Справа № 1-195 2008 рік

ВИРОК

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

18 квітня 2008 року     Броварський міськрайонний суд
Київської області

в складі: головуючого     - судді Кічинської О.Ф.

при секретарі     - Глушко І.М.

з участю прокурора     - Щербюка В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, 15.06.1982 року

народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, неодруженого, військовозобов»язаного, не працюючого, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3 б.З АДРЕСА_1, не судимого, у скоєнні злочину, передбаченого ст.122 ч.1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1 умисно спричинив потерпілому ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесні ушкодження, тобто умисні ушкодження, які не є небезпечними для життя і не потягли за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але такі, що завдали тривалий розлад здоров"ю, за наступних обставин.

23.12.2007 року, близько 02 години, між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, що перебували біля кафе-бару ПП «Лавров», розташованого по вул.  Культури в с Заворичі Броварського району Київської області, на грунті раптово виниклих неприязних стосунків з приводу зухвалої поведінки на дискотеці компанії молоді із смт. В. Димерка, до якої належав потерпілий, відбувся конфлікт. В ході конфлікту підсудний умисно наніс ОСОБА_2 один удар дерев»яною битою в область голови справа, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді підшкірної гематоми м»яких тканин обличчя, рваної рани слизової оболонки ротової порожнини, оскольчатого перелому нижньої щелепи в області правого кута, посттравматичної екстракції 8-го нижнього зуба праворуч.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 12/08 від 13.02.2008 року, виявлене у ОСОБА_2 тілесне ушкодження у вигляді перелому нижньої щелепи в області правого кута утворилось від дії тупого предмету з обмеженою поверхнею контакту і відноситься до категорії середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, як таке, що потягло тривалий розлад здоров"я.

Допитаний судом підсудний ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому злочині за обставин, викладених в обвинувальному висновку і описовій частині вироку визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся. Пояснив, що в ніч з 22 на 23 грудня 2007 року на дискотеку в клуб с Заворичі автомобілем приїхала компанія молодих людей із смт. В.

Димерка Броварського району Київської області, останні проявляли зухвалість, демонстрували перевагу перед місцевими жителями, із-за чого між ними склалися неприязні стосунки. Після закінчення дискотеки, близько 2 години, між молоддю двох населених пунктів біля розташованого поруч з клубом кафе-бару відбувалось з»ясування стосунків, в ході конфлікту він побачив, як раніше незнайомий ОСОБА_2, завдавши декілька ударів кулаком його 18-річному брату Євгену, наздоганяв останнього, а той намагався від нього втекти. Маючи намір заступитись за брата, він з заднього сидіння належного приятелю ОСОБА_3 автомобіля марки «Нива» дістав дерев»яну биту та, підбігши до потерпілого ззаду, завдав нею один удар по ногах нижче колін, два удари по спині, а, коли ОСОБА_2 розвернувся до нього, ударив його битою в праву сторону обличчя. Будучи розлюченим за безпідставну образу мешканцем смт. В. Димерка меншого брата, не контролював своїх дій та не замислювався про їх наслідки, на даний час усвідомлює, що завдав іншій людині удар важким дерев»яним предметом у життєво важливий орган, у скоєному розкаюється. Про себе підсудний повідомив, що проживає з матір»ю і меншим братом, неофіційно працює, 10.04.2008 року за власним бажанням сплатив потерпілому 1 000 грн., як компенсацію за завдані моральні страждання, хоча ОСОБА_2 такої вимоги не висував.

Враховуючи те, що підсудним не оспорювались фактичні обставини справи, судом встановлено, що він вірно розуміє зміст цих обставин і відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, суд, вислухавши думки учасників судового розгляду, роз"яснивши ОСОБА_1 положення ст.299 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі, за виключенням документів, які характеризують особу підсудного.

Органом досудового слідства злочинні дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ст.122 ч.1 КК України, оскільки в результаті його умисних дій, спрямованих на заподіяння невизначеної шкоди здоров"ю ОСОБА_2, потерпілому були спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження, і за вказаною статтею суд призначає винній особі покарання.

Призначаючи покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, думку потерпілого ОСОБА_2, висловлену в письмовій заяві, що претензій матеріального і морального характеру до підсудного не має, просить обрати йому несуворе покарання, не пов»язане з ізоляцією від суспільства, дані про особу ОСОБА_1, який вперше притягується до кримінальної відповідальності ( а.с. 98 ), посередньо характеризується за місцем проживання ( а.с. 101-102 ), на обліку лікарів психіатра і нарколога не перебуває ( а.с. 99 ), а також обставини, що пом»якшують і обтяжують його покарання.

Пом"якшуючою покарання підсудного обставиною суд визнає щире каяття, обтяжуючих покарання ОСОБА_1 обставин судом не встановлено.

Приймаючи до уваги вищенаведене суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливі без ізоляції від суспільства, тому призначає йому покарання у вигляді обмеження волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.

Цивільний позов у справі не заявлявся, оскільки потерпілий ОСОБА_2, як вбачається із поданої ним письмової заяви, претензій матеріального і морального характеру до підсудного не має.

Речові докази, судові витрати по кримінальній справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.122 ч.1 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 2 ( двох ) років обмеження  волі.

Звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, встановивши йому іспитовий строк 2 ( два ) роки, в період якого зобов"язати не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, періодично з"являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Обрану ОСОБА_1 міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишити без змін - у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

Вирок суду в частині встановлення фактичних обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляцій до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а також шляхом подачі касаційної скарги чи касаційного подання протягом 6 місяців з моменту набрання ним законної сили безпосередньо до Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України.