Справа № 22-ц-150 2007р. Головуючий 1 -ї інст.М'ЯГКИЙ Є.В.
Категорія - визнання права Доповідач - ЗАЗУЛИНСЬКА Т.П.
на земельну ділянку
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2007 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - КАРІМОВОЇ Л.В.
суддів - ЗАЗУЛИНСЬКОЇ Т.П., КОРОВША С.Г.
при секретарі - ЗЕЛІНСЬКІЙ І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 13 листопада 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Первомайської міської ради Харківської області про визнання права на земельну ділянку та усунення перешкод у її користуванні, -
встановила:
У вересні 2003 року ОСОБА_2 звернувся до Первомайського міського суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 про визнання права на земельну ділянку і усунення перешкод у її користуванні.
Позивач зазначав, що між ним та відповідачкою існує земельний спір з приводу господарських та побутових споруд, які остання збудувала з грубими порушеннями державних будівельних норм, у тому числі і на його земельній ділянці.
Рішенням сесії Первомайської міської ради від 20.02.2003 року відповідачка була зобов'язана у місячний строк усунути перешкоди в користуванні його земельною ділянкою.
17.07.2003 року комісією міськвиконкому у складі головного архітектора міста, директора архітектурно-планувального бюро Первомайського району, представника Первомайської районної філії ХРЦ ДЗК із виходом на місто, у його та відповідачки присутності були встановлені межі земельних ділянок, про що складено відповідний акт.
За невиконання припису про усунення перешкод у його користуванні земельною ділянкою відповідачка була піддана штрафу.
Посилаючись на те, що відповідачка добровільно не бажає визнати межу земельних ділянок, що була встановлена комісією, та усунути перешкоди у його користуванні земельною ділянкою, що перешкоджає її приватизації, позивач просив суд
- визнати за ним право на земельну ділянку за адресою - місто Первомайський, Харківської області з межами, що встановлені комісією міськвиконкому від 17.07. 2003 року і зафіксовані відповідним актом;
2
-зобов'язати ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні його земельною ділянкою, шляхом усунення порушень державних будівельних норм.
Просив також стягнути на його користь з відповідачки 8 грн.50 коп.державного мита.
Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 09 липня 2004 року провадження у справі за вказаним позовом ОСОБА_2 було зупинено до вирішення справи за позовом Первомайської міської ради до ОСОБА_1 про примусове виконання рішення сесії.
Ухвалою судді від 07 грудня 2004 року провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 відновлено.
29 серпня 2005 року позивач уточнив свої позовні вимоги і просив правильною датою встановлення меж земельної ділянки комісією міськвиконкому вважати 23 листопада 2001 року замість вказаної у позовній заяви дати 17 липня 2003 року, а також відмовився від вимог про зобов»язання ОСОБА_1 до усунення перешкод в користуванні його земельною ділянкою, оскільки з цього питання судом було постановлено рішення за позовом Первомайської міської ради.
Рішенням Первромайського міськрайонного суду Харківської області від 05 вересня 2005 року позов був задоволений і визнано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 з межами, встановленими комісією міськвиконкому 23 листопада 2001 року і зафіксованими відповідним актом.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 21 грудня 2005 року рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області було скасовано, а справа передана на новий судовий розгляд до того ж суду, в іншому складі.
Під час нового судового розгляду ухвалою Первомайського міськрайонного суду від 23 березня 2006 року до участі в справі в якості співвідповідача залучено Первомайську міську раду Харківської області.
Рішенням Первомайського міського суду Харківської області від 13 листопада 2006 року позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, з межами, встановленими комісією виконавчого комітету Первомайської міської ради 23.11.2001 року та зафіксованими актом встановлення та погодження меж земельної ділянки від 23.11.2001 року.
Стягнуто з відповідачки на користь позивача 8,50 грн. державного мита. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить вказане рішення скасувати, як незаконне та необґрунтоване, та ухвалити нове рішення по суті заявлених вимог.
При цьому посилається на те, що зазначеним рішенням земельна ділянка ОСОБА_2 збільшена на невизначену площу, у тому числі за рахунок земельної ділянки, яка знаходиться у її користуванні, у той час як останній має державний акт на право приватної власності на землю, площею 0,1702 і зовнішні межі цієї ділянки визначені і були з нею узгоджені.
Заслухавши доповідь судді; пояснення учасників процесу; перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, судова колегія ввважає, що скарга підлягає задоволенню, а рішення районного суду - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задовленні позову з наступних підстав.
Судовим розглядом встановлено і не оспорюється сторонами, що позивачу ОСОБА_2 21 травня 2001 року виданий Державний акт на право приватної власності на землю, складовою частиною якого є план зовнішніх меж земельної ділянки.
Відповідно до змісту вказаного акту на підставі рішень виконкому Первомайської районной ради від 22 грудня 1993 року НОМЕР_1 та від 21 лютого 2001 року
3
за НОМЕР_2 ОСОБА_2 у приватну власність передана земельна ділянка 0,1702 га за адресою АДРЕСА_1, з яких 0,1000га - для обслуговувавання жилого будинку, а 0,0702 га - для ведення особистого підсобного господарства
Зазначений акт зареєстровано у книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за НОМЕР_3.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 суд першої інстанцій послався на те, що відповідно до ст.158 ЗК України спір про межу домоволодінь позивача і відповаідача підвідомчий суду і повинен вирішуватися відповідно до ст.107 ЗК України, а підставою для встановленя меж є дані земельно-кадастрової документації. Крім того зазначив, що акт від 23.11.2001 року покладений в основу рішення Первомайської міської ради від 20.02.2003 року та протоколу комісії від 08.11.2002 року, відповідно до яких існує рішення суду від 01.10.2004 року, яке відповідачка ОСОБА_1 не оскаржувала.
Судова колегія не може погодитись з таким висновком, виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 ст.116 ЗК України громадяни набувають право власності земельними ділянками із земель державної або комунальної ласності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень,визначених цим Кодексом.
Частиню 4 вказаної норми ЗК України передбачено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду землекористуваненя. Ст.107 ЗК України передбачено відновлення меж.
Відновлення меж - це установлення меж земельної ділянки, для якої раніше органами землеустрою було проведено встановлення меж, але з якихось обставин зникли, переместились, зіпсувались або стали невимразними межові спроруди і межові знаки, за допомогою яких визначалися межі земельної ділянки.
За роз'ясненнями, які містяться у п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 „ Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", згідно ст.158 ЗК України суди розглядають справи за спорами про межі земельних ділянок, що перебувають у власності чи користуванні громадян-заявників, які не погоджуються з рішенням органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Таким чином, звертаючись до суду позивач, не зазначив у позові мотивів, з яких потрібно вирішувати питання про визнання права власності на земельну ділянку, яке вже було вирішено компетентними органами; не заявив вимог про визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на землю або внесення змін до нього і не зазначив у якій частині і в зв'язку з чим зовнішні межі земельної ділянки, зазначені у Державному акті від 21 травня 2001 року не співпадають з фактичним користуванням.
Задовольняючи заявлені вимоги суд не дав належної оцінки тому факту, що питання про визнання права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку вже вирішено з визначенням її площі, цільового призначення земель та зовнішніх меж земельної ділянки.
Не містить рішення суду і висновків щодо того чи потягло встановлення інших меж земельної ділянки зміну її загальної площі і в якій саме частині.
Безпідставним є і посилання суду на визнання обставин, зазначених в акті комісії від 23.11.2001 року рішенням Первомайської міської ради, протоколом комісії та рішенням суду від 01.10.2004 року, оскільки вказані рішення та протокол не містять ніяких висновків щодо цього акту.
Наведене свідчить про невідповідність рішення вищезазначеним вимогам ЗК України і роз'ясненням Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року за № 7
Оскільки рішення районного суду постановлене з порушенням вимог ст.309
4
ЦПК України, воно підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 за їх безпідставністю.
Керуючись ст.ст.303,304,п.2ч.1 ст.307, ст.ст.309,313,314,316,319 ЦПК України, судова колеггія, -
ВИРІШИЛА :
Апеляційцну скаргу задовольнити.
Рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 13 листопада 2006 року скасувати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Первомайської міської ради Харківської області про визнання права на земельну ділянку відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання законної сили, безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий - підпис Судді - підписи Копія вірна. Суддя