Справа № 22-1524 Головуючий у 1 інстанції:
2009 р. Полянчук Б.І.
Суддя-доповідач: Поляков О.З.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2009 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Полякова О.З.
Суддів : Боєвої В.В.
Давискиби Н.Ф. При секретарі: Тахтаул О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
Закритого акціонерного товариства (даліЗАТ) «Бердянськбуд» на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23 січня 2009 року по справі за позовом ЗАТ «Бердянськбуд» до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2008 року ЗАТ «Бердянськбуд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
В позові зазначалось, що ЗАТ «Бердянськбуд» є власником гуртожитку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 В зазначеному гуртожитку в кімнаті №103-а зареєстрований ОСОБА_1, який більш ніж 5-ть років там не проживає.
Просили суд усунути перешкоди у здійсненні права власності ЗАТ «Бердянськбуд» шляхом визнання ОСОБА_1 таким, що втратив право на користування житловим приміщенням - кімнатою №103-а в гуртожитку по АДРЕСА_1
12.11.2008 року позивач подав уточнюючий позов, вказуючи, що відповідачу його дружині та дочці була надана АДРЕСА_1 на підставі рішенням виконкому Бердянської міськради від 14.04.1994 року куди вони на підставі ордеру і вселилися. У АДРЕСА_1 зареєструвалися тільки ОСОБА_2, ОСОБА_3, а з 19.09.1995 року син ОСОБА_4 Відповідач залишився зареєстрованим у спірному жилому приміщенні, чим перешкоджає позивачу у користуванні та розпорядженні своїм майном. Просили усунути перешкоди у здійсненні права власності ЗАТ «Бердянськбуд» шляхом визнання ОСОБА_1 таким, що втратив право на користування жилим приміщенням у АДРЕСА_1
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23 січня 2009 року у задоволені позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням ЗАТ «Бердянськбуд» подало апеляційну скаргу в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинами справи, на порушенням норм процесуального права, просять рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги ЗАТ «Бердянськбуд» задовольнити.
Вислухавши доповідача, учасників процесу, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст.308 ЦШС України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи ЗАТ « Бердянсбькбуд» є власником гуртожитку по АДРЕСА_1 Запорізької області на підставі свідоцтва про право власності від 09.12.2003 року.
Згідно виписки з протоколу від 27.02.1989 року АДРЕСА_1 була надана ОСОБА_2 на склад її сім'ї - чоловіка ОСОБА_1 та доньки ОСОБА_3
В подальшому на підставі ордеру № 96 від 15.04.1994 року ОСОБА_2 була надана на сім'ю з трьох чоловік АДРЕСА_1 В ордер на отримання квартири було вписано також відповідача ОСОБА_1.
Позивач посилаючись на те, що відповідач більш ніж 5 років не проживає в гуртожитку та вибув на інше постійне місце проживання за адресою АДРЕСА_1 вважають ,що він втратив право користування жилою площею в квартирі гуртожитку.
Дійсно відповідач ОСОБА_1 вписаний в ордер при наданні його дружині ОСОБА_2 АДРЕСА_1. Ордер є підставою для вселення в житло. Однак даних про те, що відповідач скористався таким правом в справі не має. З реєстрації в гуртожитку він не знімався дані про вселення його в квартиру також відсутні.
Згідно довідки ОСМД « Гідравлік» в АДРЕСА_1 проживають та зареєстровані ОСОБА_2, ОСОБА_3 та неповнолітній ОСОБА_4
Згідно свідоцтва про право власності на житло від 25.04. 2006 року квартира приватизована на вказаних осіб по 1\3 частки.
Шлюб між ОСОБА_2. та ОСОБА_1 розірвано 03.02.1998 року ,що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу.
Даних про те, що відповідач має інше житло ,крім спірної квартири в гуртожитку не має.
За змістом ст..9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного приміщення, або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку ,передбачених законом.
Таким ,чином судова колегія вважає, що позивачем не доведено факту вибуття відповідача на інше постійне місце проживання в АДРЕСА_1 ,районний суд вірно встановив характер спірних правовідносин ,надав належну оцінку зібраним доказам по справі і правомірно відмовив в задоволенні позову за його необґрунтованістю.
На думку судової колегії ,рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону та матеріалам справи ,доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 307,308,317 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ЗАТ «Бердянськбуд» - відхилити.
Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23 січня 2009 року по цій справі - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.