Судове рішення #6855857

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                 Справа № 2-3246/09

            04 листопада 2009 року Ворошиловський районний суд м. Донецька  в складі:

головуючого – судді Орєхова О.І.,

при секретарі – Кобець А.І.,

за участю позивача – ОСОБА_1,

представника позивача – ОСОБА_2,

представників співвідповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4

 розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні в залі суду в  м. Донецьку  цивільну справу  за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 управління юстиції у Донецькій області про відшкодування моральної шкоди, -

     В С Т А Н О В И В:

             Позивач ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 управління юстиції  у Донецькій області про відшкодування моральної шкоди, посилаючись на наступні обставини.  

       Він звернувся до адміністративного суду м. Донецька з позовною заявою про визнання дій незаконними державних виконавчих служб Кіровського та Калінінського районів м. Донецька.

 23.12.08р. Донецьким Окружним адміністративним судом було винесено постанову, якою дії ВДВС Калінінського і Кіровського районів м. Донецька були визнані незаконними.

 10.12.06р. по справі № 1-400/2006 Куйбишевським районним судом було виписано виконавчий лист відповідно рішення суду про стягнення матеріальної шкоди у сумі 1200 гривень на його користь.

 З цього періоду і до 23.12.08р., ВДВС рішення суду не виконувало.

 Він постійно звертався до ВДВС до посадових осіб усіх рівнів двох районів з проханням – виконати рішення суду.

 Він почував себе приниженим, порушувалися його життєві зв’язки, він відпрошувався з роботи, приходив на прийоми, нервував, витрачав особистий час.

 Постійно переживав, що йому протипоказано, так як він є інвалідом радянської армії, що у разі відображалося на стані його здоров»я.

 У зв’язку з по вишенням давлення йому викликали швидку допомогу.

 На його прохання працівники ВДВС ніяк не реагували, рішення не виконувалося.

 Йому прийшлося звертатися до прокуратури Калінінського району м. Донецька, після проведення перевірки, посадові особи ВДВС були наказані, але  рішення суду так і не виконувалося.

 У разі чого йому прийшлося звернутися до адміністративного суду за захистом своїх конституційних прав.

 На протязі двох місяців, поки йшло судове розглядання, йому прийшлось понервувати, відстоював свої конституційні права, так як працівники ВДВС двох районів, в судовому засіданні змінювали факти, умисно заводили суд у заблудження. Обострювалася його хвороба, він пив додаткові лікарняні препарати, які зараз дорогі.

 Спричинену йому відповідачем моральну шкоду, з урахуванням моральних страждань, на підставі ст. 56 ОСОБА_7 України, а також ст. 1174 ЦК України, які були спричинені в порушені нормальних життєвих зв’язків, а саме, наразі трьох років йому приходилося ходити по інстанціям – ВДВС, прокуратурі, судам та вимогати  виконання рішення суду, що стоїло немалих зусиль та коштів, які він оцінює в сто тисяч гривен.

 Просив суд стягнути з відповідача на його користь у відшкодування моральної шкоди сто тисяч гривень.

        В судовому засіданні позивач ОСОБА_5 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та просив суд задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі, та додав, що діями відповідача у зв’язку з невиконанням рішення суду йому дійсно було спричинено моральну шкоду, так як він повинен був ходити до ВДВС та прохати їх виконати рішення суду. Прийшлося самому знайти відповідача, який знаходиться у в’язниці та надати дані до ВДВС щоб було виконано виконавчий лист, звертатися до прокуратури та адміністративного суду. Згідно постанови Донецького окружного адміністративного суду біло визнано протиправною бездіяльність ВДВС Кіровського та Куйбишевського РУЮ та зобов»язано прийняти заходи до повного виконання виконавчого листа. А відповідно до ст. 56 ОСОБА_7 України кожен має право на відшкодування за рахунок держави матеріальну та моральну шкоду, яку завдано незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів. Тому просив суд задовольнити його вимоги та стягнути з ОСОБА_6 управління юстиції у Донецькій області на його користь сто тисяч гривень.

 Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги  в повному обсязі та просила суд задовольнити позов та стягнути з відповідача на користь ОСОБА_5 моральну шкоду у сумі сто тисяч гривень, так як ця шкода була заподіяна бездіяльністю відповідача, яку було визнано постановою Донецького окружного адміністративного суду, яка набула чинності та відповідачем не оскаржена.

 Представник співвідповідача Калінінського РУЮ у м. Донецьку ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала та просила суд відмовити позивачу  у задоволенні позову, так як вважає його вимоги незаконними.

 Представник співвідповідача Кіровського  РУЮ у м. Донецьку ОСОБА_4, яка діє на підставі довіреності в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала та просила суд відмовити позивачу  у задоволенні позову, так як вважає його вимоги незаконними.  

 Представник третьої особи ОСОБА_6 управління ДКУ у Донецькій області ОСОБА_8, яка діє на підставі довіреності, надала до суду клопотання про розгляд справи без участі представника.

 Представник відповідача ОСОБА_9 управління юстиції у Донецькій області у судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, що підтвердила у судовому засіданні представник Калінінського РУЮ у м. Донецьку ОСОБА_3, яка передала судову повістку про виклик до суду.

 Суд, вислухавши пояснення позивача, представника позивача, співвідповідачів, вивчивши матеріали справи, вважає що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

 У судовому засіданні встановлено, що Куйбишевським районним судом м. Донецька від 10.12.2006 року по справі № 1-400 було видано виконавчий лист на підставі рішення суду про стягнення матеріальної шкоди у сумі 1200 гривень на користь ОСОБА_5 На протязі тривалого часу дане рішення суду не виконувалося, де позивачу ОСОБА_5 приходилося звертатися в різні інстанції, для того щоб рішення суду було виконано.

 Згідно постанови про дисциплінарне провадження від 14.11.2008 року вбачається, що прокурором Калінінського району м. Донецька старшим радником юстиції ОСОБА_10 було розглянуто матеріали перевірки  щодо протиправних дій співробітників ВДВС Калінінського РУЮ м. Донецька по заяві ОСОБА_5, де було порушено дисциплінарне провадження стосовно працівників ВДВС Калінінського РУЮ м. Донецька.

 Відповідно до постанови Донецького окружного  адміністративного суду від 23 грудня 2008 року позовні вимоги позивача ОСОБА_5 до ВДВС Кіровського РУЮ м. Донецька та ВДВС Калінінського РУЮ м. Донецька задоволені частково. Визнано протиправною бездіяльність ВДВС Кіровського РУЮ у м. Донецьку та ВДВС Калінінського РУЮ у м. Донецьку в процесі виконання виконавчого листа № 1-400/2006 виданого Куйбишевським районним судом м. Донецька 10.12.2006 про стягнення шкоди у розмірі 1200 грн. з ОСОБА_11 та зобов»язано ВДВС Калінінського РУЮ м. Донецька прийняти заходи до повного виконання виконавчого листа № 1-400/2006, виданого Куйбишевським районним судом м. Донецька 10.12.2006 про стягнення шкоди у розмірі 1200 грн. з ОСОБА_11

 Згідно ст. 22 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України  моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

 Відповідно до ст. 1174 ЦК України шкода, спричинена фізичній особі, дією або бездіяльністю посадових або службових осіб, органу державної влади відшкодовується державою.

 Згідно ст. 3 ОСОБА_7 України людина, її життя і здоров»я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов»язком держави.

 Відповідно до ст. 8 ОСОБА_7 України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_7 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_7 України і повинні відповідати їй.  ОСОБА_7 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_7 гарантується.

 Відповідно до ст. 55 ОСОБА_7 України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

 Відповідно до ст. 56 ОСОБА_7 України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

 Згідно до ст. 68 ОСОБА_7 України кожен зобов»язаний неухильно додержуватися ОСОБА_7 України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Позивач зазначає, що його моральна шкода виразилася протиправною бездіяльністю відповідача, яка була визнана постановою Донецького окружного адміністративного суду в процесі виконання виконавчого листа № 1-400/2006 виданого Куйбишевським районним судом м. Донецька 10.12.2006 року про стягнення шкоди у розмірі 1200 грн. з ОСОБА_11 та не оскаржена відповідачем. На протязі тривалого часу не виконувалося рішення суду. Він постійно звертався до ВДВС до посадових осіб усіх рівнів двох районів з проханням – виконати рішення суду. Він почував себе приниженим, порушувалися його життєві зв’язки, він відпрошувався з роботи, приходив на прийоми, нервував, витрачав особистий час. Постійно переживав, що йому протипоказано, так як він є інвалідом радянської армії, що у разі відображалося на стані його здоров»я.      У зв’язку з по вишенням давлення йому викликали швидку допомогу. На його прохання працівники ВДВС ніяк не реагували, рішення не виконувалося. У зв’язку з чим, обострювалася його хвороба, він пив додаткові лікарняні препарати, які зараз дорогі.

За таких обставин , суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню та вважає необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_6 управління юстиції у Донецькій області на користь позивача  ОСОБА_5 2000  гривень у вигляді грошової компенсації за його моральні страждання, враховуючи характер та тривалість страждань позивача, які виразилися в моральних стражданнях та переживаннях, викликаних з приводу неправомірної бездіяльності  з боку відповідача.

          На підставі ст. ст. 22, 1166, 1167, 1174 ЦК України, ст. ст. 3, 8, 55, 56, 68 ОСОБА_7 України, п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, та керуючись ст. ст. 5, 60, 213, 214, 215 ЦПК України, суд –  

 ВИРІШИВ:

 Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_6 управління юстиції у Донецькій області про відшкодування моральної шкоди – задовольнити частково.

 Стягнути з ОСОБА_6 управління юстиції у Донецькій області на користь ОСОБА_5 у відшкодування моральної шкоди  2 000 ( дві тисячі ) гривень.

      

 Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення в повному обсязі. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Суддя                                                                                                 О.І. Орєхов

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація