Справа № 22 ц - 823 Головуючий у суді 1 інст. Охрімчук І.Г.
Категорія 37 Судця - доповідач Кашапова Л.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2009 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Кашапової Л.М.
суддів Снітка С.О.
Олексієнка М.М.
при секретарі Сухоребрій Т.А.,
з участю відповідача ОСОБА_1, представника
Олевської міської ради Ставської К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Олевської міської ради Житомирської області, Олевської державної податкової інспекції Житомирської області, ОСОБА_3, ОСОБА_1 про встановлення факту перебування у фактичних шлюбних відносинах, визнання права на отримання спадщини, визнання права власності на спадкове майно
та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1, Олевської державної податкової інспекції Житомирської області про встановлення факту родинних відносин, встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно
за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_4 на рішення Олевського районного суду Житомирської області
від 03 лютого 2009 року, -
встановила:
В липні 2008 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до Олевської міської ради Житомирської області, в якому просила визнати за нею право власності на спадкове майно у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1, що залишилось після смерті її чоловіка ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
В листопаді 2008 року ОСОБА_2 подала додаткову позовну заяву, в якій просила визнати фактичні шлюбні стосунки, спільне проживання, ведення спільного господарства між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в період з 1970 року і до дня смерті ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2, тобто встановити факт перебування у фактичних шлюбних відносинах; визнати право ОСОБА_5 на отримання спадщини у вигляді будинку АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_6; визнати за нею, ОСОБА_2, право власності на будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування.
Посилалась на те, що вона як дружина і спадкоємиця першої черги після чоловіка ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, має право на спадщину - житловий будинок із господарськими приміщеннями по АДРЕСА_1, яка залишилась ОСОБА_6 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6, з якою він перебував у фактичних шлюбних відносинах у період з 1970 року по жовтень 1985 року.
В процесі розгляду справи до участі в ній в якості співвідповідачів притягнуто Олевську ДПІ Житомирської області, ОСОБА_3, ОСОБА_1
В січні 2009 року ОСОБА_3 звернувся в суд з зустрічним позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_1, Олевської ДГЯ Житомирської області, в якому просив встановити факт родинних відносин між ним та його рідною сестрою ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, встановити факт прийняття ним спадщини після смерті сестри та визнати за ним право власності на спадкове майно: житловий будинок з господарськими спорудами АДРЕСА_1.
Посилався на те, що він є рідним братом ОСОБА_6, якій за життя належав на праві власності житловий будинок за вказаною адресою. Сестра померла ІНФОРМАЦІЯ_2, він за власні кошти її поховав, доглядав за будинком, надав дозвіл співмешканцю сестри ОСОБА_6 проживати в будинку, тобто фактично вступив в управління та володіння спадковим майном.
Зазначав, що встановлення юридичних фактів йому необхідне для оформлення спадщини після смерті рідної сестри ОСОБА_6, так як офіційно оформити спадщину він не мав можливості в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок.
Рішенням Олевського районного суду Житомирської області від 03 лютого 2009 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Позов ОСОБА_3 задоволено.
Встановлено факт, що ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 є рідною сестрою ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4.
Встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_3, а саме житлового будинку із господарськими приміщеннями по АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на спадщину, а саме на
житловий будинок із господарськими приміщеннями по
АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі представник позивачки ОСОБА_4 порушує питання про скасування рішення суду та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що судом неповно з'ясовано обставини справи, порушено вимоги матеріального та процесуального закону, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.
Зокрема, апелянт вказує на те, що суд формально дослідив родинні стосунки між ОСОБА_6 та ОСОБА_3, який через нотаріальну контору спадщину не приймав, спірним майном не цікавився. Посилання суду на відсутність підстав, передбачених ст.256 ЦПК України, на думку скаржника, є невірним, оскільки, позивачка ОСОБА_2 навела безспірні докази, що підтверджують факт перебування її чоловіка ОСОБА_5 у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_6, а отже, вони є достатніми для визнання за нею права власності на спадкове майно.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.ЗОЗ ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст.ст. 529, 530, 548, 549 ЦК України 1963 року, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (актовий запис про смерть №72 від 17.10.1985 року, скл. Олевським райвідділом РАЦС) і після її смерті відкрилася спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1, що належав померлій на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Олевською державною нотаріальною конторою 22.10.1963 року згідно реєстрового номера 1170 (а.с.73,74).
Спадкоємців першої черги після смерті ОСОБА_6 не встановлено. До дня смерті ОСОБА_6 разом з нею проживав її співмешканець ОСОБА_6 (а.с.74,123).
Витрати в зв'язку з похованням ОСОБА_6 взяв на себе її рідний брат ОСОБА_3, який вступив у володіння та управління спадковим майном відразу після смерті сестри, розпорядився її речами, дозволив і надалі користуватися безоплатно будинком померлої її співмешканцю ОСОБА_6
Офіційно оформити спадщину ОСОБА_3, як спадкоємець другої черги, не міг в зв'язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих
документів на домоволодіння та відсутністю документів, що
видаються органами реєстрації актів цивільного стану, які встановлюють факт родинних відносин з померлою ОСОБА_6, що підтверджується письмовою відмовою Олевської державної нотаріальної контори та листами відділу РАЦС Рокитнівського районного управління юстиції Рівненської області (а.с.124,139). До того ж на даний час існує спір щодо спадкового майна.
Після смерті ОСОБА_6 її співмешканець ОСОБА_6 уклав шлюб з ОСОБА_7, який було зареєстровано 29.04.1986 року в Олевському райвідділі ЗАГС Житомирської області згідно актового запису №27. Після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_2 (а.с.6).
ОСОБА_2 проживала разом з чоловіком в будинку АДРЕСА_1 і була зареєстрована за місцем проживання (а.с.71). ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер (а.с.6,74). З 19 січня 2005 року по даний час позивачка знаходиться на лікуванні в Кишинському стаціонарному відділенні по обслуговуванню одиноких непрацездатних громадян Олевського територіального центру (а.с.70).
Документальних доказів про те, що ОСОБА_2 належала до кола спадкоємців після смерті ОСОБА_6 суду не надано. Не здобуто при розгляді справи і будь-яких доказів того, що після смерті чоловіка позивачки відкрилася спадщина на майно, в тому числі і спірне, яке б належало ОСОБА_6 на праві власності.
Зазначені ОСОБА_2 в позовній заяві правові підстави вимог, зокрема щодо встановлення факту перебування у фактичних шлюбних відносинах, спільного проживання та ведення спільного господарства її померлого чоловіка з ОСОБА_6 в період з 1970 року до 16.101985 року, який необхідний для подальшого підтвердження спадкових прав позивачки на спірне домоволодіння, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки таким фактом не породжуються юридичні наслідки та не врегульовується питання здійснення права на спадщину на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_6
Крім того, померлий ОСОБА_6 за життя не ставив таких вимог у встановленому законом порядку, а після його смерті ОСОБА_2 не має процесуальної дієздатності виступати від його імені чи ставити питання про захист його майнових і немайнових прав та інтересів.
За вказаних обставин суд прийшов до обгрунтованого висновку про те, що в задоволенні позову ОСОБА_2 про встановлення факту перебування ОСОБА_5 у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_6 в період з 1970 по ІНФОРМАЦІЯ_2, визнання за ним права на отримання спадщини після смерті ОСОБА_6, визнання за нею права власності на спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_5 слід відмовити за безпідставністю позовних вимог.
Правильними являються і висновки суду щодо встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, та
його померлою рідною сестрою ОСОБА_6, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3, оскільки оригінали їх свідоцтв про народження не збереглися і документально підтверджено неможливість отримання копій актових записів про народження. Актовим записом про шлюб №4 від 18.04.1949 року, що був зареєстрований в Кам'янській сільській раді Рокитнівського району Рівненської області, підтверджено зміну дівочого прізвища ОСОБА_6 на шлюбне ОСОБА_6 (а.с.124).
Той факт, що ОСОБА_3 та ОСОБА_6 є рідними братом і сестрою, підтверджується довідкою виконкому Кам'янської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області, якою посвідчені пояснення свідків ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_7, поясненнями відповідача ОСОБА_1 (а.с.130).
Доведеними і такими, що грунтуються на вимогах закону є і висновки суду щодо задоволення вимог зустрічного позову про встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_3, як спадкоємцем другої черги, після смерті рідної сестри ОСОБА_6 та визнання права власності ОСОБА_3 на спадкове майно у вигляді домоволодіння АДРЕСА_1.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд безпідставно встановив факт прийняття спадщини ОСОБА_3, оскільки той не подав в нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини протягом 6 місяців після смерті ОСОБА_6, є необгрунтованим і надуманим, оскільки згідно вимог ст.549 ЦК України 1963 року як дії щодо фактичного вступу в управління і володіння спадковим майном, так і дії щодо подачі державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяви про прийняття спадщини, являються самостійними підставами для визнання особи такою, що прийняла спадщину. І саме неподача спадкоємцем у встановлений законом строк заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори викликає необхідність звернення до суду з вимогою про встановлення факту прийняття спадщини з посиланням на обставини, що свідчать про те, що спадкоємець фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
Доводи апелянта щодо розбіжностей в написанні прізвища відповідача ОСОБА_3 та дівочого прізвища його дочки - відповідача ОСОБА_1 у її свідоцтві про народження (ОСОБА_1), висновків суду не спростовують, так як ОСОБА_1 не заявляла самостійних вимог на спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_6, та й не мала правових підстав для таких вимог згідно діючого на час відкриття спадщини законодавства, і судом не вирішувались питання про її майнові права та інтереси.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на неправильне застосування норм матеріального закону чи порушення норм процесуального закону, які призвели чи могли призвести до неправильного вирішення справи.
Суд повно з'ясував обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин, дав належну оцінку зібраним по справі доказам,
доводам і запереченням сторін і постановив законне та обґрунтоване рішення. Підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 308, 317 ЦПК України, колегія суддів -
ухвалила:
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Олевського районного суду Житомирської області від 03 лютого 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.