Справа № 2-1694/2009
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2009 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Геєць Ю.В.,
при секретарі: Ровенській В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів, в ході судового розгляду справи доповнив позовні вимоги, у позові вказав, що 21 вересня 2004 року на перехресті вул. Брянська та Сєдова в м. Запоріжжя, трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів ВАЗ-21103, реєстраційний номер НОМЕР_1, під управлінням ОСОБА_1, та мікроавтобусом «Форд-транзит», реєстраційний номер НОМЕР_2, під управлінням ОСОБА_2
Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_2 було визнано винним у зазначеній дорожньо-транспортній пригоді, та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпА.
Не зважаючи на зазначене відповідач не відшкодував позивачу спричинену ДТП матеріальну шкоду, що змусило позивача звернутися до суду з відповідним позовом.
Рішенням апеляційного суду Запорізької області у справі № 22-3180/2008 від 04 листопада 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені та ухвалено стягнути з ОСОБА_2 суму спричиненої матеріальної шкоди у розмірі 2013 грн. 64 коп. та 1500 грн. моральної шкоди.
З урахуванням тієї обставини, що на час подання цієї позовної заяви, ОСОБА_2 не виконано обов’язок, який виник внаслідок спричиненої шкоди, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач просить стягнути з останнього за період з вересня 2004 року по серпень 2009 року розмір спричиненої матеріальної та моральної шкоди з урахуванням трьох відсотки річних від простроченої суми у розмірі 153 грн. 49 коп. та проіндексований розмір спричиненої матеріальної та моральної шкоди у розмірі 7016 грн. 74 коп.
У судовому засіданні позивач просить позов задовольнити з підстав викладених у ньому та з урахуванням доповнень до нього.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позову заперечував, просить відмовити в його задоволенні, з тих підстав, що між сторонами виникли не договірні правовідносини, а відносини по відшкодуванню шкоди, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 вважає необґрунтованими та безпідставними. В судове засідання по розгляду справи 24 листопада 2009 року відповідач ОСОБА_2 не з’явився, причин неявки суду не повідомив, зі згоди позивача, суд ухвалив продовжити слухання справи за відсутністю відповідача.
Заслухавши пояснення позивача, враховуючи позицію відповідача, дослідивши обставини справи, оцінивши у сукупності письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за заявою фізичних або юридичних осіб, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, наданих сторонами й іншими особами, що беруть участь у справі.
Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 21 вересня 2004 року на перехресті вул. Брянська та Сєдова в м. Запоріжжя, трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів ВАЗ-21103, реєстраційний номер НОМЕР_1, під управлінням ОСОБА_1, та мікроавтобусом «Форд-транзит», реєстраційний номер НОМЕР_2, під управлінням ОСОБА_2
Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_2 було визнано винним у зазначеній дорожньо-транспортній пригоді, та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпА.
Рішенням апеляційного суду Запорізької області у справі № 22-3180/2008 від 04 листопада 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені та ухвалено стягнути з ОСОБА_2 суму спричиненої матеріальної шкоди у розмірі 2013 грн. 64 коп. та 1500 грн. моральної шкоди.
18 листопада 2008 року Орджонікідзевськи районним судом м. Запоріжжя видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 2013 грн. 64 коп., моральну шкоду в розмірі, а всього стягнути 3513 грн. 64 коп.
27 листопада 2008 року постановою державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-7 виданого 18 листопада 2008 року.
03 липня 2009 року державним виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби винесено поставно у про закінчення виконавчого провадження у зв’язку з повним виконанням рішення згідно з виконавчим документом.
Відповідно ви вимог ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Проте як свідчать матеріали справи вимога заявника не ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі, між сторонами виникли не договірні правовідносини, а відносини по відшкодуванню шкоди по виконанню рішення суду, тому посилання позивача на вимоги ст. 625 ЦК України при здійснені ним розрахунку є безпідставним.
Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» вказано що, у тому разі, коли на час виконання рішення про відшкодування шкоди, виправлення пошкодження за одержані за рішенням кошти, збільшились ціни на майно або роботи, на придбання чи проведення яких воно було присуджено, потерпілий з цих підстав може заявити додаткові вимоги до особи, відповідальної за шкоду, якщо не було його вини в тому, що виконання проводилося вже після збільшення цін і тарифів.
На підставі викладеного, у відсутність інших вимог позивача ОСОБА_1 щодо захисту його прав та інтересів суд залишає, пред’явлені вимоги без задоволення.
Керуючись ст. 625 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя Ю.В. Геєць