Іллічівському районі м. Маріуполя в перерахунку пенсії згідно зі ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобов’язання провести перерахунок пенсії з 23.11.2008 року підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 11, 14, 15, 17, 23, 69-71, 79, 86, 94, 98, 114, 160-163, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя про визнання неправомірної відмови Управління пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя в перерахунку додаткової пенсії згідно зі ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобов’язання провести перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, з 23.11.2008 року - задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя щодо відмови ОСОБА_1 у в перерахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у відповідності зі ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя провести перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, ОСОБА_1 з 23.11.2008 року відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі 30 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя