Справа № 2-483/11

РІШЕННЯ

/заочне/

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2011 року                                                            Лубенський міськрайонний суд

                                                                                          Полтавської області

В складі: головуючого судді - Яценко В. В.

при секретарі – Білик Т.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лубни справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення боргу, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики. Позивач мотивує позов тим, що 30 липня 2010 року він позичив відповідачу 20000 грн., а ОСОБА_2 зобов’язався повернути борг до 01 жовтня 2010 року, про що надав розписку в присутності свідків. Відповідач порушив умови договору, у встановлені строки гроші не повернув, уникає зустрічі з позикодавцем. Позивач прохає стягнути на його користь з ОСОБА_2 20000 грн. боргу.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання не з’явився, причину неявки не повідомив, заперечень на позов не надав. Про слухання справи повідомлений завчасно, належним чином, що дає суду право розглянути справу без його участі в заочному порядку.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 526, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином та в певний строк відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Стаття 527 ЦК України встановлює, що боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Судом встановлено, що позивач, ОСОБА_1, та відповідач, ОСОБА_2, 30 липня 2010 року уклали між собою договір позики, згідно якого відповідач отримав від ОСОБА_1 20000 гривень з умовою повернення боргу до 01 жовтня 2010 року. Відповідач позику не повертає, чим порушує прийняте зобов’язання. /а.с. 6-8/

За обставин, коли відповідач в добровільному порядку не виконує взяті на себе зобов’язання, відсутність у нього коштів не є підставою для відмови у заявлених вимогах, позов слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215, 224 ЦПК України, на підставі ст.ст. 526, 527, 530, 551, 612, 1054 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення боргу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики в сумі 20000 грн. (двадцять тисяч гривень) 00 коп., судовий збір в сумі 200 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., а всього 20320 грн. (двадцять тисяч триста двадцять гривень) 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду                                                                      ОСОБА_3