Справа № 2а-1193/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 листопада 2009 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого – судді Прасолова В.М.
при секретарі – Горбуновій Л.С.
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньо – патрульної служби другого взводу Жовтневої роти ДПС м. Миколаїва ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними, скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до інспектора дорожньо – патрульної служби другого взводу Жовтневої роти ДПС м. Миколаїва ОСОБА_2С.(далі за текстом “інспектор”), в якому просить: визнати дії відповідача неправомірними; скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 12 квітня 2009 року у відношенні ОСОБА_1
В обґрунтування позову навела наступне. 12 квітня 2009 року винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КпАП України, про накладення на неї, позивачку, адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 510 гривень 00 копійок. Вважає, що постанова не відповідає обставинам справи та вимогам закону з наступних підстав. Їй, позивачці, на праві приватної власності дійсно належить автомобіль "Деу Ланос", державний номер НОМЕР_1(далі за текстом “автомобіль “ДЕУ”). 04.09.2009 року одержала лист з Саксаганського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції, у якому містилася постанова про відкриття виконавчого провадження. В відділі державної виконавчої служби отримала постанову, в який зазначено, що 12.04.2009 нібито рухалась по автомобільній дорозі Дніпропетровськ - Миколаїв на автомобілі “ДЕУ” на дорозі, яка має дві смуги в одному напрямку по крайній лівій при вільній правій. Проте для таких висновків у особи, яка винесла постанову, не було жодних підстав. На місці ніби-то порушення ніхто не зупиняв, постанову та протокол не складав. Якщо постанова виноситься щодо особи, яка безпосередньо керувала транспортним засобом, то ця постанова повинна бути винесена у загальному порядку. Якщо постанова виноситься за результатами фотофіксації, у порядку ст.14-1 КпАП України, то ця постанова не повинна містити тверджень, що саме зазначена особа керувала транспортним засобом. Не могла керувати зазначеним автомобілем, навіть не має водійського посвідчення, яке б давало право на керування транспортним засобом. Отже вважає, що постанова підлягає скасуванню, як винесена із порушенням закону. У додатках до постанови, складеної інспектором відсутній протокол про адміністративне правопорушення, та посилання на нього, у якому більш детально зазначались би обставини справи, час, місце скоєння правопорушення, пояснення порушника та інше. Як вбачається із ст.251 КпАП, протокол є одним із головних доказів у справі про адміністративне правопорушення. Так стаття 251 КпАП твердить, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше. Згідно ст.252 КпАП при оцінці доказів посадова особа керується своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. В даному випадку доказів окрім фотографії у ОСОБА_2 не було. Необхідно зазначити, про те що при винесенні постанови була грубо порушена ст.ЗЗ КпАП України, яка зобов'язує при накладенні стягення враховувати характер вчиненого правопорушення, особи порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують відповідальність. В даному випадку з'ясувати всі ці обставини маючи тільки одну фотографію просто не можливо. Також була порушена ст.268 КпАП яка передбачає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і вона має право знайомитись з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, тощо. При винесені постанови не була надана можливість реалізувати свої права. Згідно приписів статті 14-1 КпАП, до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів. Частина 6 статті 258 КпАП України твердить, що у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, постанова про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови. Прилад "ВІЗІР" знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп'ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, абощо, об'єкт зйомки, її режим, кут огляду приладу, тощо). Тому вважає, що даний прилад не є автоматичним засобом фото- чи відео фіксації. Таким чином, є підстави стверджувати, що така фіксація виконана не у автоматичному режимі, а це, в свою чергу, є грубим порушенням норм ст.14-1, 258 КпАП України, внаслідок чого вимушена звернутися до суду. Зазначає, що обставини порушення, засоби та методи його фіксації підлягають детальному з’ясуванню у відповідача по справі, так як саме на нього, у відповідності із ч.2 ст.71 КАС України, покладено обов’язок доказування правомірності своїх дій. Згідно приписів Конституції України ніхто не зобов’язаний доводити свою не винуватість у вчиненні правопорушення. Інспектор не долучив до справи пояснення, показання свідків, та будь-якими іншими доказами підтвердив викладені у постанові обставини, і не міг цього зробити адже за кермом не могла бути. За таких умов у діях немає складу правопорушення, що дає підстави для скасування постанови.
У судовому засіданні позивачка повністю підтримала позов та в своїх поясненнях підтвердила його зміст. Крім того, пояснила, що автомобіль належить їй, 12 квітня 2009 року автомобілем “ДЕУ” керував її чоловік, ОСОБА_3 Уточнювати, доповнювати, змінювати позов, подавати додаткові докази не бажає.
Відповідач у судове засіданні не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
У судовому засіданні безпосередньо досліджені наступні письмові докази: постанова(а.с.5).
На підставі ст. 86 КАС України, оцінивши безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно досліджені у судовому засіданні докази, суд вважає встановленими наступні обставини.
При цьому суд керується вимогами ст.71 ч.2 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Автомобіль “ДЕУ” станом на 12 квітня 2009 року належав позивачці, що нею не заперечується.
12 квітня 2009 року позивачка не керувала автомобілем “ДЕУ”, автомобілем керував ОСОБА_3, що встановлено поясненими позивачки, які не спростовані відповідачем.
12 квітня 2009 року відповідачем у відношенні позивачки винесена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.2 КУпАП, що встановлено поясненнями позивачки, постановою(а.с.5).
Встановленим фактам та обставинам відповідають такі правовідносини, які регулюються
КУпАП.
У відповідності до ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин, вирішення її в точній відповідності до закону. Як встановлено ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган(посадова особа) повинні з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення. Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність.
У судовому засіданні встановлено, що позивачка 1 квітня 2009 року не керувала автомобілем “ДЕУ”, автомобілем керувала інша особа, тому позивачка не вчиняла адміністративного правопорушення.
Тому при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності інспектор діяв всупереч вказаним вимогам КУпАП.
Керуючись ст. 11 ч.2 КАС України, суд вважає за необхідне, для повного захисту прав позивача визнати вказану постанову незаконною. Визнавши названу постанову незаконною, суд вважає, що вона підлягає скасуванню.
Згідно до ст. 293 КУпАП, орган, який розглядає скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення, має повноваження скасувати постанову і закрити справу. Відповідно до ст. 247 КУпАП, розпочате провадження по справі про адміністративне правопорушення може бути закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
У судовому засіданні встановлено, що в діях позивачки відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП, а тому справа підлягає закриттю.
Вислухавши позивачку, дослідивши письмові докази, суд на підставі ст.10 КАС України, відповідно до якої усі учасники адміністративного процесу є рівними, та ст.11 КАС України, у відповідності до якої розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, у межах позовних вимог, суд вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню.
Керуючись ст.ст.9,122,245,247,280,293 КУпАП, ст. ст. 6, 10, 11, 86, 94, 128, 158, 161, 162, 163 КАС України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора дорожньо – патрульної служби другого взводу Жовтневої роти ДПС м. Миколаїва ОСОБА_2 – задовольнити повністю.
Визнати дії інспектора дорожньо – патрульної служби другого взводу Жовтневої роти ДПС м. Миколаїва ОСОБА_2 по винесенню 12 квітня 2009 року постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП – неправомірними.
Визнати незаконною та скасувати постанову, винесену 12 квітня 2009 року інспектором дорожньо – патрульної служби другого взводу Жовтневої роти ДПС м. Миколаїва ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч.2 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення постанови або в разі проголошення резолютивної частини - протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Головуючий суддя: В.М. Прасолов