НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2009 року справа № 2-а-1999-09 м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі головуючого судді Федонюк С.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в місті Нововолинську про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги, як дитині війни,
встановив:
13 жовтня 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Нововолинську Волинської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що вона належить до соціальної категорії «Дитина війна» правовим статусом дитини війни, а тому відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на одержання щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Протягом 2007 року відповідач таку допомогу їй не нараховував та не виплачував. За період з січня по грудень 2008 року була нарахована та виплачена зазначена соціальна допомога у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Позивач просить поновити їй пропущений строк для звернення до суду та зобов’язати відповідача провести нарахування державної соціальної допомоги, як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2006 року до 30 вересня 2008 року і виплатити в розмірі 3600,00 гривень.
До початку судового розгляду позивач подала до суду письмову заяву, в якій просить суд розглядати справу за її відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач теж до початку судового розгляду справи подав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, а також заперечення, де заявлені позовні вимоги не визнає, через їх безпідставність, просить відмовити у задоволені цих вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд здійснюється в порядку письмового провадження.
Оскільки від усіх осіб, які беруть участь у справі, надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд вважає за необхідне проводити розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в адміністративному позові та в запереченні проти нього обставини, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задоволити частково.
У своїх запереченнях проти позову відповідач його не визнав та вказав на те, що позивачеві як дитині війни правомірно не нараховувалося та не виплачувалося підвищення до пенсії протягом 2006-2007 років. Виплата підвищення до пенсії дітям війни здійснюється не з коштів Пенсійного фонду України, а за рахунок коштів Державного бюджету України в межах видатків, затверджених Законами України про Державний бюджет України на відповідний рік, якими було передбачено виплату підвищення до пенсії позивачеві тільки з 1 січня 2008 року у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідач також просить застосовувати строки позовної давності і відмовити позивачеві у задоволенні позову через пропущений нею строк звернення до адміністративного суду.
Судом встановлено, що позивач наділена правовим статусом «Дитина війни», знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в місті Нововолинську, протягом 2006-2007 років їй нараховувалася та виплачувалася пенсія за віком без доплати як дитині війни, а протягом 2008 року позивачеві нараховувалася та виплачувалася надбавка до пенсії як дитині війни у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Ці обставини підтверджуються копією пенсійного посвідчення №366216, виданим відділом пенсійного забезпечення в м. Нововолинську 03 січня 1997 року , із проставленою у ньому відповідною відміткою «Дитина війни» (а.с.4) та довідкою виданою відповідачем за № 3530 від 27.10.2009 року.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії, щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно із п.17 ст.77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 року дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2006 рік. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19.01.2006 року виключено п.17 ст.77, а ст.110 Закону викладена у новій редакції, відповідно до якої пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку визначеному Кабінету Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради з питань бюджету. Оскільки чинним законодавством України не було визначено порядку нарахування та виплатити у 2006 році щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а Конституційний Суд України не приймав рішень щодо неконституційності Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 року (з наступними змінами і доповненнями) повністю чи в його окремих частинах, тому суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про покладення зобов’язання на відповідача провести нарахування позивачеві державної соціальної допомоги, як дитині війни за 2006 рік.
Згідно із п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2007 рік, з урахуванням ст.111 цього Закону, відповідно до якої у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Проте рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням статті 111 цього Закону. Положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, у якому, крім того, було вказано на його преюдиціальність при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв’язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта. Оскільки дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була відновлена з 09.07.2007 року, а позивачеві у 2007 році не виплачувалося підвищення до пенсії згідно вказаної норми Закону України, тому суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог про зобов’язання відповідача провести нарахування позивачеві державної соціальної допомоги, як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, визначеному ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 09 липня до 31 грудня 2007 року.
Відповідно до п.41 розділу ІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, який набрав чинності 01.01.2008 року, статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було викладено у новій редакції, відповідно до якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Однак рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Положення пункту 41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, у якому, крім того, було вказано на його преюдиціальність при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв’язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта. Оскільки дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка передбачає виплату дітям війни підвищення у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, була відновлена з 22.05.2008 року, а позивачеві у 2008 році підвищення до пенсії виплачувалося у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, тому суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог про зобов’язання відповідача провести нарахування позивачеві державної соціальної допомоги, як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, визначеному ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 22 травня до 30 вересня 2008 року.
Відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30.04.2002 року №80-2, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25.02.2008 року №5-5 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.2008 року) управління Пенсійного фонду України в місті відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства. Судом встановлено, що позивачеві нараховувалося та виплачувалося підвищення до пенсії, як дитині війни в розмірі 10 % мінімальної пенсії за віком за період 01 січня до 31 грудня 2008 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Нововолинську, де позивач перебуває на обліку.
На час розгляду цієї справи судом, розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове соціальне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року №966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року №489-5, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня-380 гривень, з 1 квітня-387 гривень, з 1 жовтня-395 гривень.
Зазначена стаття була змінена згідно Закону України від 15 березня 2007 року №749-5 та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня-380 гривень, з 1 квітня-406 гривень, з 1 жовтня- 411 гривень. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзаца першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п’ятим частини першої цієї статті. Збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн.06 коп.; 415 грн.11 коп.
Статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» затверджений на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня-470 гривень, з 1 квітня-481 гривень, з 1 липня-482 гривень, з 1 жовтня-498 гривень.
За таких обставин, суд приходить до висновку, про необхідність зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Нововолинську Волинської області провести нарахування позивачеві державної соціальної допомоги, як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, за період з 09 липня до 31 грудня 2007 року та з 22 травня до 30 вересня 2008 року та провести відповідні виплати.
Згідно із ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється із дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до повноважень ст.ст.100, 102 КАС України, якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом, а пропущений з поважних причин процесуальний строк може бути поновлений.
Як зазначає позивач, вона дізналася про порушення своїх прав після висвітлення зазначених подій у пресі у звязку з ухваленням відповідного рішення Конституційним Судом України 09 липня 2007 року, тому своєчасно не звернулася до суду з позовом. Суд вважає причину пропуску строку звернення до суду поважною і поновлює позивачу строк для звернення з позовом до суду.
Керуючись ч. 7 ст. 9, ч. 3 ст. 122, ст. 160, ч. 3, ст. 163 КАС України, на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2007 р., суд, -
постановив:
Поновити ОСОБА_1 пропущений строк для звернення до суду.
Адміністративний позов задоволити частково.
Визнати відмову управління Пенсійного фонду України в місті Нововолинську Волинської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як дитині війни неправомірною.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в місті Нововолинську Волинської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року до 30 вересня 2008 року підвищення до пенсії, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
В решті заявлених позовних вимог відмовити .
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Нововолинський міський суд Волинської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, передбачений ст.186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Головуючий