Справа № 22Ц-2285/2008 р.

Суддя 1-ї інстанції: Миронова О.В.

Суддя-доповідач апеляційного суду: Галущенко O.І

УХВАЛА

26 листопада 2008 р. Судова колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого: Галущенка О.І.

суддів: Колосовського С.Ю.

Шолох З.Л.

при секретарі: Фірсовій Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ЗАТ КБ "ПриватБанк" ( далі- Банк ) на ухвалу судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 06.08.2008 р, постановлену за заявою ЗАТ КБ "ПриватБанк" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованності за кредитним договором у розмірі 9593 грн.98 коп..

встановила:

05.08.2008 р. Банк звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1заборгованності за кредитним договором у розмірі 9593 грн.98 коп..

Ухвалою судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 06.08.2008 р. постановлено про повернення заяви без надання строку для усунення недоліків.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування ухвали з посиланням на те, що висновки ухвали не відповідають вимогам закону та змісту заяви про видачу наказу.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з таких підстав.

Повертаючи заяву про видачу судового наказу, суддя виходила з того, що заява містить недоліки, які є підставою для її повернення заявнику без надання строку для їх усунення.

Крім того, суддя вважала, що кредитна угода або її копія має бути надана суду у нотаріальній формі.

Але з таким висновком суду погодитись неможливо, оскільки його ухвалено без належного дотримання вимог судочинства.

Відповідно до вимог п.1 ч. 1 ст. 96 ЦПК України, суд має видати судовий наказ, якщо заявлено вимогу, яка ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій форміг

Лише в тому випадку, коли з наданих матеріалів вбачається спір про право, у прийнятті заяви про видачу судового наказу, згідно з положеннями п.2 ч. 1 ст. 100 ЦПК України, має бути відмовлено.

В разі наявності недоліків, які перешкоджають прийняттю заяви до провадження суду, вона залишається без руху з обов'язковим наданням прийнятного строку для їх виправлення, відповідно до правил ст. 121 ЦПК України.

З наданих матеріалів вбачається, що Банк заявив вимогу, яка витікає із заяви позичальника про надання кредиту у розмірі 7800 грн. 00 коп. та Умов надання споживчого кредиту, з якими позичальник ознайомився і своїм власноручним підписом засвідчив укладення кредитного договору.

Зазначені документи та дії боржника свідчать про наявність угоди, яка відповідно до положень ст. 207 ЦК України є письмовим правочином з якого у боржника виникли збов'язання щодо сплати боргу, а у кредитора право вимоги щодо його своєчасного повернення.

Так, за цим договором боржник зобов'язався щомісячними платежами здійснювати погашення процентів за користування кредитом та повернути кредит в термін зазначений в кредитному договорі

Внаслідок невиконання цих зобов'язань, виникла заборгованість до складу якої входить заборгованність по кредиту на суму 7800 грн. 00 коп.3аборгованість по відсоткам за користування кредитом у розмірі 470 грн. 07 коп.; заборгованість по комісії за користування кредитом у розмірі 1123 грн. 20 коп., а також пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у розмірі 200 грн. 71 коп.

Встановлене підтверджується письмовою угодою, укладеною боржником і уповноваженою особою Банку та підписом боржника про те, що він згоден з умовами угоди і ознайомлений з правилами надання банківських послуг та умовами кредитування.

Таким чином, надані матеріали свідчать про їх відповідність п. 1 ч. 1 ст. 96 ЦПК України та відсутність підстав, які унеможливлюють видачу судового наказу.

Посилання на необхідність надання суду нотаріально посвідченого договору кредиту чи його оригіналу не ґрунтується на вимогах діючого законодавства, оскільки договір споживчого кредиту не підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню, а копія договору може бути посвідчена відповідною посадовою особою банку, як юридичної особи, згідно з Вимогами оформлення документів ДСТУ 4163-2003, ( затв.наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 р. №55 )

Суддя не звернула уваги на ці обставини і всупереч вимогам ст. 96 ЦПК України, безпідставно повернула заяву без надання строку для усунення недоліків про видачу судового наказу.

Суддя не позбавлений права щодо застосування наслідків, передбачених ст. 121 ЦПК України, але при цьому слід враховувати, що підставою для цього може бути лише невідповідність заяви по формі та змісту вимогам ст. 98 ЦПК України і до того ж, судом має бути наданий прийнятний строк для виправлення недоліків.

Встановлене свідчить про невідповідність ухвали вимогам процесуального закону, що згідно з п. 3. ч. 1 ст. 312 ЦПК України, тягне її скасування та повернення матеріалів до місцевого суду на новий розгляд для вирішення питання про їх прийняття.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 314-315 ЦПК України, судова колегія

ухвалила:

Апеляційну скаргу ЗАТ КБ "ПриватБанк" - задовольнити

Ухвалу судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 06.08.2008 р. - скасувати і повернути заяву ЗАТ КБ "ПриватБанк" про видачу судового наказу на новий розгляд до того ж суду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.