Справа №22ц-1026  Головуючий у суді першої інстанції Колупаєв В.В.

Категорія : 27 Доповідач : Снітко C.O.

УХВАЛА

Іменем України

8 квітня 2009 року колегія суддів судової палати з цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого Снітка C.O.,

суддів Кашапової Л.М.,

Олексієнка М.М.,
секретаря Котлярчук Т.К. 

з участю відповідача 

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовом акціонерного банку "Енергобанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредиту за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 10 лютого 2009 року,

ВСТАНОВИЛА:

18.10.2008 р. акціонерний банк „Енергобанк" пред'явив позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач зазначив, що 26.10.2006 р. відповідач отримав кредит в розмірі 4800 грн. Через 30 днів після звільнення повинен був повернути отримані кошти, але 2558 грн. 16 коп. не повернув.

Тому позивач просив суд про задоволення позову.

Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 10 лютого 2009 року позов задоволено. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного банку „Енергобанк" 2558 грн. 16 коп. заборгованості за кредитним договором, 51 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.

Y апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати, рішення суду та постановити нове, яким банку в позові відмовити, оскільки вважає, що рішення постановлене з істотним порушенням норм матеріального і процесуального права і не відповідає фактичним обставинам справи. Він письмового дозволу на розкриття банківської таємниці не давав, в зв'язку з чим відповідно до ст. 59 ЦПК Утрати, суд не міг брати до уваги доказів, одержаних з порушенням порядку, встановленого законом.

Суду не було надано жодного розрахункового документа, який би свідчив про отримання ним грошових коштів по кредитному договору.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду у межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги, виходячи із наступного.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона
(позикодавець) передає у власність другій стороні ( позичальникові) грошові
кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових
коштів. Із матеріалів справи видно, що 26.10.2006р. відповідач з позивачем уклали

договір про надання споживчого кредиту, згідно якому відповідач позичив у позивача 4800 грн. та зобов'язувався повернути ці кошти ( а.с.5). Відповідно до пункту 3.4.5 вказаного договору, при припиненні трудових відносин між сторонами, термін користування кредитними коштами вважається таким, що припинявся. Таким чином, через 30 днів після звільнення з роботи в банку, відповідач повинен був повністю повернути Енергобанку отримані кредитні кошти. Проте станом на 1.10. 2008 року ОСОБА_1 заборгував банку з врахуванням відсотків та пені 2558грн. 16 коп. Добровільно погасити борг відмовився, тому суд обгрунтовано задовольнив позовні вимоги банку.

Рішення суду постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і відповідає фактичним обставинам справи.

Розрахунковий документ, про який йдеться у апеляційній скарзі, знаходиться наа.с. 15-16.

У апеляційній скарзі відповідач не навів доказів, які судом були отримані з порушенням порядку, встановленого законом.

Оскільки рішення суду відповідає вимогам закону та зібраним по справі доказам, то підстав для його скасування колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст. 303,. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 10 лютого 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та з цього моменту протягом двох місяців може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.