копія
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-5570/09/0470
Категорія статобліку 2.6
ПОСТАНОВА
Іменем України
18 листопада 2009 року м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В.М.
при секретарі Халатур Р.В.
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Бочарової О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини 3054 ВВ МВС України про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошової компенсації,-
ВСТАНОВИВ:
09 квітня 2009 року ОСОБА_1 звернулась із адміністративним позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду до військової частини 3054 ВВ МВС України, в якому просить стягнути з військової частини 3054 на користь позивача грошову компенсацію замість речового майна, яке було не отримано позивачем під час проходження військової служби у сумі 3096 грн. 73 коп.
Позов обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 до 04.12.2008 року проходила військову службу у Управлінні Центрального територіального командування ВВ МВС України. На підставі наказу начальника Управління Центрального територіального командування ВВ МВС України № 269 від 4 грудня 2008 року звільнена у запас Збройних Сил України за п. 63 «б» за віком, та виключена зі списків особового складу частини з 4 грудня 2008 року. За час проходження військової служби позивач не отримувала в повному обсязі речове майно, право на отримання якого позивач має відповідно до норм речового забезпечення у мирний час. Згідно довідки військової частини № 705 від 25.12.2008 р. заборгованість за речове майно, яке їй належало до видачі, по строку отримання складає 3096 грн. 73 коп.
Позивач в судовому засіданні підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та просила їх задовольнити.
Представник відповідача заперечувала в судовому засіданні проти задоволення позову, посилаючись на те, що згідно з Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17 лютого 2000 року було призупинено дію частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в частині одержання військовослужбовцями речового майна і продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, проаналізувавши чинне законодавство, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходила військову службу у Управлінні Центрального територіального командування ВВ МВС України до 04.12.2008 року та в цей же час перебувала на речовому забезпеченні у військовій частині 3054 ВВ МВС України.
Згідно витягу із наказу начальника Управління Центрального територіального командування ВВ МВС України № 269 від 4 грудня 2008 року, позивач звільнена у запас Збройних Сил Україна за п. 63 «б» (за віком), та виключена зі списків особового складу частини з 4 грудня 2008 року.
З довідки № 705 від 25.12.2008 р, виданої військовою частиною 3054 ВВ МВС України, вбачається, що сума грошової компенсації за речове майно, яке підлягало видачі ОСОБА_1 складає 3096,73 грн.
Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ, військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
До 11 березня 2000 року частиною 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011 (далі - Закон України № 2011) гарантувалось військовослужбовцям право на одержання за рахунок держави грошового забезпечення, а також речового майно, продовольчих пайків або, за їх бажанням, грошової компенсації замість них.
Але, згідно з Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17 лютого 2000 року, було призупинено дію частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в частині одержання військовослужбовцями речового майна і продовольчих пайків, або за їх бажанням грошової компенсації замість них.
Згідно п. 2 ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яка набула чинності з 01.01.2007 року, військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів. Порядок виплати грошової компенсації визначається Кабінетом Міністрів України.
Дію пункту 2 ст. 9-1 вищевказаного Закону зупинено на 2007 рік на підставі Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року.
Відповідно до п.п.3 п.67 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, пункт 2 статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» виключено.
Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1 - 4, 6 - 22, 24 - 100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), в тому числі, пункти 36 - 100 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Наказом Міністра оборони України «Про заходи щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 року № 1444» від 31.01.2006 року № 45 затверджений Порядок відпуску речового майна військовим частинам та застосування норм забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України речовим майном у мирний час. Згідно з п. 3.1.12. цього Порядку грошова компенсація замість речового майна, що підлягає видачі, виплачується на підставі довідки про одержання такої грошової компенсації, яка видається речовою службою військової частини, виходячи із заготівельної вартості цих предметів.
Таким чином, норми статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є діючими з 22.05.2008 року.
Враховуючи, що позивач звільнений з військової служби у грудні 2008 року, згідно норм чинного законодавства, тоді ж повинен був отримати грошову компенсацію замість речового майна, що підлягає видачі.
Рішення Конституційного Суду України, який відповідно до ст.147 Конституції України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України - є остаточним та обов'язковим до виконання на всій території України та всіма суб'єктами владних повноважень і їх посадовими особами.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України - закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.
Аналогічні положення зазначені в ч.2 ст. 73 Закону України «Про Конституційний Суд України», відповідно до якої у разі, якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, саме з 22.05.2008 року відновлено право осіб, визначених у п.2 ст.9-1 Закону України № 2011-ХІІ, на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п.27,28 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1444 від 28 жовтня 2004 року, військовослужбовцям, звільненим у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу чи без такого, виплачується грошова компенсація за не отримане речове майно. Однак, до 22.05.2008 року законами України не було передбачено право військовослужбовців на одержання грошової компенсації за не отримане речове майно, оскільки відповідні норми не діяли.
В частині стягнення грошової компенсації за не отримане речове майно в розмірі, що належало до отримання ОСОБА_1 до 22.05.2008 року, суд вважає за необхідне відмовити.
Із змісту позовної заяви вбачається, що в даному спорі фактично оскаржується бездіяльність відповідача - військової частини 3054 ВВ МВС України щодо не проведення з ОСОБА_1 розрахунку по грошовій компенсації замість речового майна.
Відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та, задовольняючи позов в цій частині, визнати бездіяльність відповідача протиправною.
Враховуючи протиправну бездіяльність відповідача, з метою захисту прав позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність захисту цих прав також шляхом стягнення з військової частини 3054 ВВ МВС України на користь ОСОБА_1 заборгованості з грошової компенсації замість речового майна в сумі 2321,58 грн., яка виникла після 22 травня 2008 року до часу звільнення.
Керуючись ст.ст. 122, 160-163 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини 3054 ВВ МВС України в частині невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації замість речового майна з 22 травня 2008 року до часу звільнення.
Стягнути з військової частини 3054 ВВ МВС України на користь ОСОБА_1 заборгованість з грошової компенсації замість речового майна в сумі 2321,58 грн. (дві тисячі триста двадцять одна гривня 58 коп.), яка виникла після 22 травня 2008 року до часу звільнення.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складений 23 листопада 2009 року.
Суддя В.М.Олійник
З оригіналом згідно.
Суддя Олійник В.М.
Постанова не набрала законної сили
23 листопада 2009 року.
Суддя В.М. Олійник