Справа № 1 – 196/ 2009 р.
ПОСТАНОВА
07 жовтня 2009 року Самбірський міськрайонний суд
Львівської області
в складі головуючого – судді Галина В.П.,
при секретарі Задорожній В.Б.,
з участю прокурора Коліщук З.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Самборі кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 197 - 1 КК України, -
в с т а н о в и в:
Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він у період з літа – осені 2006 року до липня 2008 року за власною ініціативою, в порушення вимог ст. 112 ЗК України спорудив паркан у смузі відчуження під мостом, яка є охоронною зоною на автодорозі Нижанковичі – Самбір – Дрогобич – Стрий на ділянці 51+905. При будівництві паркану ОСОБА_1, залив фундамент глибиною понад 0,5 м та використовував у будівництві шутер (щебінь) і цемент. Який привозив з власного подвір’я з с. Ралівка, Самбірського району, а також верх паркану прикріпляв бляхою до моста, тим самим вчинив самовільне зайняття земельної ділянки в охоронній зоні, яка згідно ст. 31 Закону України «Про транспорт» належить до земель транспорту і дорожнього господарства і є смугою відчуження мостової споруди.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав частково і показав, що у 2006 році на земельній ділянці, яка нікому не належала він побудував огорожу, бо з сторони озера йшов поганий запах, крім того під мостом збиралися наркомани, влаштовували п’янки. До органів місцевого самоврядування для отримання дозволу на будівництво огорожі не звертався, оскільки не знав, що потрібно такий дозвіл.
Будівництво огорожі розпочав в серпні 2006 року і у вересні цього ж року закінчив. Нічого там не будував, лише залив фундамент, поставив стовпчики і огородив.
Жоден з органів місцевого самоврядування з приводу будівництва даної огорожі його не попереджав і приписів щодо недопустимості будівництва не давав.
Допитані судом свідки ОСОБА_2, Соха. Д.А.,ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, та ОСОБА_6 показали суду, що в результаті будівництва їм нанесено матеріальну шкоду, тому вони вважають себе потерпілими по даній справі.
Вислухавши учасників судового розгляду суд прийшов до висновку, що кримінальну слід направити на додаткове розслідування з мотивів
неповноти досудового слідства та невідповідності обвинувального висновку ст. 223 КПК України.
Так, в судовому засіданні встановлено, що при досудовому слідстві не встановлено час вчинення злочину, а тому не пред’явлено конкретне обвинувачення.
Крім цього, допитані в судовому засіданні свідки, які показали, що в результаті будівництва їм завдано матеріальну шкоду, а тому вони вважають себе потерпілими по даній справі, а тому досудовим слідством слід вирішити питання про визнання ОСОБА_2, Сохи Д,А., ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 потерпілими по справі.
Крім цього, обвинувачення, яке сформульоване в постанові про пред’явлення обвинувачення не відповідає обвинуваченню сформульованому в обвинувальному висновку, тому обвинувальний висновок не відповідає вимогам ст. 223 КПК України.
Керуючись ст. 281 КПК України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 197 – 1 КК України направити прокурору Львівської області для проведення додаткового розслідування.
Запобіжний захід – підписку про невиїзд відносно ОСОБА_1 залишити без змін до вступу постанови у законну силу.
На постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області протягом семи діб з моменту її проголошення.
Суддя підпис
Згідно з оригіналом
Голова суду ОСОБА_10