Справа №22-5445-2008 Головуючий у 1 інстанції Сенчишин Ф.М.

Категорія 26 Доповідач Олейникова Л.С,

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2008 року Апеляційний суд Донецької області у складі: Головуючого судді Соломахи Л.І,

Суддів Олєйниковій Л.С., Шевченко В.Ю., При секретарі Петрушенко В.О.,

В присутності ОСОБА_1,представника ФСС Матеріной О.О., Розглянувши у відкритому судовому засіданні місті Донецьку апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Торезі Донецької області на рішення Торезького міського суду Донецької області від 23 червня 2008 року за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Торезі Донецької області, третя особа на боці відповідача ,яка не заявляє самостійних вимог Державне підприємство „Торезантрацит" про стягнення грошового відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок трудового каліцтва та професійного захворювання,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Торезького міського суду Донецької області від 23 червня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково та з виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Торезі на його користь стягнуто в рахунок відшкодування моральної шкоди ,пов"язаною з ушкодженням здоров"я на виробництві 18000 грн.

Не погодившись з рішенням суду, виконавча дирекція Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві в місті Торезі подали апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права ,просять скасувати рішення місцевого суду та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

При цьому посилаються на те, що позивачем не надано доказів про спричинення йому моральної шкоди у зв"язку з професійним захворюванням, не надано і не проведено МСЕК на предмет моральних страждань .На їх думку, моральну шкоду повинно відшкодовувати підприємство, яке не забезпечило безпечні умови праці свого робітника. Судом не врахованого виплата моральної шкоди Фондом не передбачена.

У судовому засіданні представник ФСС Матеріна О.О. підтримала доводи апеляційної скарги, просить її задовольнити, рішення суду скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Позивач ОСОБА_1 заперечував проти доводів апеляційної скарги ,просить її відхилити, рішення суду залишити без змін.

Представник третьої особи в судове засідання не з"явився,про часм та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю - доповідача ,пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга виконавчої дирекції

Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві не підлягає задоволенню,а рішення суду першої інстанції зміні чи скасуванню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу якщо встановлює,що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року в редакції від 21 листопаду 2002 року, п. «є» ст.21 і ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворюваннях , що послужили причиною втрати працездатності « від 23 вересня 1999 року з наступними змінами і доповненнями /далі Закону України/, що були чинними на час виникнення правовідносин між сторонами/,а також з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року №1-9/2004 страхові виплати за моральну шкоду ,при наявності заподіяння цієї шкоди потерпілому, повинні провадитися Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійний захворювань України.

При вирішенні справи судом першої інстанції обгрунтовано встановленого ОСОБА_1з 30 липня 1979 року по 31 липня 2004 року перебував у трудових відносинах з шахтою ВП „Шахта Прогрес" ДП „Торезантрацит" ,де працював гірничим монтажником очисного вибою підземно/ а.с.3-4/. Працюючи в умовах впливу несприятливих факторів, отримав професійне захворювання -хронічний обструктивний бронхіт пилової етіології другої стадії, емфіземе легенів /а.с. 11-12/ та по висновку МСЕК від 18 березня 2004 року йому встановлено вперше вказане професійне захворювання з частковою втратою працездатності на 40 відсотків та 15% повторно за трудовим каліцтвом 1987 року безстроково/а.с.6/.

Погіршення стану здоров"я у зв"язку з професійним захворюванням привело до фізичних страждань, стану здоров"я, змінам в образі життя та потребують від нього додаткових зусиль для його організації.

Таким чином, право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача ще до набрання чинності Закону України № 717 від 23 лютого 2007 року про внесення змін до ЗУ „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків...",котрим виключена обов"язковість Фонду по сплаті моральної шкоди.

За вказаних обставин суд першої інстанції дійшов правильного і обгрунтованого висновку щодо спричинення позивачу внаслідок професійного захворювання моральної шкоди.

Всупереч доводам апеляційної скарги та відповідно до ч.3 ст.34 Закону України висновок МСЕК про встановлення наявності чи відсутності спричинення моральної шкоди особам, у яких встановлено стійку втрату працездатності внаслідок шкідливих умов праці, не є обов"язковим, оскільки спричинення моральної шкоди в таких випадках є очевидним.

Визнаючи розмір моральної шкоди, судом першої інстанції правильно враховані роз"яснення, що містяться в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України „ Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди „ №4 від 31 березня 1995 року., з наступними змінами та доповненнями, розмір моральної /немайнової/шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань...Зокрема враховується характер і тривалість страждань, стан здоров"я потерпілого, тяжкість заподіяної травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

При цьому судом першої інстанції правильно врахованого позивач відчував і відчуває фізичні страждання, частково втратив професійну працездатність, яка не може бути відновлена, здоров"я та виходячи з засад розумності ,виваженості та справедливості стягнув на користь позивача саме 18000 грн.

Разом з тим, суд першої інстанції правильно відмовив позивачу у частині вимог про стягнення компенсації моральної шкоди за нещасний випадок на виробництві, яке мав місце 31 грудня 1987 році ,оскільки і трудове каліцтво ,і перший висновок МСЕК в 1988 році про встановлення стійкої втрати працездатності по нещасному випадку у Васіна Г.В .наступив до вступу в дію Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворюваннях , що послужили причиною втрати працездатності « від 23 вересня 1999 року та ст.1168 ЦК України, на підставі чого позивач просить стягнути моральну шкоду . Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду. Рішення суду відповідає вимогам закону і підстав для його скасування немає. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального законодавства, що призвело або могло призвести для неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 307 ч.1п.1,308,313,314 ч.1 п.1,315 ЦПК України апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Торезі Донецької області відхилити.

Рішення Торезького міського суду Донецької області від 23 червня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.