Справа № 2а-25330/09/1270
Категорія № 2.15
ПОСТАНОВА
Іменем України
13 листопада 2009 року місто Луганськ
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Шембелян В.С.,
при секретарі – Коробенко Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «ЖЕК МЖК» Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельного об’єднання МЖК» до Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області про визнання нечинним рішення Держінспекції з контролю за цінами в Луганській області № 123 від 05.06.2009 року,-
ВСТАНОВИВ:
Дочірнє підприємство «ЖЕК МЖК» Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельне об’єднання МЖК» (далі позивач), звернулось з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області (далі відповідач) про визнання нечинним рішення Держінспекції з контролю за цінами в Луганській області № 123 від 05.06.2009 року та скасування акту позапланової перевірки № 306.
Ухвалою суду від 13.11.2009 року, на підставі п.1 ст. 157 КАС України, закрито провадження в частині позовних вимог про скасування акту позапланової перевірки № 306.
В обґрунтування вимог позивача в позові зазначено, що у період з 26.05.2009 р. по 02.06.2009 р. відповідачем була проведена позапланова перевірка дотримання ДП «ЖЕК МЖК» ТОВ «ВБО МЖК» державної дисципліни цін при формуванні, встановленні та застосуванні тарифів на житлово-комунальні послуги, за наслідками якої прийнято рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 05.06.2009 р. (далі - рішення 123), яке позивачем 11.06.2009 р.
З оскарженим рішенням позивач не згоден, оскільки відповідачем у графах 7 та 8 Додатку 1 до акту перевірки № 306 помилково розрахована сума необгрунтовано отриманої виручки у розмірі 1593,06 грн. у зв'язку із тим, що інспектором під час перевірки для розрахунку була включена уся сума отриманої виручки та не прийнято до уваги, що у кожному місяці періоду, за який проводилась перевірка, на розрахунковий рахунок ДП «ЖЕК МЖК» ТОВ «ВБО МЖК» поступають суми заборгованості мешканців і за минулі чи майбутні періоди оплати комунальних послуг, які не входять до періоду, за який проводилась перевірка.
Стверджував, що з 01.07.2008 р. ДП «ЖЕК МЖК» ТОВ «ВБО МЖК» на законних підставах нараховує мешканцям будинку плату за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за тарифом 1,56 грн./м2 з ПДВ, затверджену Рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради від 12.05.2008 р. № 127 «Про встановлення (затвердження) та погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» (а.с.3-6).
Відповідач надав заперечення проти позову, в якому зазначив, що за наслідками проведеної у встановленому порядку перевірки були встановлені порушення п о зивачем порядку формування, встановлення та застосування цін. У період з 01.07.2008 по 31.04.2009 при застосуванні тарифу, що затверджений рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради від 12.05.2008 №127 «Про встановлення (затвердження) та погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», позивачем було завищено вартість послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, розташованого за адресою вул. Оборонна , 1 м. Луганськ, за рахунок включення повної вартості послуги при її фактичному ненаданні. А саме: в плату за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за тарифом 1,56 грн./м2 з ПДВ, затверджену Рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради від 12.05.2008 р. № 127 та відповідно до п.8.2 Додатку №4 до рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 26.09.2006р. №241, входять крім іншого послуги з обстеження димовентеляційних каналів, що мають надаватися мешканцям будинку двічі протягом року. На момент проведення вказаної перевірки вказані послуги не було надано жодного разу. Внаслідок цього підприємством необгрунтовано одержана виручка за період з 01.07.2008 р. по 31.04.2009 року щодо оплати цих послуг їх споживачами.
На думку відповідача, позивачем порушені вимоги пункту 5 частини 1 статті 20, пункту 6 частини 2 статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», пункту 2 загальної частини Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 №560. Оскаржене позивачем рішення № 123 про застосування економічних санкцій було прийнято в межах наявних повноважень у зв’язку з виявленими порушеннями позивачем вимог законодавства.
Стверджував, що відповідно до п.8.2 Додатку №4 до рішення від 26.09.2006р. №241, перевірка наявності тяги в вентиляційних каналах, повинна проводитись 2 рази на рік, згідно з річним графіком обслуговування димовентиляційних каналів багатоквартирних житлових будинків незалежно від форм власності, погодженим з управлінням житлово-комунального господарства Луганської міської ради. Договір на обслуговування димовентиляційних каналів між ДП «ЖЕК МЖК» ТОВ ВБО МЖК» та спеціалізованою організацією у період перевірки позивачем не надано, про що свідчить запис на 6 сторінці акту перевірки від 02.06.2009 №306. Рахунки на оплату виконаних послуг перевірці не представлені. Графік обслуговування димовентканалів, погоджений з управлінням житлово-комунального господарства Луганської міської ради перевірці також не було надано. Договір на обслуговування димовентиляційних каналів від 12.05.2009р. №21/09 та акт прийому-здачі виконаних робіт за травень 2009 року були представлені позивачем в Державну інспекцію з контролю за цінами лише 10.06.2009р. У зв’язку з відсутністю на час перевірки документів був зроблений висновок про завищення вартості послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій мешканцям житлового будинку, розташованого за адресою м. Луганськ, вул. Оборонна, буд.1, за рахунок включення повної вартості послуги «Обслуговування димовентиляційних каналів» при її фактичному ненаданні. (а.с.60-61).
Відповідно до п.2 Загальної частини Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005р. №560, розмір тарифів (нормативних витрат, пов'язаних з утриманням будинків і споруд та прибудинкових територій) визначається по кожному будинку окремо залежно від кількісних показників фактичного надання послуг з урахуванням забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій.
Стосовно посилання позивача на Додаток №2 до рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 14.03.2007р. №73, за яким перерахунки плати за ненадані послуги з обслуговування димовентиляційних каналів здійснюються один раз на рік, відповідач повідомляє, що рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради від 14.03.2007р. №73 погоджено проект договору про надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій та послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. Додаток №2 є продовженням та невід'ємною часткою проекту договору.
У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, додатково пояснили, що уповноважена особа відповідача фактично була допущена до проведення перевірки. У встановленому порядку позивачем були укладені договори з МКП «Благоустрій», за якими були виконані відповідні роботи щодо обслуговування димовентиляційних каналів поза графіком, що підтверджено актами прийняття виконаних робіт за травень та червень 2009 року та листом МКП «Благоустрій» № 783 від 02.03.2009р. Оскільки роботи були виконані двічі протягом року з 01.07.2008 року по 30.06.2009 року – за річний період застосування позивачем тарифу 1,56 грн./м2, як того вимагають вищезазначені рішення виконавчого комітету Луганської міської ради, підстав для застосування санкцій до підприємства позивач не вбачає.
Представник відповідача позов не визнав, надав пояснення тотожні викладеним в заперечені на позов.
Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
Позивач, має статус юридичної особи, зареєстрований в якості суб’єкта господарської діяльності з метою надання послуг, у тому числі, з обслуговування житлового фонду, чого не заперечують сторони.
Відповідач, згідно з пунктами 1-5 Положення № 9 від березня 2001 року, є територіальним органом Державної інспекції з контролю за ціанами у складі Міністерства економіки України, та має право проводити перевірки в організаціях незалежно від форми власності стосовно формування, встановлення та застосування цін і тарифів.
Законом України «Про ціни та ціноутворення» від 03.12.1990р №507-12 встановлено порядок здійснення державного контролю за цінами при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому передбачається, що державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються державними органами України.
Проведення перевірок, що здійснюються відповідачем, регулюється Законом України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон), а також Інструкцією про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженою спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України від 03.12.2001 № 298/519 (далі - Інструкція).
У період з 26.05.2009 року по 02.06.2009 року, уповноваженою особою відповідача, на підставі посвідчення № 306 від 25.05.2009 року, була проведена позапланова перевірка позивача, за наслідками якої складений акт № 306 від 02.06.09 року ( далі акт № 306 а.с.7-15).
Враховуючи той факт, що посадовими особами позивача відповідач був допущений до проведення перевірки, приймаючи до уваги відсутність заявлених позовних вимог про правомірність дій посадових осіб відповідача під час проведення перевірки, суд не має підстав перевіряти правомірність проведеної перевірки та складання акту № 306.
Відповідно до пункту 3 Інструкції підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.
Рішення складається за формою згідно з додатком 1 у трьох примірниках, які підписуються начальником відповідної державної інспекції з контролю за цінами або його заступниками.
Згідно з п. 6 Положення «Про державну інспекцію з контролю за ціанами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів № 1819 від 13.12.2000р., до компетенції начальників та заступників Держінспекції відноситься прийняття рішення про вилучення до відповідного бюджету сум необґрунтовано отриманої виручки.
05.06.2009 року начальником Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області прийняте рішення № 123 від 05.06.2009 року про застосування до позивача економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, в частині завищення вартості послуг з утримання будинків. Рішенням № 123 було вилучено у позивача необґрунтовано отриману виручку в сумі 1593,06грн, та стягнуто штраф в сумі 3186,12грн. (а.с.18).
Підставою для застосування штрафних санкцій стало фактичне ненадання послуг, за які отримана плата.
Таким чином, спір у сторін виник щодо правомірності нарахування відповідачем штрафних санкцій, фактичного надання позивачем послуг обслуговування димовентиляційних каналів з та їх оплати.
Вирішуючи зазначений спір, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 8.2. Додатку 4 до Рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 26.09.2006 р. № 241 перевірка наявності тяги у вентиляційних каналах повинна проводитись 2 рази на рік.
12.05.2009 р. між МКП «Благоустрій» (підрядник) та ДП «ЖЕК МЖК» ТОВ «ВБО МЖК» (замовник) був укладений договір № 21/09 на обслуговування димовентиляційних каналів, 29.05.2009 р. були проведені роботи з обслуговування димовентиляційних каналів, що підтверджується актом виконаних робіт (наданих послуг). Даний договір та акт були надані у ході перевірки, але до уваги прийняті не були, про що свідчить запис посадових осіб ДП «ЖЕК МЖК» ТОВ «ВБО МЖК» на стор. 8 та 9 Акту під час його підписання.
На виконання договору № 35/09 від 08.06.2009 на обслуговування димовентиляційних каналів, у червні 2009 р. МКП «Благоустрій» (підрядник) були проведені роботи по обслуговуванню димовентиляційних каналів, що підтверджується актом виконаних робіт (наданих послуг).
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 1875-ІУ від 24.06.2004 р., споживач має право на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством.
В зв'язку з застосуванням тарифу 1,56 грн./м2 з 01.07.2008 р., ДП «ЖЕК МЖК» ТОВ «ВБО МЖК» повинно проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості за період один рік, а саме з 01.07.2008 р. по 30.06.2009 р. - тобто не раніше липня 2009 р., який не настав на момент перевірки. Факт правомірного застосування позивачем вказаного тарифу 1,56 грн./м2 з 01.07.2008 р. не оспорюється відповідачем і підтверджений наказом №22 директора позивача від 26.05.2008 року, що прийнятий на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ «ВБО МЖК» від 26.05.2008 року.
В акті № 306 зазначено про перевірку позивача проведено за період з 01.05.2008р. по 01.05.2009 р.( а.с.7).
У пункті 1 висновків за актом № 306 зазначений період фактичного ненадання послуг з 01.07.2008 р. по 30.04.2009 р. (а.с.13).
Згідно з роз’ясненнями виконавчого комітету Луганської міської ради, викладеними в листі № 01/03-14/4097/0/20-09 від 15.07.2009 р., у разі ненадання послуг з обслуговування димовентиляційних каналів згідно періодичності та строків виконання робіт, що встановлені згідно річному графіку обслуговування димовентиляційних каналів, перерахунок оплати провадиться один раз на рік (а.с.48).
З урахуванням викладеного, суд погоджується, з твердженням позивача, що термін проведення перерахунку за ненадані послуги на час перевірки не сплинув, а також, що протягом рому з часу застосування тарифу1,56 грн./м2 з 01.07.2008 р. до 01.07.2009 року позивачем фактично надані послуги з обслуговування димовентиляційних каналів 2 рази, як того вимагають рішення виконавчого комітету Луганської міської ради № 127 від 12.05.2008 р., №73від 14.03.2007р. та п.8.2 Додатку №4 до рішення виконавчого комітету Луганської міської ради№241 від 26.09.2006р.
Згідно з наданою позивачем довідкою від 18.08.2009 року (а.с.49) та розрахунковими документами - платіжними дорученнями, що підтверджують відомості вказаної довідки, фактично сума отриманої виручки за послуги з обслуговування димовентиляційних каналів перевірений період застосування тарифу 1,56 грн./м2 з 01.07.2008 року по 31.04.2009 року склала 205,22 грн.
На вимогу п.2 ст. 71 КАС України, зазначені данні відповідачем не спростовані.
На підставі викладеного, приймаючи до уваги вимоги п.2 ст. 11 КАС України, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, рішення № 123 таким, що підлягає скасуванню.
Питання про судові витрати необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 94 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги Дочірнього підприємства «ЖЕК МЖК» Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельного об’єднання МЖК» до Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області про визнання нечинним рішення Держінспекції з контролю за цінами в Луганській області № 123 від 05.06.2009 року - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення начальника Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області №123 від 05.06.2009 року про застосування економічних санкцій до Дочірнього підприємства «ЖЕК МЖК» Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельного об’єднання МЖК».
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дочірнього підприємства «ЖЕК МЖК» Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельного об’єднання МЖК» судові витрати у розмірі 3,40 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено 18.11.09 року.
СУДДЯ В.С. Шембелян