Справа № 2-497/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2011 року                                                            Лубенський міськрайонний суд

                                                                                          Полтавської області

В складі: головуючого судді - Іващенка Ю. А.

при секретарі – Мирна Т.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лубни справу за позовом Акціонерного банку “Полтава-банк” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору та стягнення боргу за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Позивач АБ “Полтава-банк” звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору та стягнення боргу за кредитним договором, мотивуючи тим, що 01.08.2008 року між АБ «Полтава-банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2965, за яким банк надав боржнику кредит в розмірі 10 000 грн. строком на 24 місяці з 01.08.2008 року по 01.08.2010 року зі сплатою 20 % річних на умовах визначених договором.

За кредитним договором зобов’язання позичальника забезпечувалися порукою. Договір поруки було укладено 01.08.2008 року між АБ “Полтава-банк”, ОСОБА_1І та ОСОБА_2. Відповідно до укладеного договору поручитель – ОСОБА_2 на добровільних засадах прийняла на себе зобов’язання перед банком відповідати по зобов’язанням позичальника – ОСОБА_1.

Позичальник ОСОБА_1 свої зобов»язання за кредитними договором належним чином не виконує, внаслідок чого станом на час звернення з позовом до суду має заборгованість за кредитними договором в розмірі 40 256,7 грн., з яких 8 333,32 борг за кредитом, 1 023,33 грн. борг за відсотками за його користування, 2 380,21 грн. комісія як заборгованість за кредитом. Крім цього, відповідно до п. 5.2 кредитного договору, при порушенні строків погашення щомісячного платежу згідно графіку, при порушенні строків погашення нарахованих відсотків або при неповній сплаті нарахованих відсотків, позивальник сплачує банку пеню в розмірі 1% від суми щомісячного платежу за кожний день прострочення, що становить 28 519,84 грн..

На підставі викладеного позивач АБ “Полтава-банк” прохав суд розірвати кредитний договір № 2965, укладений 01.08.2008 року між АБ «Полтава-банк» та ОСОБА_1 та стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно заборгованість по кредитному договору в розмірі 40 256 грн. 70 коп.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, прохає їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 позов визнав частково, прохав суд зменшити розмір пені.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з»явилася, причини неявки суд не повідомила, була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, надала суду письмову заяву з проханням зменшити пеню.

З»ясуваши обставини справи на підстав доказів, наданих особами, які беруть участь у справі, в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після розстрочення.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Стаття 1048 ЦК України передбачає, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у тій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суми позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Згідно до ст.1054 за кредитним договором банк зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов”язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, і не оспорюється особами, які беруть участь у справі, що 01.08.2008 року між АБ «Полтава-банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2965, за яким банк надав ОСОБА_1 кредит в розмірі 10 000 грн. строком на 24 місяці з 01.08.2008 року по 01.08.2010 року зі сплатою 24 % річних на умовах визначених договором.

Відповідно до договору поруки, укладеного 01.08.2008 року між АБ “Полтава-банк”, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, поручитель – ОСОБА_2 на добровільних засадах прийняла на себе зобов’язання перед банком відповідати по зобов’язанням позичальника – ОСОБА_1.

          Всупереч вимог закону та кредитного договору боржник ОСОБА_1 свої зобов»язання перед банком зі сплати боргу за кредитом та відсотків належним чином не виконує, внаслідок чого має заборгованість за кредитними договором в розмірі 11 736,86 грн., з яких 8 333,32 грн. борг за кредитом, 1 023,33 грн. борг за відсотками за його користування, 2 380,21 грн. комісія як заборгованість за кредитом, що підтверджується розрахунком позивача та не оспорюється відповідачами.

          Вищевказані зобов»язання ОСОБА_1 перед банком також в добровільному порядку не виконує і поручитель ОСОБА_2.

          Крім цього, відповідно до п. 5.2 кредитного договору, при порушенні строків погашення щомісячного платежу згідно графіку, при порушенні строків погашення нарахованих відсотків або при неповній сплаті нарахованих відсотків, позивальник сплачує банку пеню в розмірі 1% від суми щомісячного платежу за кожний день прострочення, що відповідно до розрахунку позивача становить 28 519,84 грн.

          Згідно п. 4.3.2. кредитного договору, банк має право достроково розірвати договір і вимагати повернення кредиту в разі затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць.

Відповідно п. 4.2.1 кредитного договору, позичальник зобов’язується забезпечити повернення одержаного кредиту та сплати відсотків (комісій) за користування кредитом відповідно до умов даного договору.

Згідно п.п. 2.1, 2.2 укладеного договору поруки, у випадку невиконання позичальником ОСОБА_1 своїх зобов’язань перед банком, банк має право вимагати від поручителя – ОСОБА_2 погашення в повному обсязі зобов’язань позичальника, а саме: кредитну заборгованість, нараховані відсотки за користування кредитом, комісію, а також, суму пені, штрафу та збитків, що витікають із кредитного договору.

Відповідно до п. 3.1 договору поруки, сторони встановлюють, що у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником взятих на себе зобов’язань по кредитному договору, поручитель і позичальник несуть солідарну відповідальність перед кредитором на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання позовної вимоги.

          Згідно ст. 651 ЦК України Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Суд вважає, що порушення відповідачем ОСОБА_1 кредитного договору є істотним порушенням, оскільки вони позбавляли банк впродовж значного проміжку часу можливості отримувати кошти в значному розмірі відповідно до графіку погашення кредиту, тому маються підстави для дострокового розірвання кредитного договору.

Враховуючи обставини справи, скрутний матеріальний стан відповідачів, які не працюють, наявність у відповідача ОСОБА_3 на утриманні неповнолітньої дитини, те, що сума нарахованої пені в декілька разів перевищує розмір боргу за кредитом, суд вважає за необхідне застосувати до правовідносин що виникли між сторонами ст. 551 ч. 3 ЦК України і зменшити розмір неустойки (пені) до 319,84 грн.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно 8 333,32 грн. заборгованість за кредитом, 1 023,33 заборгованість за відсотками, 2 380,21 грн. комісії, 319,84 грн. пені, а всього 12 056,70 грн..

Враховуючи, що позовні вимоги підтверджені в повному обсязі, зменшення розміру неустойки є правом суду та не залежить від позивача, суд, у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України, вважає за необхідне судовий збір та витрати з ІТЗ стягнути з відповідачів на користь позивача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212- 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 526, 551, 612, 625, 651, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України,

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного банку “Полтава-банк” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору та стягнення боргу за кредитним договором – задовольнити частково.

Кредитний договір № 2965, укладений 01.08.2008 року між АБ «Полтава-банк» та ОСОБА_1 – розірвати з 14 березня 2011 року.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь акціонерного банку “Полтава-банк” заборгованість по кредитному договору № 2965 від 01.08.2008 р. в сумі 12 056 грн. 70 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного банку “Полтава-банк” 201 грн. 29 коп. судового збору та 60 грн. витрат на ІТЗ судового процесу, а всього 261 грн. 29 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь акціонерного банку “Полтава-банк” 201 грн. 29 коп. судового збору та 60 грн. витрат на ІТЗ судового процесу, а всього 261 грн. 29 коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду                                                                      ОСОБА_4