Справа №2а-2315/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2009 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого - судді Орєхова О.І.,
при секретарі – Кобець А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС БДПС м. Донецька при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В:
10 липня 2009 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС БДПС м. Донецька при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на наступні обставини.
Інспектором ДПС взводу БДПС м. Донецька 16.03.2009 року було винесено Постанову АН 223779 по справі про адміністративне правопорушення. Даною постановою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 260 грн. за скоєння адміністративного порушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП України.
Як вбачається з тексту постанови, інспектором було встановлено, що мій автомобіль НОМЕР_1, о 12год. 18хв. здійснив зупинку та стоянку ближче ніж 10 метрів від пішохідного переходу, чим допустив порушення п. 15.19 “г” ПДР України.
В постанові також зазначений серійний номер приладу 0810730, але не вказано яким саме фотоапаратом здійснювалось фотографування вищезгаданих подій.
Вказану постанову позивач отримала поштою 30.06.2009 р. разом з доданим до неї «фото» та сповіщенням, яким її інформують про необхідність ознайомлення з матеріалами адміністративної справи.
Як зазначено в постанові, вона була направлена на адресу позивача 05.06.2009 року, тобто через два з половиною місяця після її складання.
Винесену постанову від 16.03.2009 р. вважає незаконною і такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.
По-перше, ОСОБА_1Ю не порушувала правила дорожнього руху за визначених у постанові обставин, тобто відсутня подія правопорушення.
По-друге, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, за результатом якої було складено оскаржувану постанову, не було дотримано правових норм, що регулюють порядок провадження у справах по адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як передбачено ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення , поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог, встановлених ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою. Протокол про адміністративне порушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Виключення з цього правила, коли протокол не складається, передбачені статтею 258 КУпАП.
Як вбачається з норми вказаної статті, у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.
Відповідно до ст. 14-1 КУпАП, посилання на яку міститься у тексті оскаржуваної постанови, до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
З огляду на наведені норми закону, вважає неправомірними дії інспектора ДПС, а складену ним постанову - незаконною. Так, якщо б 16.03.2009 р. дійсно мало б місце скоєння порушення Правил дорожнього руху, за яке законом передбачено адміністративну відповідальність, інспектор ДПС, встановивши цей факт, повинен був зупинити транспортний засіб і виконати усі перелічені вище вимоги щодо фіксації правопорушення шляхом складання протоколу з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП, в тому числі, зазначити в протоколі відомості про особу, що скоїла правопорушення, місце, час вчинення і суть правопорушення, прізвища, адреси свідків, якщо вони є; ознайомити мене з протоколом, надати мені можливість дати свої пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, запропонувати мені і свідкам підписати цей протокол. Крім того працівник ДАІ повинен був при складенні протоколу роз'яснити їй, як особі, що притягається до адміністративної відповідальності, її права і обов'язки, передбачені законом.
У випадку з винесенням оскаржуваної постанови нічого з наведеного переліку дій не було зроблено, протокол про адміністративне правопорушення взагалі не складався, постанова про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності була винесена без її відома та участі, що є грубим порушенням порядку провадження справ про адміністративні правопорушення.
Використання інспектором ДПС невідомого приладу з серійним номером 0810730, на що є посилання в тексті постанови, не обумовлює можливість застосування у даному випадку ст.14-1 та ст. 258 КУпАП і не звільняє працівників ДАІ від необхідності обов'язкового дотримання правил щодо складання протоколу та інш.
Вказаними нормами закону передбачається можливість винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення без складання протоколу, без участі особи яка, притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку коли правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху фіксується згаданими вище технічними засобами, які працюють в автоматичному режимі, тобто в режимі, коли виключена можливість втручання або впливу людини в роботу приладу.
Фотоапарат, який застосовувався працівниками ДАІ з метою фіксацій порушень ПДР України, не є автоматичним засобом фото - чи відео фіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, який керувався ним безпосередньо або через комп'ютер. Отже здійснена працівником ДПС фотозйомка, що проведена з використанням фотоапарату невідомої марки не може вважатися такою, що здійснена в автоматичному режимі у сенсі ст. 14-1 КУпАП.
Що ж до отриманого ОСОБА_1 зображення, яке важко назвати фотознімком автомобіля, то воно взагалі не може сприйматися як доказ, оскільки воно не є інформативним щодо фактичних обставин справи, з нього не вбачається і не можна зробити висновок, де саме було зроблено фото авто, достовірно ідентифікувати його за індивідуальними ознаками (марка, модель, колір і навіть номер), абсолютно неможливо зрозуміти рухається чи стоїть автомобіль, і в якій частині дороги або узбіччя знаходиться.
Використання такого «фотодокументу» у якості єдиного доказу по справі про адміністративне правопорушення, на якому ґрунтується оскаржувана постанова, не відповідає принципам всебічності, повноти і об'єктивності з'ясування обставин, що передбачені ст. 245 КУпАП.
Крім того, у постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото- фіксацію, яким чином, у якому режимі, в який період часу вона проводилася, тощо та і взагалі відсутні данні, що така фіксація проводилася. Між тим, це повинно бути зафіксовано, тим більше, що у відповідності до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено наказом МВС 13.11.2006 №1111), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників.
Як зазначено в постанові, правопорушення нібито було зафіксовано на бульварі Пушкіна біля пішохідного переходу, але позивач могла зупинити автомобіль для того, щоб пропустити пішоходів.
Згідно ст. 258 КУпАП копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови. Отже у випадку, що розглядається, постанову від 16.03.2009 р. повинні були надіслати позивачці до 19.03.2009 р. Фактично ж в постанові зазначено, що вона була направлена 05.06.2009 р. (вих. № д/т4009), а отримана нею 30.06.2009 року.
Згідно ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом 10 днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
З огляду на викладені обставини затримки одержання нею тексту постанови, вважає, що причини пропуску строку, встановленого для оскарження постанови, є поважними і наявні достатні підстави для поновлення строку на оскарження вказаної постанови.
Крім того, ст. 38 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяця з дня вчинення правопорушення. В її випадку постанова була направлена на мою адресу через два з половиною місяця з дня її винесення.
Виходячи з вищевикладеного, вважає постанову незаконною та винесенню з грубим порушенням адміністративно-процесуального законодавства, а також такою, що підлягає скасуванню.
Просила суд скасувати поновити строк оскарження постанови АН 223779 від 16 березня 2009 року по справі про адміністративне правопорушення, визнати незаконною та скасувати постанову АН 223779 від 16 березня 2009 року по справі про адміністративне правопорушення.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явилася, про час та місце слухання справи була повідомлена належним чином, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, про час та місце слухання справи повідомлена, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с. 22).
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, про що свідчить телеграма в матеріалах справи (а.с. 21), та не сповістив суд про причини своєї неявки, заперечення на позов не надав.
Суд, вивчивши докази по справі в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
16.03.2009 року інспектором ДПС БДПС ОСОБА_3 була винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення АН 223779, згідно до якої ОСОБА_1 була визнана винною у скоєні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП (а.с. 5).
Також з даної постанови по справі про адміністративне правопорушення від 16.03.2009 року видно, що 16.03.2009 року о 12 годині 18 хвилин на б. Пушкіна – гот. Київ у м. Донецьку керувала автомобілем марки “Mitsubishi Lancer”, державний номерний знак НОМЕР_2, здійснила зупинку та стоянку ближче ніж 10 м від пешехідного переходу, чим порушила вимоги п. 15.9 “г” ПДР України, була визнана винною у скоєні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Як вбачається з матеріалів справи позивач в своїй позовній заяві зазначив те, що інспектором вказано, що водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки “Mitsubishi Lancer”, державний номерний знак НОМЕР_2, порушила правила зупинки та стоянки.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення була направлена на адресу позивача 05.06.2009 року, але позивач отримала її поштою 30.06.2009 р. разом з доданим до неї «фото» та сповіщенням, яким її інформують про необхідність ознайомлення з матеріалами адміністративної справи.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КУпАП на водіїв накладається адміністративне стягнення за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки , стоянки , проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходам, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Відповідно до п. 15.9 “г” ПДР України зупинка забороняється на пешехідних переходах та ближче 10 м від них з обох сторін, крім випадків надання переваги в русі.
Згідно із п.2.10 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення затвердженої Інструкцією МВС від 22.02.2001 р. № 185 «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення «усі реквізити постанови заповнюються розбірливим почерком, українською мовою. Оскаржувана постанова заповнена нерозбірливим почерком, не розбірливо видно фамілію і ініціали особи, яка винесла цю постанову, а також серійний номер спецзасобу «Візір».
Згідно із п. 12.12.6 Інструкції «при порушенні учасником дорожнього руху Правил дорожнього руху працівник ДПС складає протокол про вчинення адміністративного правопорушення, який є обов’язковим, але такий працівником ДПС складений не був.
Також у відповідності до п. 13.2 Інструкції до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використанням цих приладів. З оскаржуваної постанови не видно, чи вивчив цю інструкцію відповідач та чи здав він відповідний залік.
Відповідно до змісту ст. 14-1 КУоАП, фіксація правопорушень в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху проводиться працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у встановленому законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, провину даної особи в його скоєні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показами технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, які торкаються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей та документів, а також іншими документами.
Як вбачається з матеріалів справи, дане зображення на фотознимку, не може сприйматися як доказ, оскільки воно не є інформативним щодо фактичних обставин справи, з нього не вбачається і не можна зробити висновок, де саме було зроблено фото автомобіля, достовірно ідентифікувати його за індивідуальними ознаками (марка, модель, колір), неможливо зрозуміти рухається чи стоїть автомобіль, і в якій частині дороги або узбіччя знаходиться (а.с. 7).
Таким чином, в порушення ст. 251 КУпАП, відповідачем не надані будь-які фактичні дані, на підставі яких була б встановлена наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, винність в його вчиненні.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора ДПС БДПС м. Донецька при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 251, 252, 288 КУпАП України, ст. ст. 17, 160-163 КАС України, суд, –
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги задовольнити.
Постанову про адміністративне правопорушення № АН 223779 від 16.03.2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП – скасувати.
Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Ворошиловського районного
суду м. Донецька О.І.Орєхов