Справа № 22Ц-2476/2008p. Суддя 1-ї інстанції: Тихонечко M.I.

Категорія- 51 Суддя-доповідач апеляційного суду: Галущенко О.І

РІШЕННЯ

Іменем України

2008 р. листопада місяця, 26 дня Судова колегія судової палати в

цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої: Галущенка О.І

суддів: Колосовського СЮ.

Шолох З.Л.

при секретарі: Фірсовій Т.В.

за участю -

представника

відповідача - Мазуренка А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за

апеляційною скаргою ВАТ ЕК «Миколаївобленерго» на рішення Врадіївського районного суду Миколаївської області від 20.08.2008 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ ЕК «Миколаївобленерго» про стягнення незаконно утриманих членських профспілкових внесків, відшкодування моральної шкоди,

встановила:

21.05.2008 р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до ВАТ ЕК «Миколаївобленерго» про стягнення незаконно утриманих членських профспілкових внесків, відшкодування моральної шкоди.

Позивач зазначав, що працював у відповідача на різних посадах, але не був членом профспілкової організації підприємства.

В той же час, з 1997 з його заробітної плати безпідставно утримувалася частина заробітку на сплату членських профспілкових внесків.

Всього за 9 років 7 місяців незаконно утримано 763 грн.

Про незаконність утримань він дізнався лише у 2007 р.

Посилаючись на ці обставини, він просив поновити строк для звернення за захистом порушеного права, стягнути з відповідача зазначені кошти та відшкодувати моральну шкоду, завдану порушенням його трудових прав у розмірі 1000 грн.

Рішенням Врадіївського районного суду Миколаївської області від 20.08.2008 р. постановлено про задоволення позову частково.

Зазначеним рішенням на користь позивача стягнуто з відповідача 763 грн. в рахунок незаконно утриманих коштів із заробітної плати, 100 грн. в рахунок компенсації моральної шкоди та на користь держави 81 грн. у відшкодування судового збору та витрат на і.т.з.

В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення і ухвалення нового про відмову у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на неналежну оцінку доказів, необгрунтованність висновків суду щодо поважності причин пропуску строку захисту порушеного трудового права.

Перевіряючи законність та обгрунтованність рішення, відповідно до правил ст. 303 ЦПК України, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до приписів ст. 233-234 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору до суду у тримісячний

строк з дня, коли він дізнався, або повинен був дізнатися про порушення свого права.

При цьому, порушене право підлягає захисту лише в тому випадку, якщо зазначений строк пропущено з поважних причин.

З матеріалів справи вбачається, що позивач працював у відповідача на різних посадах, але не був членом профспілкової організації підприємства.

В той же час, з 1997 з його заробітної плати безпідставно утримувалася частина заробітку на сплату членських профспілкових внесків.

Всього за 9 років 7 місяців утримано 763 грн.

З наданих суду самим же позивачем розрахункових листків, починаючи з травня 1997 р. видно, що в них зазначено про утримання із заробітної плати профспілкових внесків.

Позивач стверджує, що ніколи не писав заяву про прийняття його до складу профспілки підприємства.

В свою чергу, відповідач не надав доказів, які б спростовували ці твердження.

Встановлене свідчить про те, що з травня 1997 р. позивач мав знати про безпідставне утримання з його заробітної плати профспілкових внесків, але ні до адміністрації роботодавця з вимогою про повернення коштів ні до суду з відповідним позовом не звертався, пропустивши, таким чином, передбачений ч.1 ст. 233 КЗпП України, трьохмісячний термін.

Посилання позивача на те, що про порушене право дізнався лише у квітні 2007 р. та у зв'язку з тривалою судовою процедурою не мав змоги звернутися до суду, спростовуються зазначеними доказами та поясненнями сторін, з яких не вбачається перешкод для звернення до суду.

Оскільки суд не врахував цих обставин та неналежно оцінив докази, то рішення з цих підстав має бути скасоване, згідно з приписами п.п. 2. З ч.1 ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення.

Ухвалюючи нове рішення, судова колегія виходить з таких установлених фактів.

Позивач працював у відповідача на різних посадах, але не був членом профспілкової організації підприємства.

В той же час, з 1997 з його заробітної плати безпідставно утримувалася частина заробітку на сплату членських профспілкових внесків.

Оскільки він не подавав заяву про вступ до складу профспілки підприємства, то про безпідставність утримання профспілкових внесків він мав знати з травня 1997 p., оскільки з наданих ним же розрахункових листів видно, що в них зазначено про утримання таких внесків.

Таким чином, позивач пропустив, передбачений ч.1 ст. 233 КЗпП України, трьохмісячний термін звернення до суду за захистом порушеного права, не надавши доказів того, що цей строк пропущено з поважних причин.

Встановлене, згідно з вимогами ст. ст. 233, 234 КЗпП України, є підставою для відмови у задоволенні позову, як в частині стягнення безпідставно утриманих коштів, так і моральної шкоди.

Відповідно до правил ст. 88 ЦПК України, з позивача підлягають стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, судова колегія

вирішила:

Апеляційну скаргу ВАТ ЕК «Миколаївобленерго» - задовольнити.

Рішення Врадіївського районного суду Миколаївської області від 20.08.2008 р. - скасувати. Постановити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ВАТ ЕК «Миколаївобленерго» про стягнення незаконно утриманих членських профспілкових внесків, відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двох місяців може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.